Рішення № 10043432, 28.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" травня 2010 р.Справа № 24/38-10-1141 За позовом: Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі, Державної екологічної інспекції в Одеській області;

до відповідача: Військової частини А 3571

про стягнення 14003,52 грн.

Суддя           О.Ю. Оборотова

Представники:

Від прокуратури: Свентицький І.С. на підставі довіреності №4038 від 06.07.2009 р.

від позивача: Деркачук О.А. на підставі довіреності №453/02 від 04.03.2010 р.

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: про стягнення 14003,52 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.03.2010 р. порушено провадження у справі № 24/38-10-1141 за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі, Державної екологічної інспекції в Одеській області до відповідача Військової частини А 3571 про стягнення 14003,52 грн.

До господарського суду Одеської області надійшли уточнення позовних вимог № 999/02-01 від 12.05.2010 р. (вх. 13021 від 20.05.2010 р.) відповідно до яких позивач зазначає, що сума що стягується повинна бути перерахована на р/р 31515921700005 фонду охорони навколишнього природного середовища Київського району м. Одеси, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23862106, банк –Головне управління державного казначейства в Одеській області, одержувач –УДК у м.Одеса, код бюджетної класифікації 24062100, символ звітності банку –921, балансовий рахунок 3151.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, однак його представник у судове засідання не з’явився відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, - суд встановив:

Державною екологічною інспекцією в Одеській області у ході перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства України на території військової частини А3571, розташованою за адресою вул. Маршала Жукова 1а (Шкільний аеродром), було виявлено, що під час життєдіяльності військової частини А3571 утворюються різного роду тверді відходи, а саме: побутові, будівельні, металобрухт та інші, які розміщуються безпосередньо на ґрунті в необладнаному для їх тимчасового зберігання місці, що призводить до забруднення ґрунту, що суперечить вимогам природоохоронного законодавства.

В наслідок перевірки 01.12.2009 р. складено акт № 121 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, в якому встановлено, що під час перевірки військової частини А3571 встановлено 3 забруднені ділянки загальною площею18,58 кв.м.: земельна ділянка № 1 площею 6,96 м.кв., висота шару 20 см, земельна ділянка № 2 площею 4,42 кв.м., висота шару 9 см забруднені відходами ІV класу небезпеки –вугільним шлаком, та земельна ділянка № 3 площею 7,2 м.кв., висота шару 5 см забруднена відходами ІV класу небезпеки –твердими побутовими відходами.

01.12.2009 р. Державною екологічною інспекцією складено протокол № 008872/332 про адміністративне правопорушення.

На підставі складеного акту № 121 перевірки виконання природоохоронного законодавства від 01.12.2009 р. Державною екологічною інспекцією складений розрахунок збитків заподіяних державі внаслідок засмічення земель відповідно до „Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 р. № 171, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 05.05.1998 р. за № 285/2725, розмір шкоди визначений у сумі 14003,52 грн.

12.02.2010 р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області на адресу військової частини А3571 було направлено претензію № 7 на суму 14003,52 грн., але відповідач вимоги не виконав.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено що, використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

          У відповідності до статті 39 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". До природних ресурсів загальнодержавного значення належать: а) територіальні та внутрішні морські води; б) природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони; в) атмосферне повітря; г) підземні води; д) поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більш як однієї області; е) лісові ресурси державного значення; є) природні ресурси в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; ж) дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об'єкти тваринного світу, на які поширюється дія Закону України "Про тваринний світ" ( 2894-14 ) і які перебувають у державній власності, а також об'єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті в комунальну або приватну власність і визнані об'єктами загальнодержавного значення; з) корисні копалини, за винятком загальнопоширених. Законодавством України можуть бути віднесені до природних ресурсів загальнодержавного значення й інші природні ресурси. До природних ресурсів місцевого значення належать природні ресурси, не віднесені законодавством України до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Відповідно до ст. 68 вказаного Закону порушення законодавства України "Про охорону навколишнього природного середовища" тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, в тому числі, й у забрудненні навколишнього природного середовища, порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно зі ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки, подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 1.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" №02-5/744 від 27.06.2001р. (з наступними змінами), вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника, отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача, у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі, Державної екологічної інспекції в Одеській області до Військової частини А 3571 про стягнення 14003,52 грн. –задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А 3571 (м. Одеса, вул. Маршала Жукова, 1а, „Шкільний аеродром” ідентифікаційний код 08419537) на користь Державної екологічної інспекції в Одеській області (р/р 31515921700005 фонду охорони навколишнього природного середовища Київського району м. Одеси, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23862106, банк – Головне управління державного казначейства в Одеській області, одержувач –УДК у м.Одеса, код бюджетної класифікації 24062100, символ звітності банку –921, балансовий рахунок 3151) шкоду у розмірі 14003,52 грн.

3. Стягнути з Військової частини А 3571 (м. Одеса, вул. Маршала Жукова, 1а, „Шкільний аеродром” ідентифікаційний код 08419537) до Державного бюджету України (одержувач ГУДКУ у Одеській області МФО 828011, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, ЄДРПОУ 23213460) витрати по сплаті державного мита у розмірі 140,04 грн.

4.          Стягнути з Військової частини А 3571 (м. Одеса, вул. Маршала Жукова, 1а, „Шкільний аеродром” ідентифікаційний код 08419537) до Державного бюджету України (одержувач ГУДКУ у Одеській області р/р 31217259700008, МФО 828011, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області ЄДРПОУ 23213460) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя