Рішення № 10041185, 27.05.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2010 р. Справа № 3/43/10

За позовом :           Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»

          54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18

До:                     Аудиторської фірми «Аменд»

54000, м. Миколаїв, вул. Образцова, 1

Про: стягнення заборгованості в сумі 2957,00 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Ходикін М.М., за довіреністю;

Від відповідача: Кравченко О.В., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача 2559,30 грн. основного боргу, 227,92 грн. індексу інфляції, 40,68 грн. –3% річних, 129,10 грн. –пені.

          Позовні вимоги ґрунтуються на підставі норм Цивільного законодавства України та умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2191/1 від 25.08.1999 року, та мотивовані тим, що відповідач не розрахувався за теплову енергію, чим порушив взяті на себе зобов’язання.

          27.05.10 р. в судовому засіданні позивач надав клопотання, в якому просить суд припинити провадження стосовно стягнення з відповідача 2559,30 грн. боргу, оскільки останній сплатив основний борг в сумі 2559,30 грн., та стягнути з відповідача нараховані штрафні санкції.

          Відповідач 21.05.10 р. через канцелярію суду надав відзив, в якому зазначає, що позовні вимоги вважає безпідставними, оскільки сума боргу в розмірі 2957,00 грн. була погашена 06.04.10 р., що підтверджується платіжним дорученням № 28 від 06.04.10 р. на суму 3842,41 грн., а щодо стягнення штрафних санкцій, то протягом 2008-2010 р.р. претензії про сплату зазначених коштів позивачем відповідачу не направлялись.

          Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд –

встановив:

25.08.1999 р. між ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль»(далі - Енергопостачальна організація) та Аудиторською фірмою «Аменд»(далі - Споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2191/1, відповідно до п.2 якого, Енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді у кількості 12,1 Гкал в рік з максимальним тепловим навантаженням 0,009 Гкал/год., з яких: на опалення – 0,009 Гкал/год. та середньодобові –0,216 Гкал/доб., а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені п. 23 Договору.

Згідно з картою абоненту Миколаївської ТЕЦ обсяги теплопостачання здійснювались Енергопостачальною організацією»до будинку Споживача по вул. Образцова, 1 м. Миколаєва. Договір пролонговувався на кожний наступний рік. Відповідно до п. 23 договору Споживач зобов’язаний згідно графіку з 1 по 8 число поточного місяця отримувати у Енергопостачальній організації рахунок на оплату за спожиту теплову енергію та сплачувати його у наступні строки: 50 % суми рахунку до 10 числа поточного місяця, остаточну суму по рахунку до 25 числа поточного місяця.

Матеріали справи свідчать, що з грудня 2008р. по лютий 2010р. відповідачу позивачем було поставлено теплової енергії на суму 9946,71 грн., з яких Споживач сплатив частково в сумі 7291,73 грн., отже борг останнього дійсно становить в розмірі 2559,30 грн.

09.02.2010 р. на адресу Споживача позивач направляв претензію №65-Ю, яка була залишена без відповіді та оплати з боку відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, підтвердженням факту постачання позивачем відповідачу теплової енергії у гарячій воді в спірний період в розмірі 9946,71 грн. виступають акти прийому-передачі теплової енергії та рахунки за теплову енергію, які були скеровані відповідачу позивачем згідно реєстрів відправки кореспонденції.

Як зазначає позивач, в своєму клопотанні 27 травня 2010 року, відповідач після надходження позову до суду здійснив оплату за теплопостачання заборгованості в сумі 2559,30 грн., про що свідчить платіжне доручення № 28 від 06.04.10 р.

Відповідач зазначений факт підтвердив в судовому засіданні.

Відповідно до правил п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

На підставі вказаного, та беручи до уваги відсутність суперечок між сторонами щодо стягнення основного боргу в розмірі 2559,30 грн., суд припиняє провадження в цій частині позовних вимог в порядку п. 1-1 ч. 1 статті 80 ГПК України.

За приписами п.1 ст. 901 та п. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За правилами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналізуючи вищенаведені норми та досліджуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, позивач по спірним відносинам виконав договірні зобов’язання, надав відповідачу послуги, що підтверджується належними доказами, відповідач же порушив взяті на себе зобов’язання вчасно не оплатив одержану теплову енергію.

Згідно норм ст. 610, п. 1 п.п.3 ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

У відповідності до п. 26 договору сторони дійшли, що згоди за порушення строків оплати за теплову енергію, передбачених цим договором, Споживач сплачує Енергопостачальній організації пеню в розмірі 0,28% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення за період встановленого строку позовної давності. Вказаний процент пені корегується виходячи з величини подвійної облікової ставки НБУ на підставі Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР без додаткової згоди сторін. Розрахунок пені здійснюється Енергопостачальною організацією та вноситься в рахунок на оплату наступного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01 вересня 2009р. по 28 лютого 2010р. розмір пені за розрахунком позивача складає в сумі 129,10 грн. Розрахунок не суперечить вимогам діючого законодавства, отже стягненню зі споживача підлягає пеня в розмірі 129,10 грн.

Крім того, відповідно до вимог п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Тому, беручи до уваги заяву про зменшення позовних вимог, відзив на позов, позивачем цілком правомірно нараховано боржнику до стягнення 227,92 грн. інфляційних ( за період з грудня 2008р. по березень 2010р.), 40,68 грн. 3% річних (за період з грудня 2008р. по березень 2010р.).

Оскільки, в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені права та законні інтереси позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню, але з урахуванням вищенаведеного - частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Аудиторської фірми «Аменд»(54000, м. Миколаїв, вул. Образцова, 1, код ЄДРПОУ 20867579) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18, код ЄДРПОУ 30083966 ) – 227,92 грн. інфляційних, 40,68 грн. 3% річних, 129,10 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3.          Провадження у справі стосовно стягнення боргу в сумі 2559,30 грн. припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя О.Г. Смородінова