Рішення № 10041182, 25.05.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2010 р. Справа № 3/49/10

За позовом :           Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області

54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 52

До :           Державного підприємства «Миколаївський ремонтно-механічний завод»

54017, м. Миколаїв, вул. 1-ша Слобідська, 120

Про: відшкодування боргу в сумі 2476,24 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Павленко П.В., за довіреністю;

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2476,24 грн. по договору № 053/1350 від 01.08.2008 р. за січень та лютий 2010 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору на централізовану охорону майна на об’єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України № 053/1350 від 01.06.2008 р., норм Цивільного кодексу України, та мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань в частині оплати за отримані послуги.

Відповідач в судовому засіданні двічі не з’явився, вимоги ухвал суду від 06.04.2010 р. та від 05.05.2010 р. не виконав, відзив на позов суду не скерував, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 5400111629621.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

01.06.2008 року між сторонами було укладено договір на централізовану охорону майна на об’єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України № 053/1350, згідно з умовами якого, відповідач, як замовник доручає, а позивач, як виконавець зобов’язується здійснювати охорону майна замовника на об’єкті та обслуговування сигналізації на цьому об’єкті.

          Пунктами 3.1, 3.2 та 3.3 договору сторони обумовили, що розрахунок вартості послуг виконавця за цим договором здійснюється на підставі цін, визначених сторонами у протоколі погодження договірної ціни (додаток 4 до договору). Вартість послуг визначається у розрахунку (додаток 2 до договору). Оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 15-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в розрахунку, на рахунок виконавця. У випадку ненадходження оплати у встановлений п. 3.2 цього договору строк виконавець направляє замовнику письмове повідомлення з вимогою оплатити заборгованість протягом 10 днів та попередженням про припинення надання послуг у випадку нездійснення оплати в зазначений строк. При несплаті заборгованості замовником у зазначений в повідомленні строк виконавець має право в односторонньому порядку припинити надання послуг замовнику через 5 днів після закінчення строку на оплату заборгованості та розірвати договір.

Матеріали справи свідчать, що на виконання вимог договору № 053/1350 від 01.06.08 р. позивачем були надані послуги відповідачу на централізовану охорону майна на об’єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, про що були складені акти прийому - здачі виконаних робіт/послуг за січень 2010 р. № МВ-0000405 від 31.01.10 р. та за лютий 2010 р. № МВ-0002350 від 28.02.10 р. на загальну суму 2476,24 грн. Слід зазначити, що сторони щодо складання цих актів претензій один до одного не визначили. Акти підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

Крім того, станом на 01.03.2010 року між сторонами було проведено звірку та складено відповідний акт, який свідчить про те, що відповідач погодився з наявністю боргу в спірний період перед позивачем в розмірі 2476,24 грн.

16.03.10 р. позивач скерував до відповідача претензію за № 19/1-676, в якій просив останнього ліквідувати існуючу заборгованість протягом 10 днів з моменту отримання цієї претензії за надані послуги в січні та лютому 2010 р., яка була залишена без відповіді та оплати з боку відповідача.

Отже, загальна заборгованість відповідача за січень та лютий 2010 р. станом на час звернення останнього до суду дійсно складає в розмірі 2476,24 грн.

За правилами п. 1 ст. 901, п. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно норм ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З вищенаведених норм вбачається порушення відповідачем господарських зобов’язань в частині не проведення оплати позивачу в обумовлені договором строки.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не скористався своїм правом спростувати заявлені вимоги позивача та надати документальні докази належного виконання взятих на себе договірних зобов’язань.

Таким чином, на підставі наведеного, суд дослідивши надані документальні докази та проаналізувавши фактичні обставини справи у відповідності до вимог чинного законодавства, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з боржника суми основного боргу в розмірі 2476,24 грн.

Отже, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з           Державного підприємства «Миколаївський ремонтно-механічний завод»(54017, м. Миколаїв, вул. 1-ша Слобідська, 120, код ЄДРПОУ 07856371) на користь Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 52, код ЄДРПОУ 08596966) –2476,24 грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя