Рішення № 10040226, 31.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.10                                                                                                     Справа№ 7/62

за позовом прокурора Мостиського району Львівської області в інтересах держави в особі

позивача Крукеницької сільської ради

до відповідача Дрогобицької ПМК-72

про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки

ціна позову 4897,81грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

прокурор - Рогожнікова Н.Б.., прокурор відділу;

від позивача –не з’явився;

від відповідача –не з’явився

Суть спору:

                    Господарським судом Львівської області розглядається за позовом прокурора Мостиського району Львівської області в інтересах держави в особі Крукеницької сільської ради до Дрогобицької ПМК-72 про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки; ціна позову 4897,81грн.

Право звернення та позовні вимоги мотивовані, зокрема, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.01.2010р., актом обстеження земельної ділянки №5 від 20.01.2010р., планом-схемою земельної ділянки, розрахунком розміру заподіяної шкоди, претензією Відповідачу №136, листом Держземінспекції в Львівській області до прокурора Мостиського р.-ну, квитанцією з відбитком поштового штемпеля про відправлення кореспонденції Відповідачу, поштовою квитанцією про відправлення кореспонденції Позивачу, ст.121 Конституції України, ст..36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст..ст.125, 126, 157, 211 Земельного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/62 від 30.03.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 16год. 25хв. 12.04.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/62 від 12.04.2010р., 26.04.2010р., 11.05.2010р., в тому числі для забезпечення принципу змагальності та представлення сторонами додаткових доказів у справі.

Прокурору в судовому засіданні оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/62 від 30.03.2010р., 12.04.2010р., 26.04.2010р., та від 11.05.2010р., які скеровувались всім Учасникам процесу (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області, зазначалось, що права та обов’язки учасників визначені ст.ст.20, 22, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Прокурор в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи прокурором подано копії наступних документів: листа прокурору №244 від 18.02.2010р.; квитанції від 28.01.2010р. про сплату штрафу О.Пугою; квитанції про скерування кореспонденції Позивачу; листа Відповідачу №136; розрахунок розміру заподіяної шкоди; акт обстеження земельної ділянки №5 від 20.01.2010р.; постанову про накладення адміністративного стягнення №1 від 27.01.2010р.; постанову про порушення провадження про адміністративне правопорушення; протокол №000492 від 25.01.2010р.; пояснюючу записку; припис №1912 від 25.01.2010р.; акт перевірки від 20.01.2010р.; плани-схеми земельної ділянки; робочий проект рекультивації порушених земель; квитанцію про відправку Відповідачу кореспонденції; повідомлення про виклик №3 від 12.01.2010р.; лист Мостиського РВ від 22.12.2009р.; квитанцію про відправлення кореспонденції Кривичу; повідомлення про виклик №85 від 08.12.2009р.

Представник Позивача в судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

14.04.2010р. та 23.04.2010р. до господарського суду Львівської області надійшли листи Позивача, в яких Позивач повідомляє, що позовні вимоги підтримує повністю та просить розглядати справу без його участі.

Представник Відповідача в жодне з судових засідань не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань (підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №4600063 від 06.04.2010р. та дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області); вимог ухвал суду по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру”. Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено п.3 ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обгрунтовує необхідність її захисту.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, і прокурор визначає в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру”, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Крім того, відповідно до ст.37 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури; при здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частина перша ст.13 Конституції України встановлює, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до п.п. «а», «є» ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальної громади та здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі –Закону) державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Згідно ст. 15 п. ”г” Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „ Про охорону земель”, ст. 5, 6 п. ”а” Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” до повноважень спеціального органу виконавчої влади за використанням та охороною земель, а саме Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області (далі -- Держземінспекція), належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, у частині додержання органами державної влади, органами самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення земельних ділянок.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки№5 від 20.05.2010р., складеного Держземінспекцією в Львівській області, обстежено земельну ділянку площею 0,693га державної форми власності, категорія земель –землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення –ведення особистого селянського господарства. В результаті обстеження земельної ділянки виявлене наступне: Дрогобицьким ПМК-72 при виконанні робіт по рекультивації порушених земель на території Крукеницької сільської ради в межах населеного пункту –села Воля Садківська самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,693га, угіддя-рілля, з земель не наданих у власність чи користування, що є порушенням ст.ст.125, 211 Земельного кодексу України.

Наведене порушення встановлено та описано в наявному в матеріалах справи акті перевірки Держземінспекції в Львівській області від 20.01.2010р.

За результатами перевірки винесено припис №1912 від 25.01.2010р. з вимогою усунути порушення.

Крім того, за результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення №000492 від 25.01.2010р. та постановою про накладення адміністративного стягнення №1 від 27.01.2010р. притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 374грн. виконроба Дрогобицької ПМК-72 Пугу О.Д. Постанова не оскаржувалась, штраф сплачено згідно квитанції від 28.01.2010р.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки—будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Враховуючи вищенаведене, Відповідачем допущено самовільне зайняття земельних ділянок, а саме –фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Стаття 153 Земельного кодексу України гарантує недоторканість права власності на земельну ділянку. Власник вправі вимагати відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до п.б ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до розрахунку розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розмір заподіяної Відповідачем шкоди становить 4897,81грн.

Судом перевірено правильність проведенного розрахунку на відповідність п.4 «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу»(затверджена Постановою КМУ від 25 липня 2007 р. № 963) (далі –Методика).

Згідно п.1 Методики, ця Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - розмір шкоди).

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємтсва, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ч.2, п.Г ч.3 ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків; захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Крім того, відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 4897,81грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

31.05.2010 року у відповідності до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04.06.2010 року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 13, 121 Конституції України, ст.ст. 4-7, п.3 ч.1 ст.2, ч.3 ст. 2, 34, 43, 49, 75, 85 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», п.6 ст.20, ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”, рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року, ст.ст. 16, 37, ч.4ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.16 Закону України “Про охорону земель”, ст.ст. 1, 5, 6, п.«а»Закону України “Про державний контроль за використанням і охороною земель”, п.п. “а”, “є” ст. 12, ст. 15 п.”г”, ст.125, ч.2, п.Г ч.3 ст. 152, ст. 153, п.6 ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, ст. 1172 Цивільго кодексу України, п.1, п.4 «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу»(затверджена Постановою КМУ від 25 липня 2007 р. № 963), суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Дрогобицької ПМК-72 (Львівська обл., м. Дргобич, вул. П.Орлика, 20, ідентифікаційний код 01037011) на користь Крукеницької сільської ради (81300,Львівська обл., Мостиський р-н, с. Крукеничі, ЄДРПОУ 23968201, р/р 31517921700266 банк УДК у Львівській області) 4897грн. 81коп. шкоди.

3.          Стягнути з Дрогобицької ПМК-72 (Львівська обл., м. Дргобич, вул. П.Орлика, 20, ідентифікаційний код 01037011) в дохід державного бюджету (р/р 31119095700006, банк –ГУДКУ у Львівській області, МФО –825014, отримувач –УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ –22389406, код платежу - 22090200) 102грн. державного мита за подання позовної заяви до господарського суду, та в дохід державного бюджету (р/р 31212259700006, банк –ГУДКУ у Львівській області, МФО –825014, отримувач –УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ –22389406, код платежу - 22050000) 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

          Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до вимог ст.116 Господарського процесуального кодексу України,

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя