Рішення № 10040220, 04.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.10                                                                                           Справа№ 7/77

за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області

до відповідача приватного підприємства станція технічного обслуговування «Авто-Захід-Сервіс»

про стягнення заборгованості

ціна позову: 368,16грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача - Яцишин А.В., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача –не з’явився

Суть спору:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства станція технічного обслуговування «Авто-Захід-Сервіс»про стягнення заборгованості по орендній платі; ціна позову: 368,16грн., в тому числі 246,54грн. основного боргу, 121,62грн. пені. Крім того, Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, розрахунком заборгованості та штрафних санкцій, претензією, договором оренди №88 від 03.11.2005р., висновком про вартість майна, актом прийому-передачі, розрахунком плати за перший місяць, реєстром відправки рекомендованої кореспонденції з відбитком поштового штемпеля, ст.ст.526, 530, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст.283, 286 Господарського кодексу України, ст.ст.10, 19, 26, 27, 29 Закону України «Про оренду державного та коммунального майна», ст.ст.1, 2, 6, 11, 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/77 від 19.04.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11год. 50хв. 30.04.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/77 від 30.04.2010р. та від 11.05.2010р., в тому числі з метою забезпечення принципу змагальності та представлення сторонами додаткових доказів по справі.

Представнику Позивача оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/77 від 19.04.2010р., 30.04.2010р. та від 11.05.2010р., які скеровані в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є довідки з відбитком поштового штемпеля та дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначалось, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва; копію акту звірки між Сторонами, підписану Позивачем та фіскальний поштовий чек і поштову квитанцію про скерування кореспонденції Відповідачу; детальний розрахунок по договору оренди №88 від 03.11.2005р.; довідку органу статистики про включення Відповідача в ЄДРПОУ станом на 07.05.2010р.

Крім того, 28.04.2010р. до господарського суду Львівської області надійшло повідомлення Позивача про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив; Відповідач вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав.

Два коверти з ухвалами господарського суду Львівської області по справі №7/77 повернулись із зазначенням у поштовій довідці причини повернення –за закінченням терміну зберігання.

Ухвали господарського суду Львівської області по даній справі скеровувались Відповідачу за адресою 79068, м.Львів, вул.Уманська, 25.

Враховуючи вищенаведене, судом зобов’язано Позивача надати довідку про включення Відповідача в ЄДРПОУ станом на час розгляду справи.

Відповідно до представленої представником Відповідача довідки органу статистики №20-09/871 від 07.05.2010р., приватне підприємство станція технічного обслуговування «Авто-Захід-Сервіс»є юридичною особою, місцезнаходження - 79068, м.Львів, вул.Уманська, 25.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 246,54грн. основного боргу.

03.11.2005р. між Позивачем (Орендодавцем) та Відповідачем (Орендарем) укладено договір №88 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (далі –Договір), відповідно до п.1.1 якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (визначене в данному пункті) загальною площею 373,6м2 (далі –Майно), за адресою м.Львів, вул.Уманська, 25.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.3 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць оренди вересень 2005р. 2242,11грн.; нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чиним законодавством; орендна плата за кожний наступний місяць після першого визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції звітного місяця; орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Обов’язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату визначений також п.5.3 Договору.

Відповідно до представленного Позивачем розрахунку боргу за Договором, борг Відповідача за Договором перед Позивачем з врахуванням індексу інфляції становить 246,54грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/77 від 19.04.2010р., на необхідність виконання якої вказувалось в ухвалах господарського суду Льввіської області №№7/77 від 30.04.2010р. та від 11.05.2010р., зобов’язано Сторонни провести звірку взаємних розрахунків, копію якої надати суду. Представником Позивача подано копію акту звірки розрахунку та докази надіслання такого Відповідачу (кпоштова квитанція та фіскальний поштовий чек). Проте, в матеріалах справи відсутній та Відповідачем не поданий акт звірки розрахунків, підписаний чи складений Відповідачем.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч.1 ст.2, ч.3 ст.18, ч.ч.1, 3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються договором.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, чи докази, які б свідчили про повне чи часткове погашення боргу, враховуючи представлені докази та доводи мотивувальної частини рішення, перевіривши правильність наведенного Позивачем розрахунку, суд приходить до висновку, що вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача основного боргу в розмірі 246,54грн. підлягає до задоволення.

Щодо стягнення 121,62грн. пені.

Позивач в додатках до позовної заяви надає розрахунок пені, відповідно до якого розмір пені становить 121,62грн. Кількість днів прострочення не є більшим, ніж 182дні.

Відповідно до п.3.5 Договору, орендна плата, перерахована невчасно або не в повному обсязі, підлягає ідексації і стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З врахуванням наведеного, враховуючи доводи мотивувальної частини рішення щодо основного боргу, розрахунки основного боргу (з врахуванням частково сплачених платежів) та пені, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 121,62грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

04.06.2010 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09.06.2010 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 75, 75, 85 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ч.1 ст.173, ст.ст.193, ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 599, 610, ч.1 ст.612, ст.ст.625, 629, ч.1 ст. 759, ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ч.1 ст.2, ч.3 ст.18, ч.ч.1, 3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договором оренди №88 від 03.11.2005р., суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з приватного підприємства станції технічного обслуговування «Авто-Захід-Сервіс»(79068, м. Львів, вул. Уманська, 25, ідентифікаціний код 32409656) на користь регіонального вдділення Фонду державного амйна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул.Січових Стрільців,3, ЄДРПОУ 20823070) 246грн. 54коп. основного боргу, 121грн. 62коп. пені, 102грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя