Рішення № 10040085, 15.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.10                                                                                           Справа№ 16/42

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Максімікс”, м.Одеса

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Галичина”, м.Радехів Львівська область

про стягнення заборгованості

Представники сторін:

Від позивача: Снігур Я.Е.

Від відповідача: Ільїнська О.Л.

Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Максімікс”, м.Одеса до Закритого акціонерного товариства „Галичина”, м. Радехів про стягнення 1466,15грн. неустойки, 4691,68грн. втрат від інфляції, 1256,70грн. трьох відсотків річних від простроченої суми.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.03.10р. прийнято позовну заяву , порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду. З метою повного, всебічного та об”єктивного вивчення обставин спору та за клопотанням відповідача розгляд справи відкладався ухвалою суду від 30.03.2010р. та в судовому засіданні 13.04.10р.оголошувалась перерва .

В судові засідання представник позивача з”явився, подав заяву про збільшення розміру позовних вимог(вх.№6366 від 30.03.10р.) в якій просить стягнути з відповідача 1466,15грн. неустойки, 4691,68 грн. втрат від інфляції, 1256,70 грн. трьох відсотків річних від простроченої суми, 22941,60грн. витрати на послуги адвокатів, 1830,43 грн. - витрати на проїзд, 1596,35 грн. - витрати на проживання позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві. Позивачем, також подано клопотання про стягнення судових витрат послуг адвоката у даній справі в розмірі 1000грн.(вх. №6367 від 30.03.10р.)

Відповідач подав відзив (вх.№7294 від 13.04.10р.), в якому зазначив про правомірність нарахування 1466,15грн. неустойки, 4691,68 грн. втрат від інфляції. 1256,70 грн. трьох відсотків річних від простроченої суми, в іншій частині позовних вимог заперечив у зв”язку із тим, що вимога про відшкодування судових витрат була розглянута у справі №1/97 та просить в цій частині відмовити.

Дослідивши матеріали справи та представлені докази в їх сукупності, господарський суд Львівської області в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.09.-05.10.2009р. у справі №1/97 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімікс»до Закритого акціонерного товариства «Галичина»та стягнено із відповідача 83780.00грн. основного боргу за договором постачання №4/06-08 від 04.06.2008р, 32507,00грн. інфляційних нарахувань, 11106.00 грн. трьох відсотків річних за користування чужими коштами, 14650,68 грн. - неустойки (пені).

19.01.2010р. постановою Львівського апеляційного господарського суду пункт 2 резолютивної частини рішення суду першої інстанції змінено та викладено його у наступній редакції: «Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Галичина»(місцезнаходження: 80200. Львівська область, м. Радехів, вул. Б.Хмельницького, 120, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімікс»(місцезнаходження: 65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, 14/2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31977148) 83780,00 грн. -основного боргу. 154424,00 грн. - неустойки (пені), 32507.00 грн. - інфляційних нарахувань, 11106,00 грн. - 3% річних за користування чужими коштами, 1420,43 грн. - державного мита, 113,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У решті рішення залишено без змін. Постанова Львівського апеляційного господарського суду набрала законної сили.

Згідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.09.-05.10.2009р. у справі №1/97, встановлено, що 04.06.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Максімікс” (Товариство) та Закритим акціонерним товариством „Галичина” (Підприємство) було укладено договір постачання №4/06-08 на поставку замінника молочного жиру. На виконання договору Товариством було поставлено підприємству товар на загальну суму 13700280,00 грн., згідно з товарними та розхідними накладними: №10 від 04.06.2008р.на суму 105000,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №12 від 05.06.2008р.на суму 105000,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №13 від 06.06.2008р.на суму 105000,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №18 від 12.06.2008р.на суму 210000,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №24 від 18.06.2008р.на суму 210000,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №25 від 19.06.2008р.на суму 210000,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №30 від 25.06.2008р.на суму 210000,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №32 від 02.07.2008р.на суму 218400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №40 від 04.07.2008р.на суму 218400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №43 від 11.07.2008р.на суму 218400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №47 від 17.07.2008р.на суму 218400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №53 від 24.07.2008р.на суму 218400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №57 від 29.07.2008р.на суму 218400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №60 від 01.08.2008р.на суму 222000,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №64 від 07.08.2008р.на суму 222000,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №67 від 08.08.2008р.на суму 111000,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №71 від 15.08.2008р.на суму 133200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №74 від 20.08.2008р.на суму 222000,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №78 від 28.08.2008р.на суму 222000,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №81 від 02.09.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №84 від 05.09.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №88 від 12.09.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №92 від 17.09.2008р.на суму 111600,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №93 від 18.09.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №98 від 25.09.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №99 від 25.09.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №106 від 02.10.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №109 від 08.10.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №110 від 10.10.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №114 від 16.10.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №119 від 23.10.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №122 від 24.10.2008р.на суму 111600,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №125 від 31.10.2008р.на суму 167400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №129 від 04.11.2008р.на суму 167400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №130 від 07.11.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №135 від 13.11.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №137 від 14.11.2008р.на суму 111600,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №145 від 19.11.2008р.на суму 111600,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №148 від 20.11.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №151 від 24.11.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №155 від 26.11.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №162 від 26.11.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №166 від 03.12.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №169 від 05.12.2008р.на суму 167400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №177 від 10.12.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №182 від 12.12.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №190 від 18.12.2008р.на суму 223200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №199 від 23.12.2008р.на суму 115200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №205 від 25.12.2008р.на суму 230400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №208 від 25.12.2008р.на суму 230400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №206 від 26.12.2008р.на суму 230400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №207 від 26.12.2008р.на суму 230400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №214 від 29.12.2008р.на суму 230400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №2 від 09.01.2009р.на суму 138240,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №5 від 13.01.2009р.на суму 115200,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №11 від 15.01.2009р.на суму 207360,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №13 від 16.01.2009р.на суму 92160,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №19 від 20.01.2009р.на суму 230400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №29 від 23.01.2009р.на суму 230400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №37 від 28.01.2009р.на суму 230400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №43 від 30.01.2009р.на суму 172800,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №49 від 03.02.2009р.на суму 230400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №53 від 06.02.2009р.на суму 230400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №58 від 10.02.2009р.на суму 230400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №65 від 13.02.2009р.на суму 230400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №69 від 16.02.2009р.на суму 230400,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №76 від 19.02.2009р.на суму 207360,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №82 від 25.02.2009р.на суму 207360,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №91 від 06.03.2009р.на суму 216000,00 грн.(в т.ч. ПДВ). 09.07.2009р. між сторонами, в доповнення до договору постачання №4/06-08 від 04.06.2008р., було укладено угоду від 19 серпня 2008 р. №1, відповідно до умов якої відповідач для часткового погашення заборгованості перед позивачем зобов’язувався поставити молоко сухе знежирене (товар). Відповідач на виконання даної угоди поставив позивачу товар на суму 838500,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №ЗГ-0000426/ТГ від 16.07.2009р.на суму 258000,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №ЗГ-0000444/ТГ від 20.07.2009р.на суму 258000,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №ЗГ-0000445/ТГ від 21.07.2009р.на суму 64500,00 грн.(в т.ч. ПДВ); №ЗГ-0000524/ТГ від 15.08.2009р.на суму 258000,00 грн.(в т.ч. ПДВ). Згідно акту звірки розрахунків між сторонами, станом на 31.08.2009р., за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 83780,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.09.-05.10.2009р. у справі №1/97 визнано позовні вимоги підставними та частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімікс», та встановлено факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань перед ТзОВ «Максімікс»за договором постачання №4/06-08 від 04.06.2008р. щодо оплати поставленого та отриманого товару на суму 83780,00 грн. Однак, станом на день подання позовної заяви так і на день прийняття рішення у даній справі, у суду відсутні докази в підтвердження оплати заборгованості за отриманий товар, відсутні докази стягнення заборгованості в процесі виконавчого провадження. Представником відповідача пояснено суду, що несплата заборгованості спричинена важким фінансовим становищем.

За правилами ст.526 ЦК України,193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ст.599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).          

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. В силу ст.216 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Згідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Відповідно до ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” (із внесеними змінами та доповненнями) встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. За умовами до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.3 договору постачання від 04.06.2008р. №4/06-08 у разі порушення Підприємством (відповідач) п.4.4 договору (перевищення обумовленого сторонами договору ліміту заборгованості відповідача за попередній місяць), підприємство зобов’язане сплатити товариству (позивачу) неустойку у вигляді штрафу в розмірі 0,05 % від вартості неоплаченої партії товару за кожний день несплати вартості товару.

Оскільки ЗАТ «Галичина»не виконало свої боргові зобов'язання, а неустойка, втрати від інфляції та три відсотки річних за користування чужими коштами, які стягнуті відповідно Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.09.-05.10.2009р. у справі №1/97, розраховані лише до 01.09.2009р, відтак позивачем правомірно нараховано втрати від інфляції (за вересень 2009р. - січень 2010р.) - 4691,68 гри., 3% річних (за вересень 2009р. - лютий 2010р.) - 1256,70 гри., пеня (за період з 01.09.2009р. по 05.10.2009р.) -1466,15 грн., що визнається відповідачем.

Окрім цього, позивач зазначає, що при підготовці матеріалів позовної заяви у справі 1/97 та при здійсненні юридичного супроводу під час розгляду вищезгаданої справи ТзОВ «Максімікс»користувалося послугами адвокатів, згідно угоди про надання правової допомоги від 01.09.2009р. та додаткової угоди від 04.02.2010р. Позивач у своїй заяві (вх.6366 від 30.03.10р.) зазначає, що відповідно до умов додаткової угоди від 04.02.2010р. розмір винагороди (гонорару) адвокатів по справі №1/97 становить 24000 гривень, які сплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та понесені витрати на проїзд директора ТзОВ «Максімікс»- Довганя С.В., який брав участь у судових засіданнях, на суму 1914,88 грн., а також витрати на його проживання у готелі в місті Львові на загальну суму 1670,00 грн. також відповідач просить відшкодувати 1000грн. витрат на послуги адвоката у даній справі. Таким чином, позивач зазначає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати 95,59% витрат, понесених під час розгляду справи №1/97 про стягнення із ЗАТ «Галичина»боргу за договором постачання №4/06-08 від 04.06.2008р., яка перебувала у провадженні Господарського суду Львівської області, а саме: 22941,60 грн. витрат на послуги адвокатів, 1830,43 грн. - витрати на проїзд, 1596,35 гри. - витрати на проживання, та 1000грн.- витрат на послуги адвоката у даній справі.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам. Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов'язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

До заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх.№6366 від 30.03.10р.) позивачем долучені: копія угоди від 01.09.09р. про надання правової допомоги укладеної між ТзОВ ”Максімікс” та адвокатами Снігур Я.Е та Балуцьким Р.М., додаткову угоду про надання правової допомоги від 04.02.10р. , платіжні доручення №501 від 01.09.09р. на суму 5000грн. згідно угоди від 01.09.09р ,платіжне доручення №659 від 04.02.10р. на суму 10000грн. згідно угоди від 04.02.10р., платіжне доручення № 702 від 23.03.10р. на суму 10000грн., згідно угоди від 01.09.09р. , копія свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю №839 Сінгур Я.Е., копія свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю №1518 Балуцького Р.М., копії проїзних документів на проїзд поїздом від 30.08.2009р., від 02.09.2009р. , від 21.09.2009р., від 22.09.2009р., від 29.09.2009р. ,від 30.09.2009р., від 04.10.2009р., від 05.10.2009р., від30.11.2009р., від 01.12.2009р. від 11.01.2010р., від 12.01.2010р., від 18.01.2010р., від 19.01.2010р. та рахунки ЗАТ ”Готель Львів” із фіскальними чеками від 31.08.2009р., від 01.09.2009р. , від 01.09.2009р..; чек від 02.09.2009р., від 22.09.2009р., від 30.09.2009р., від 05.10.2009р., від 01.12.2009р., від 12.01.2010р. , від 19.01.2010р.

Як вбачається зокрема із матеріалів даної справи та справи 1/97, позивачем витрати на послуги адвоката в розмірі 25000грн. і витрати на проїзд та проживання директора Довганя С.В. були понесені в процесі розгляду справи №1/97, також в процесі розгляду даного спору (справа №1/97), було заявлено та розглянуто судами клопотання про відшкодування даних витрат. Окрім цього належить зазначити, що в судові засіданні у даній справі - №16/42 директор Довгань С.В. участі не приймав та судові засіданні відбулися 30.03.10р., 13.04.10р. та 15.04.10р., відтак представлені позивачем докази витрат пов”язаних із проїздом та проживанням в готелі у вищезазначені дати не пов’язані з розглядом даної справи. Також, слід зауважити, що із змісту долучених платіжних доручень вбачається, що оплату проведено не адвокату , а фізичній особі підприємцю Снігур Ярославу Едуардовичу, в графі призначення платежу, також не зазначено призначенням платежу оплату за адвокатські послуги, натомість зазначено перерахування коштів на пластикову карту для Снігур Я.Е. згідно угоди б/н від 01.09.09р., та згідно угоди б/н від 04.02.10р., однак не конкретизовано даної угоди, у зв”язку із чим є неможливим визначити угоду за якою здійснювалася оплата. При цьому, не подано доказів в підтвердження фактичного обсягу наданих послуг та їх вартості доказів в підтвердження обсягу витраченого часу, щодо фактичного виконання зокрема угоди від 01.09.09р. та додаткової угоди від 04.02.10р. про надання правової допомоги укладеної, що зокрема унеможливлює визначення співрозмірності наданих послуг, оплаченій грошовій сумі. Інших доказів в підтвердження надання позивачу адвокатських послуг та оплати витрат на послуги адвоката ТзОВ ”Максімікс” у справі №16/42 до матеріалів даної справи не долучено.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач позов не заперечив, наведені обставини не спростував, доказів оплати боргу не представив.

Враховуючи вищевикладене, подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині 1466,15 грн. неустойки, 4691,68 грн. втрат від інфляції, 1256,70 грн. трьох відсотків річних від простроченої суми є обґрунтованими, не спростованими та такими що підлягають задоволенню. З врахуванням вищевикладених обставин, в задоволенні заяви про збільшення позовних вимог в частині відшкодування витрат на проїзд, витрат на проживання позовних вимог та адвокатських витрат, належить відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 44, 47-1, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити .

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Галичина” (місцезнаходження: 80200, Львівська область, м.Радехів, вул.Б.Хмельницького, 120, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Максімікс” (місцезнаходження: 65020, м.Одеса, вул. Спиридонівська, 14/2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31977148) 1466,15 гривень - неустойки. 4691,68 гривень - втрат від інфляції, 1256,70 гривень трьох відсотків річних від простроченої суми, 102грн. державного мита; 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „Максімікс” (місцезнаходження: 65020, м.Одеса, вул. Спиридонівська, 14/2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31977148) довідку на повернення зайво сплаченого державного мита , в загальному розмірі 235,85грн. оплаченого платіжним дорученням №684 від 03.03.2010р. на суму 185,85грн. та квитанцією №6319/026 від 29.03.2010р. на суму 50 грн.

4. Рішення набирає законної сили в порядку і в строки передбачені ст. 85 ГПК України.

Суддя