Рішення № 10040044, 16.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.10 Справа№ 16/14

Господарський суд Львівської області у складі судді С. Іванчук розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства „Український інноваційний банк (АТ „Укрінбанк”) від імені якого на підставі Положення про філію діє Львівська філія АТ „Укрінбанк”, м.Львів

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Львів

Про: стягнення заборгованості в сумі 8554,13 грн.

Представники сторін:

від позивача Шума І.Є. представник, Луник Д.В. начальник служби безпеки банку (присутній)

від відповідача не з”явився

Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Акціонерного товариства „Український інноваційний банк (АТ „Укрінбанк”) від імені якого на підставі Положення про філію діє Львівська філія АТ „Укрінбанк”, м.Львів до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Львів про стягнення 8554,13 грн. заборгованості, в тому числі 3310,15 грн. основного боргу, 502,39 грн. вартості витрат за електроенергію, 581,59 грн. вартості витрат за теплопостачання та 4160 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 12.02.2010р. прийнято позовну заяву до провадження та призначено до судового розгляду. У зв”язку із неявкою в судове засідання повноважних представників сторін, необхідністю витребування додаткових доказів у справі, з метою повного, всебічного та об”єктивного дослідження усіх обставин справи, розгляд справи відкладався ухвалою суду від 02.03.2010р.

Представник позивача в судове засідання 16.03.2010р. з”явився, вимоги ухвал суду від 12.02.2010р. та 02.03.2010р. виконав частково, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвал суду від 12.02.2010р. та 02.03.2010р. не виконав, у судове засідання не зявився. Ухвали суду надіслані, відповідачу Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за адресою: 79035 АДРЕСА_1, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення №5159190, повернені поштовим відділенням зв”язку із довідкою за закінченням терміну зберіганння. Згідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія АД №186729 від 15.03.2010р., Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 внесена до Єдиного державного реєстру за реєстраційним номером 20024571611, за адресою: 79035 АДРЕСА_1. Як вбачається із змісту інформаційних листів Вищого господарського суду України, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. (Листи Вищого господарського суду, від 15.03.2007, № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", від 02.06.2006, № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"). Окрім цього, слід зазначити , що згідно до ст. 50 ЦК України фізична особа підприємець здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. За умовами Закону України від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними та фізичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. У разі коли відбувається зокрема зміна місцезнаходження, то повинно бути проведено державну реєстрацію цих змін. Як вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідачем зміни про місцезнаходження фізичної особи до Єдиного державного реєстру не вносилися та жодних повідомлень про такі зміни до суду не поступало. За таких обставин, з врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав, що в свою чергу згідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України покладає на сторін відповідальність за доведеність їхніх вимог чи заперечень та надає право суду в порядку ст.75 ГПК України вирішити спір за наявними у справі матеріалами. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відзиву на позовну заяву та представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті згідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, подані суду, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області в с т а н о в и в:

01.10.2007р. між АТ „Український інноваційний банк (орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №277/07. Відповідно до умов даного договору (п.1.1 договору) орендодавець здає, а орендар приймає за плату у тимчасове користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м.Львів, вул. Володимира Великого,18, загальною площею 11,2 кв.м., на дев”ятому поверсі, кімната №923. За умовами п.1.3 договору №277/07 від 01.10.07р. приміщення є власністю орендаря на підставі Реєстраційного посвідчення №396 виданого 31.05.1994р. Львівським МБТІ. Приміщення передається орендодавцем в оренду одночасно із підписанням даного договору та акту приймання-здачі, який є невід”ємною частиною цього договору.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності ( ст.759 ЦК України , ст. 283 ГК України).

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором.

Згідно до п.2.2 договору №277/07 від 01.10.07р., за оренду приміщення орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 56,56 грн. за 1 кв.м. приміщення, що в перерахунку становить 633,47 грн.

01.06.2008р. та 01.12.2008р.. між сторонами укладено додаткові угоди до договору оренди нежитлового приміщення №277/07 від 01.10.07р., відповідно до умов яких, відповідач сплачує позивачу в місяць орендну плату з 01.06.2008р. по 30.11.2008р. в розмірі 746,59 грн., з 01.12.2008р. в розмірі 854,56 грн.

Відповідно до п.2.5 договору №277/07 від 01.10.07р., орендар сплачує орендну плату та відшкодовує комунальні послуги відповідно до предявлених орендодавцем рахунків для оплати, які підлягають оплаті до 20 числа поточного місяця.

За умовами п.п.3.2.1, 3.3.1 договору №277/07 від 01.10.07р. орендар зобов”язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату за користування приміщенням, оплачувати комунальні та інші послуги. Орендодавець має право одержувати та вимагати від орендаря своєчасно та в повному обсязі орендну плату та інші платежі, передбачені договором.

На виконання умов договору №277/07 від 01.10.07р., орендодавець передав, а орендар прийняв на умовах договору оренди нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м.Львів, вул.Володимира Великого,18, загальною площею 11,2 кв.м., на дев”ятому поверсі, кімната №923, що підтверджується актом приймання-здачі нежитлового приміщення від 01.10.2007р. підписаним уповноваженими представниками та скріпленим печатками обох сторін.

01.06.2009р. відповідач звернувся до позивача із заявою про дострокове припинення дії договору з 01.06.2009р. та зобов”язався погасити заборгованість в розмірі 7493,09грн. до 31.12.2009р. З врахуванням вищенаведених обставин між сторонами у даній справі укладено договір від 17.06.2009р. про виконання зобов”язань по договору оренди нежитлового приміщення №277/07 від 01.10.2007р. , а саме про розтермінування заборгованості 7493,09грн. з червня по грудень 2009р.

Як вбачається із матеріалів справи , відповідач своїх договірних зобов”язань в частині сплати орендної плати належним чином не виконував, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з орендної плати, згідно до представленого розрахунку за період з 01.11.08р. по 01.03.09р. в розмірі 3310,15грн.

Станом на день прийняття рішення у суду відсутні докази в підтвердження оплати відповідачем заборгованості.

За правилами ст.526 ЦК України,193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. За умовами ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання.

Згідно до п.5.1.1 додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення від 01.12.2008р. за невчасне виконання (невиконання) орендарем грошових зобов”язань перед орендодавцем, передбачених умовами цього договору, орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі 10 гривень за кожен день прострочення, починаючи з 1 числа наступного за розрахунковим, згідно окремого рахунку. Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується долученим до матеріалів справи розрахунком боргу по договору оренди, сума штрафу, яка підлягає стягненню становить 4160,00 грн. за період з 01.12.2008р. по 20.01.2010р., тобто 416 днів х 10 грн. = 4160,00 грн.

Окрім цього, позивач просить відшкодувати із відповідача заборгованість в частині сплати витрат за електроенергію - 502,39 грн. та 581,59 грн. вартості витрат за теплопостачання.

За умовами п.2.4,2.5 договору оренди №277/07 від 01.10.2007р. орендар за комунальні послуги відшкодовує орендодавцю плату відповідно до оплачених орендодавцем рахунків згідно з показами лічильників на ці послуги. Оплата комунальних послуг, які споживатиме орендар, нараховуватиметься пропорційно площ, які орендує орендар та займає орендодавець, а також пропорційно кількості працівників орендарів та орендодавця. Орендар відшкодовує комунальні послуги відповідно до пред”явлених орендодавцем рахунків для оплати. Однак, позивачем у справі не подано доказів в підтвердження виконання ним умов п.2.4,2.5 договору, а саме не подано доказів в підтвердження оплати рахунків за комунальні послуги, не представлено рахунків на оплату за комунальні послуги згідно з показами лічильників, не подано доказів їх виставлення відповідачу на оплату , які згідно умов договору є підставою для оплати (п.п.2.4,2.5договору). Ухвалами суду від 12.02.10р. та від 02.03.10р. вищезазначені документи в порядку ст. 38 ГПК України були витребувані від позивача, однак позивачем дані документи не представлені. З рахуванням вищезазначених обставин, суд прийшов до висновку в частині позовних вимог щодо стягнення вартості комунальних платежів залишити позов без розгляду.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач позов не заперечив, доказів в спростування наведених обставин не подав, доказів оплати заборгованості не представив.

Враховуючи вищевикладене, подані докази, надані пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3310,15 грн. орендної плати та 4160,00 грн. штрафу є обґрунтованими, не спростованими і такими, що підлягають до задоволення. В частині позовних вимог щодо стягнення вартості комунальних платежів, а саме, 502,39 грн. вартості витрат за електроенергію та 581,59 грн. вартості витрат за теплопостачання, позов слід залишити без розгляду.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно до ст. 49 ГПК України .

Керуючись ст.ст. 4-3,33,34,36,43,49, 75,81,82,83,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (79035, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Львівської філії Акціонерного товариства „Укрінбанк” (79053, м.Львів, вул.Володимира Великого,18, код ЄДРПОУ 20817074) 3310,15 грн. основного боргу, 4160,00 грн. штрафу, 89,07 грн. державного мита та 206,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В іншій частині залишити позов без розгляду.

Суддя