ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.10 Справа№ 26/94
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірмою «Катальпа»Лтд, м. Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Техно-дизайн», м. Львів,
про: визнання права власності на нежитлові приміщення.
За зустрічним позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Техно-дизайн», м. Львів,
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю фірмою «Катальпа»Лтд, м. Львів,
про:визнання права власності на нежитлові приміщення.
Суддя М. Синчук
За участю представників:
позивача:не з’явився,
відповідача:Соловйов А.В. –дов. від 14.06.2010 р.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірмою «Катальпа»Лтд до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Техно-дизайн»про визнання права власності на нежитлові приміщення. Ухвалою від 14.05.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 01.06.2010 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 01.06.2010 р.
Розпорядженням заступника голови суду від 11.06.2010 р., у зв’язку з хворобою судді Деркача Ю.Б., справу №26/94 передано для розгляду судді Синчуку М.М.
В судовому засіданні 01.06.2010 р. відповідачем подано зустрічний позов про визнання права власності на нежитлові приміщення.
У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами. Представникам сторін роз’яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.
В судових засіданнях представник позивача свій позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 28.03.2008 р. між ним та відповідачем був укладений договір оренди, згідно із яким позивач прийняв у тимчасове володіння і користування належну відповідачу будівлю складу (літ. №4) загальною площею 96,1 кв.м. по вул. Угорській, 14 у м. Львові. Оскільки будівля складу перебувала в незадовільному технічному стані, не забезпечувала збереженість майна від атмосферних впливів та проникнення сторонніх осіб, позивач за власний рахунок провів ремонтно-реконструкційні роботи в будівлі, внаслідок чого, для приведення її у відповідність до будівельних норм, збільшилась її площа до 393,8 кв.м. Після закінчення строку оренди позивач просив відповідача підписати акт розподілу площ, однак, відповідач відмовився, претендуючи не на належні йому 96,1 кв.м. приміщень, а на приміщення в цілому площею 393,8 кв.м. Оскільки витрати на покращення майна відповідач не відшкодовував, просить первісний позов задовольнити, а в зустрічному позові –відмовити.
Відповідач первісний позов заперечив, а зустрічний позов підтримав з мотивів, зазначених у зустрічній позовній заяві. Визнавши факт укладення договору оренди приміщення в цілому площею 96,1 кв.м. та факт звернення позивача до відповідача за наданням згоди на проведення невід’ємних покращень листом від 26.02.2010 р., ствердив, водночас, що всупереч п. 2.1. договору оренди позивач не одержував згоди на проведення невід’ємних покращень, а відтак не має права вимагати їх компенсації у будь-якій формі. Такі невід’ємні покращення в силу ч. 5 ст. 778 ЦК України є власністю орендодавця. Просить у первісному позові відмовити. А зустрічний позов задовольнити.
У відповідності до ч. 1 ст. 38 ГПК України судом з власної ініціативи витребувались документи та матеріали, необхідні для вирішення спору. Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши сторонам у відповідності до ч. 3 ст. 4-7 ГПК України необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.04.2006 р. №10333102, технічного паспорту БТІ від 23.11.2005 р. власником будівлі складу за адресою м. Львів, вул. Угорська, 14, площею 96,1 кв.м. є ТОВ “Компанія Техно-дизайн”. Згідно із договором оренди землі від 24.03.2008 р. ТОВ “Компанія Техно-дизайн” отримало в оренду земельну ділянку площею 0,2971 га за адресою м. Львів, вул. Угорська, 14 для будівництва і обслуговування адміністративно-торгового комплексу із складськими приміщеннями.
28.03.2008 р. між відповідачем (орендодавець) та позивачем (орендар) був укладений договір оренди, згідно із яким позивач прийняв у тимчасове володіння і користування належну відповідачу будівлю складу (літ. №4) загальною площею 96,1 кв.м. по вул. Угорській, 14 у м. Львові. Згідно із п. 2.1. договору, об’єкт передається в оренду з метою його використання орендарем виключно за цільовим призначенням без права проведення невід’ємних покращень чи ремонтних робіт без попередньої письмової згоди орендодавця.
Договір фактично виконувався сторонами, що підтверджується, зокрема, актом приймання-передачі майна від 28.03.2008 р. Відповідно до вказаного акту, позивач (орендар) визнав, що об’єкт відповідає усім вимогам, а орендар не має до орендодавця ніяких претензій, чим спростовується посилання позивача на незадовільний технічний стан приміщень.
Згідно із ч. 1 ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, але лише за згодою наймодавця. Як вбачається з листа від 26.02.2010 р., позивач звертався до відповідача за отриманням згоди на проведення покращень орендованого майна. Зазначена обставина визнається відповідачем у зустрічній позовній заяві. Проте, жодних доказів отримання позивачем такої згоди орендодавця суду не надано. Відповідач заперечив факт надання такої згоди.
Тим не менш, позивач провів ремонтно-реконструкційні роботи в будівлі, внаслідок чого, для приведення її у відповідність до будівельних норм, збільшилась її площа на 297,7 кв.м. - до 393,8 кв.м., що підтверджується технічним паспортом від 29.03.2010 р. Листом від 26.02.2010 р. позивач звернувся до відповідача із повідомленням про відмову від пролонгації договору оренди, просив у дату закінчення строку оренди направити свого представника для підписання акту приймання-передачі приміщень, а також погодити проведення покращень та одночасно із прийняттям об’єкту оренди підписати акт про розподіл площ будівлі з метою уникнення необхідності компенсації вартості понесених затрат. Як випливає з проекту акту про розподіл площ, змісту позовної заяви, позивач претендує на приміщення будівлі складу літ. №4 по вул. Угорській, 14 у м. Львові, які позначені у технічному паспорті від 2303.2010 р. під №№ 1, 5 загальною площею 296,9 кв.м. у той же час, відповідач у зустрічній позовній заяві претендує на приміщення вказаної будівлі в цілому –площею 393,8 кв.м.
Згідно із ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно із ч. 4 ст. 778 ЦК України, наймач стає співвласником лише тієї речі, яка була створена в результаті покрашення, але лише того, яке було здійснено за згодою наймодавця. А згідно із ч. 5 ст. 778 ЦК України, якщо наймач без згоди наймодавця зробив покращення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості. З урахуванням наведеного, у задоволенні первісного позову слід відмовити.
Згідно із ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу, зокрема, користувача земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Користувачем земельної ділянки є ТОВ “Компанія Техно-дизайн”, земельна ділянка надана відповдіачу для будівництва та обслуговування об’єктів нерухомості, що свідчить про відсутність порушення прав інших осіб. Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Відтак, право власності на будівлю складу загальною площею 393,8 кв.м. по вул. Угорській, 14 у м. Львові (літ. №4) слід визнати за товариством з обмеженою відповідальністю фірма “Компанія Техно-дизайн” (код ЄДРПОУ 33805728, 79034 м. Львів, вул. Угорська, 14). Згідно із п. 1.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб підлягає обов'язковій реєстрації, а відповідно до п. 10 Додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно –Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, правовстановлюючим документом є, зокрема, рішення судів як про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, так і про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України. Керуючись ст. ст. 33, 35, 43, 84, 85 ГПК України, ст. ст. 321, 376, 392, 778 ЦК України, суд
вирішив:
1. У первісному позові відмовити повністю.
2. Зустрічний позов задовольнити повністю.
3. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю фірма “Компанія Техно-дизайн” (код ЄДРПОУ 33805728, 79034 м. Львів, вул. Угорська, 14) право власності на будівлю складу загальною площею 393,8 кв.м. по вул. Угорській, 14 у м. Львові (літ. №4).
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Катальпа” Лтд (код ЄДРПОУ 22179235, 79005 м. Львів, вул. Тершаківців, 2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Компанія Техно-дизайн” (код ЄДРПОУ 33805728, 79034 м. Львів, вул. Угорська, 14) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 10039857, Господарський суд Львівської області було прийнято 15.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 26/94. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: