Рішення № 10039424, 08.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.10 Справа№ 24/57

За позовом: Приватного підприємства „Оберт-Плюс”, м.Львів

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Львів

Про стягнення 8 958,46грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача Креховецька І.М. представник

Від відповідача не зявився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 8958,46грн., в т.ч.: 8000,00грн. основного боргу, 752,00грн. втрат від інфляції та 206,46грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №120/1 від 02.06.2009року позивач перерахував відповідачу платіжним дорученням №189 від 02.06.2009 року кошти в сумі 8000,00грн. як оплату за товар (запчастини).

Як зазначено у позовній заяві, відповідач взяті на себе зобовязання не виконав, товар позивачу не поставив, у звязку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією за №01/01-01 від 04.01.2010року про повернення сплачених коштів в сумі 8000,00грн, однак відповідач залишив претензію без відповіді та без задоволення.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 752,00грн. та 3% річних в сумі 206,46грн., які нараховані з 03.06.2009р. по 14.04.2010р.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов чи будь-яких заперечень проти позову не подав. Ухвали суду, надіслані на адресу відповідача, вказану у позовній заяві: АДРЕСА_1, повернені відділенням зв»язку з відміткою «По закінченню терміну зберігання».

Згідно з свідоцтвом сер. НОМЕР_2 від 28.12.2006р. про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , його місцем проживання є АДРЕСА_1.

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

На підставі рахунку-фактури №120/1 від 02.06.2009року відповідача позивач перерахував відповідачу платіжним дорученням №189 від 02.06.2009 року 8000,00грн. за запчастини до автомобіля ( рахунок-фактура та платіжне доручення є у матеріалах справи).

21.07.2009р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 21/07-1, в якій вимагав терміново поставити запчастини до автомобіля на суму 8000,00грн. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не поставив позивачу запчастини, оплачені позивачем, у звязку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією за №04/01-01 від 04.01.2010року про повернення сплачених коштів в сумі 8000,00грн. ( названі претензії, поштові квитанції та повідомлення про вручення є у матеріалах справи).

На день вирішення спору суду не подано доказів поставки позивачеві запчастин на суму 8000,00грн. чи повернення коштів в сумі 8000,00грн.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу частини першої ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем ( попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,- у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати( частина друга ст.693 ЦК).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання зобовязанння не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обовязок у 7-денний строк від дня предявлення вимоги, якщо термін негайного виконання не випливає із договору або закону.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що платіжним дорученням №189 від 02.06.2009 року позивач перерахував відповідачу попередню плату за запчастини до автомобіля в сумі 8000,00грн. 21.07.2009р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 21/07-1, в якій вимагав поставити запчастини, однак відповідач у строк, встановлений частиною 2 ст. 530 ЦК, не передав позивачу запчастини на суму 8000,00грн., у звязку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією за №04/01-01 від 04.01.2010року про повернення сплачених коштів в сумі 8000,00грн.Названу претензію відповідач отримав згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення 15.01.2010р. Проте, доказів поставки позивачеві запчастин на суму 8000,00грн. чи повернення коштів в сумі 8000,00грн. відповідач суду не подав.

На підставі викладеного суд вважає, що в частині стягнення 8000,00грн. основного боргу позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами і підлягають до задоволення повністю.

В частині стягнення втрат від інфляції в сумі 752,00грн. та 3% річних в сумі 206,46грн., нарахованих за період з 03.06.2009р. по 14.04.2010р., позовні вимоги підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідача виникло грошове зобовязання перед позивачем з моменту отримання вимоги позивача про повернення попередньої оплати, тобто з 15.01.2010р. Отже, відповідно до частини 2 ст. 530 ЦК відповідач зобовязаний був у 7-денний термін з моменту отримання вимоги повернути позивачу до 23.01.2010р попередню оплату в сумі 8000,00грн., однак не повернув.

За таких обставин прострочення виконання грошового зобовязання має місце з 23.01.2010р.. Відтак, втрати від інфляції та 3% річних підлягають до задоволення за період з 23.01.2010р.. по 14.04.2010р. і становлять: втрати від інфляції 268,35грн., а 3% річних 53,92грн.

Решта втрат від інфляції та 3% річних до задоволення не підлягають, оскільки нараховані безпідставно.

Враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 79041, АДРЕСА_1, на користь Приватного підприємства „Оберт-Плюс”, ідентифікаційний код 25546556, адреса: м.Львів, вул.. Дністерська, 15-А/59,- 8000,00грн. основного боргу, 268,35грн. втрат від інфляції, 53,92грн. 3% річних, 94,76 грн. державного мита та 219,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя