Рішення № 10039388, 07.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.10                                                                                           Справа№ 6/62

За позовом: Державного підприємства “Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем”, м.Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Самбірський приладобудівний завод “Омега”, м.Самбір

про: стягнення 5703грн.62коп.

                                                   Суддя Гоменюк З.П.

                                                                       Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Труш І.М.

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області державним підприємством “Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем” подано позов до відкритого акціонерного товариства “Самбірський приладобудівний завод“Омега” про стягнення 5100грн.00коп. основного боргу та 603грн 62коп. пені.

Ухвалою суду від 06.04.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13.05.2010р. У зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 13.05.2010р. розгляд справи відкладено на 07.06.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 07.06.2010р. позовні вимоги підтримав повністю. Відповідач в судове засідання не з”явився, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представником позивача подано суду відповідь на позовну заяву №12/581 від 01.04.2010р., якою відповідачем визнано суму позову в повному обсязі. Причиною виникнення заборгованості відповідачем вказано складне фінансове становище та той факт, що протягом 2009 року та першого кварталу 2010 року завод фактично не працював.

Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

07.03.2007р. між державним підприємством “Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем” (виконавець) та відкритим акціонерним товариством “Самбірський приладобудівний завод “Омега” (замовник) укладено договір №13-964/07 відповідно до п.1.1 якого замовник доручає (приймає), а виконавець бере на себе (передає) “Розроблення методичних матеріалів та проведення державних приймальних випробувань (ДПВ) регіструючих приладів цифрових РПЦ-01 АС”.

Відповідно до п.2.1 даного договору за виконану роботу замовник перераховує виконавцеві у відповідності до протоколу про договірну ціну - 17000грн. 00коп. Оплата робіт виконується замовником в наступному порядку: - 50% авансовим платежем від загальної вартості робіт впродовж двадцяти банківських днів з дня підписання договору; остаточний розрахунок –після завершення робіт відповідно до п.3.2. договору. ( п.2.2. договору).

Після завершення робіт відповідно до договору виконавець надає замовнику акт здавання –приймання робіт. Після остаточного розрахунку виконавець надає замовникові акт державних приймальних випробувань та опис типу до Державного реєстру ЗВТ України. (п.3.2 договору).

В процесі виконання робі відповідачем перераховано позивачу 11900грн. 00коп., решту коштів в розмірі 5100грн. 00коп. відповідачем в порушення вимог п.3.2. договору не перераховано.

Відповідно до акту №1082 від 25.06.2008р. відповідачем прийнято роботи у повному обсязі.

Направлену позивачем претензію №4/1171 від 17.06.2009р. відповідачем залишено без відповіді.

Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача за виконані роботи становить 5100грн. 00коп.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України – зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до п.4.2. договору та ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, розмір якої відповідно до представленого суду розрахунку становить 603грн. 62коп.

Статтею 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

           Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст.229, 230, 231, 343 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Самбірський приладобудівний завод “Омега”, м.Самбір, вул.Промислова 2 (ідентифікаційний код 14311554) на користь Державного підприємства “Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем”, м.Львів, вул.Кривоноса 6 (ідентифікаційний код 04728690) 5100грн.00коп. основного боргу, 603грн 62коп. пені, 102грн.00коп витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Видати позивачу довідку на повернення з державного бюджету 198грн. 50коп. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за платіжним дорученням №229 від 25.03.2010р.

Суддя