Рішення № 10039154, 27.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.10                                                                                           Справа№ 33/136

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом:Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Медкнига» (м. Львів)

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Львівське комунальне підприємство «Старий Львів»(м. Львів)

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок 15»(м. Львів)

про :розірвання договору оренди нежитлових приміщень за адресою пл. Ринок, 15 у м. Львові № Г-4074-6 від 09.02.2006 р., укладеного між управлінням комунального майна Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медкнига»та виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Медкнига»з нежитлових приміщень загальною площею 124,9 кв. м. першого поверху будинку 15 на пл. Ринок у м. Львові

Суддя: Цікало А.І.

При секретарі: Герасименко В.С. Представники:

Позивача:не з'явився

Відповідача:Цитульський В.І. –представник (довіреність б/н від 15.03.2010 р.)

Якимів А.В. –представник (довіреність б/н від 15.03.2010 р.)

Третьої особи 1:не з'явився

Третьої особи 2:не з'явився Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники учасників процесу не звертались до суду з клопотанням про технічну фіксацію судового процесу.

Суть спору: 04.12.2009 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 8368 поступила позовна заява від Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медкнига»(м. Львів) про розірвання договору оренди нежитлових приміщень за адресою пл. Ринок, 15 у м. Львові № Г-4074-6 від 09.02.2006 р., укладеного між управлінням комунального майна Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медкнига»та виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Медкнига»з нежитлових приміщень загальною площею 124,9 кв. м. першого поверху будинку 15 на пл. Ринок у м. Львові.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.12.2009 р. порушено провадження у справі, залучено в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Львівське комунальне підприємство «Старий Львів» (м. Львів) та в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок 15»(м. Львів) та справу призначено до розгляду на 17.12.2009 р. В судовому засіданні 17.12.2009 р., у зв’язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 29.12.2009 р. В судовому засіданні 29.12.2009 р., у зв’язку з неявкою представника відповідача та зверненням його з клопотанням про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 26.01.2010 р. У зв’язку з неявкою представника третьої особи 1, зверненням учасників процесу з клопотанням про продовження строку вирішення спору, в судовому засіданні 26.01.20010 р. клопотання представників сторін було задоволено, строк вирішення спору продовжено та відкладено розгляд справи на 11.02.2010 р. Ухвалою суду від 11.02.2010 р. клопотання представника третьої особи 2 про призначення судової будівельно –технічної експертизи було задоволено, призначено судову будівельно –технічну експертизу у справі № 33/136, витрати за проведення експертизи покладено на третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок 15»(пл. Ринок, 15, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ 35968687) та зупинено провадження у справі на час проведення судової будівельно –технічної експертизи.

11.05.2010 р. до суду за вх. № 8958 від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз поступили матеріали без виконання ухвали суду, у зв’язку із не оплатою витрат за проведення експертизи особою, на котру такий обов’язок було покладено, тобто третьою особою 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок 15»(пл. Ринок, 15, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ 35968687).

Ухвалою суду від 14.05.2010 р. провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 27.05.2010 р.

Позивач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 08.12.2009 р., про відкладення розгляду справи від 17.12.2009 р., від 29.12.2009 р., від 26.01.2010 р., про призначення судової будівельно-технічної експертизи від 11.02.2010 р. та про поновлення провадження у справі від 14.05.2010 р. повністю не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).

В судовому засіданні 17.12.2009 р. представник позивача подав до суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з якого вбачається, що відповідач –ТзОВ «Медкнига»знаходиться за адресою вказаною у позовній заяві, а саме: площа Ринок, 15, м. Львів, 79008.

29.12.2009 р. до суду за вх. № 27047 від представника позивача поступила частина витребуваних судом документів.

В судовому засіданні 26.01.2010 р. представник позивача подав до суду копію акту обстеження нежитлових приміщень, розташованих за адресою пл. Ринок, 15 у м. Львові, загальною площею 124,9 м2, від 25.01.2010 р. згідно якого зазначені приміщення на момент обстеження були зачиненні, з зовнішніх ознак не використовуються.

Відповідач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 08.12.2009 р., про відкладення розгляду справи від 17.12.2009 р., від 29.12.2009 р., від 26.01.2010 р., про призначення судової будівельно-технічної експертизи від 11.02.2010 р. та про поновлення провадження у справі від 14.05.2010 р. повністю не виконав, відзив на позов представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, заперечив, явку уповноважених представників в судове засідання забезпечив.

29.12.2009 р. до суду за вх. № 27043 від відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи.

25.01.2010 р. до суду за вх. № 1122 від представника відповідача поступила заява про ознайомлення з матеріалами справи. Представник відповідача з матеріалами справи ознайомився 25.01.2010 р. що підтверджується підписом останнього на заяві.

26.01.2010 р. до суду за вх. № 1357 від представника відповідача поступив відзив на позовну заяву в якому він повністю заперечив позовні вимоги.

05.02.2010 р. до суду за вх. № 2309 від представника відповідача поступила частина витребуваних судом документів.

В судовому засіданні 11.02.2010 р. представник відповідача подав до суду запитання, яке, на його думку, слід поставити на вирішення експерту.

Представники відповідача позов заперечили повністю, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав наведених у відзиві та поясненнях.

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 08.12.2009 р., про відкладення розгляду справи від 17.12.2009 р., від 29.12.2009 р., від 26.01.2010 р., про призначення судової будівельно-технічної експертизи від 11.02.2010 р. та про поновлення провадження у справі від 14.05.2010 р. виконав частково, витребувані судом документи представив, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

17.12.2009 р. до суду за вх. № 21349 від третьої особи 1 надійшли витребувані судом документи.

Третя особа 2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 08.12.2009 р., про відкладення розгляду справи від 17.12.2009 р., від 29.12.2009 р., від 26.01.2010 р., про призначення судової будівельно-технічної експертизи від 11.02.2010 р. та про поновлення провадження у справі від 14.05.2010 р. виконав частково, відзив на позов представив, не провів оплату, призначеної за його клопотанням, судової будівельно-технічної експертизи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).

16.12.2009 р. до суду за вх. № 26280 від третьої особи 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він повністю підтримав позовні вимоги позивача.

В судовому засіданні 17.12.2009 р. представник третьої особи 2 подав до суду частину витребуваних документів.

11.02.2010 р. до суду за вх. № 2675 від представника третьої особи 2 поступило клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

В судовому засіданні 26.01.2010 р. представники учасників процесу, присутні в судовому засіданні, звернулись до суду з узгодженим клопотання про продовження строку вирішення спору, котре ухвалою від 26.01.2010 р. було задоволено.

В судовому засіданні 11.02.2010 р., при розгляді клопотання третьої особи 2 щодо призначення будівельно-технічної експертизи, позивач таке підтримав і просив суд задоволити його, відповідач проти задоволення заявлено клопотання заперечив. З метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, необхідністю спеціальних знань в галузі будівництва для дачі відповідей на питання, які поставлено в клопотанні третьої особи 2 та зверненні відповідача, ухвалою від 11.02.2010 р. таке клопотання було задоволено, призначено судову будівельно-технічно експертизу, витрати за проведення експертизи покладено на третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок 15»(пл. Ринок, 15, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ 35968687) та зупинено провадження у справі на час проведення судової будівельно –технічної експертизи.

Станом на день розгляду справи, третя особа 2, за клопотанням котрого було призначено експертизу не представив суду пояснень щодо невиконання ним вимог ухвали від 11.02.2010 р. про призначення експертизи та не оплатив такої.

Враховуючи те, що учасниками процесу надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, позивач та треті особи явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили хоча і були належно повідомлені про місце, дату і час розгляду справи, додаткових матеріалів не представили, не скористались наданим їм правом на участь у судовому процесі, відповідач відзив на позов представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, заперечив, забезпечив явку повноважних представників в судове засідання, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представників позивача та третіх осіб за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

09 лютого 2006 року. між Управлінням комунального майна Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медкнига»укладено договір оренди № Г-4074-6 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи), згідно з п.1.1 якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху, позначені в технічній документації під літерами 10-1,10-2, 10-3, 10-4, 10-5, 10-6, загальною площею 124,9 м2, які розташовані за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 15.

Відповідно до п. 2 Договору, об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для магазину «Медична книга»

11 червня 2007 року між сторонами укладено Договір № 1 про внесення змін до Договору оренди № Г-4074-6 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи), посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Попович Г. І. 09.02.2006 р. за реєстровим № 234, згідно з яким змінено цільове призначення об'єкта оренди - об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для закладу громадського харчування (з реалізацією горілчаних виробів) (п. 2 Договору).

Для виконання вказаної умови, на підставі Розпорядження Галицької районної адміністрації від 03.08.2007 р. № 3'37 «Про реконструкцію нежитлових приміщень на пл. Ринок, 15 під заклад громадського харчування»відповідачем проводились роботи з реконструкції спірного приміщення під заклад громадського харчування, що підтверджується:

1.          Дозволом на виконання будівельних робіт №199/08 від 23.04.2008 р., дію якого продовжено до 26.03.2010 р.;

2.          Актом приймання виконаних підрядних робіт за 2008-2009 р. р. з ремонту приміщень ТзОВ «Медкнига»від 15.10.2009 р.;

3.          Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за 2008-20009 р. р. від 15.10.2009 р.;

4.          Загальним журналом робіт підрядника ПП «Ярко і К»;

5.          Журналом авторського нагляду за будівництвом (згідно з ДБН А.2.2.-4-2003).

Закінчення робіт (введення в експлуатацію) приміщення після реконструкції - 10 квітня 2010 року (відповідно до договору та загального журналу робіт).

Як вбачається з матеріалів справи за використання спірного об'єкту оренди ТзОВ «Медкнига»вчасно та в повному обсязі вносить орендну плату, що підтверджується квитанціями за 2009 р. (від 19.02.2009 р., 18.03.2009 р., 15.04.2009 р., 18.05.2009 р., 15.06.2009 р., 15.07.2009 р., 18.08.2009 р., 16.10.2009 р., 17.11.2009 р., 16.12.2009 р., 18.01.2010 р.) (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).

Об'єкт оренди застраховано згідно з договором № 004747 добровільного страхування майна та цивільної відповідальності від 26.06.2009 р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні. Копію долучено до матеріалів справи).

Як вбачається з матеріалів справи, покликання позивача на те, що відповідач порушив п. 2 та п. 7 Договору оренди № Г-4074-6 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) укладеного між сторонами 09.02.2006 р., а саме недотримання цільового призначення об’єкту оренди, не заслуговують на увагу, оскільки першим не взято до уваги те, що 11.06.2007 р. між сторонами було укладено Договір № 1 про внесення змін до Договору оренди № Г-4074-6 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), котрим було змінено цільове призначення об’єкту оренди і відповідачем вживаються заходи по реконструкції орендованого приміщення.

Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 Договір оренди № Г-4074-6 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), термін дії такого визначено з 09.02.2006 р. по 09.02.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Медкнига»належним чином виконує свої зобов'язання відповідно до умов Договору оренди № Г-4074-6 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 09.02.2006р. та Договору № 1 про внесення змін до Договору оренди № Г-4074-6 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 11.06.2007р.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути розірвано за рішення суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Згідно ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 765 ЦК України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Частиною 1 ст. 179 ГК України встановлено, що майново-господарські зобов‘язання, які виникають між суб‘єктами господарювання або між суб‘єктами господарювання і негосподарюючими суб‘єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов‘язаннями.

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути:

державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 284 ГК України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ч. 3 ст. 285 ГК України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо державного та комунального майна є:

1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом;

2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності;

3) державні (комунальні) підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу орендодавців, зазначених у пункті 2 цієї статті, - також щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.

Відповідно до ст. 291 ГК України, одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою визнається основане на договорі строкове платне користування майном, що необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Згідно ст. 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендарями згідно з цим Законом можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства. Фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна з метою використання його для підприємницької діяльності, до укладення договору зобов'язана зареєструватись як суб'єкт підприємницької діяльності.

Особливості оренди майна для здійснення підприємницької та іншої діяльності громадянами та юридичними особами іноземних держав та особами без громадянства визначаються законодавством України.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону.

Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем та третіми особами не представлено належних, об’єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позов заперечив повністю, представив суду докази відсутності порушень умов договорів щодо орендованого приміщення, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медкнига» (м. Львів), третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Львівське комунальне підприємство «Старий Львів»(м. Львів), третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок 15»(м. Львів) про розірвання договору оренди нежитлових приміщень за адресою пл. Ринок, 15 у м. Львові № Г-4074-6 від 09.02.2006 р., укладеного між управлінням комунального майна Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медкнига»та виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Медкнига»з нежитлових приміщень загальною площею 124,9 кв. м. першого поверху будинку 15 на пл. Ринок у м. Львові є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 8, 13, 42, 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 206, 509, 510, 526, 629, 651, 759, 760, 761, 762, 763, 765, 777, 785 ЦК України, ст.ст. 174, 179, 188, 193, 283, 284, 285, 286, 287, 291 ГК України, ст.ст. 2, 5, 6, 18, 26, 27, 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 471, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медкнига»(м. Львів), третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Львівське комунальне підприємство «Старий Львів»(м. Львів), третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Площа Ринок 15»(м. Львів) про розірвання договору оренди нежитлових приміщень за адресою пл. Ринок, 15 у м. Львові № Г-4074-6 від 09.02.2006 р., укладеного між управлінням комунального майна Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медкнига»та виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Медкнига»з нежитлових приміщень загальною площею 124,9 кв. м. першого поверху будинку 15 на пл. Ринок у м. Львові –відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя