Рішення № 10039150, 09.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.10                                                                                           Справа№ 3/66

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Деліта”, м. Донецьк

До відповідача: Приватного підприємства „СВ-Грандіс”, м. Львів

Про стягнення 3447,72 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: Подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Деліта” до Приватного підприємства „СВ-Грандіс” про стягнення 3447,72 грн.

          Ухвалою суду від 09.04.2010 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.04.2010 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених в ухвалах господарського суду від 26.04.2010 р., від 31.05.2010 р.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак подав всі витребувані судом документи, необхідні для розгляду справи.

          Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 09.06.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

17.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Деліта” (Постачальник) та Приватним підприємством „СВ-Грандіс” (Дистриб’ютор) було укладено Договір № 73/08, відповідно до умов якого Постачальник зобов’язується постачати продукцію, яку виготовляє, а Дистриб’ютор зобов’язується приймати та оплачувати дану продукцію для подальшої її реалізації на території України.

На виконання умов договору Позивачем була поставлена на адресу Відповідача продукція загальною вартістю 6174,02 грн., що підтверджується накладною № 0088 від 17.03.2008 р. (а.с.12) та довіреністю № 759019 від 17.03.2008 р. (а.с.14).

Відповідач здійснив часткове повернення поставленої Позивачем продукції на суму 2726,30 грн. згідно видаткової накладної (повернення) № Г-00000303 від 01.08.2008 р. (а.с.13).

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 3447,72 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України –за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору № 73/08 від 17.03.2008 року позивач поставив відповідачу продукцію загальною вартістю 6174,02 грн., що підтверджується накладною № 0088 від 17.03.2008 р. (а.с.12) та довіреністю № 759019 від 17.03.2008 р. (а.с.14). В свою чергу ПП „СВ-Грандіс” частково повернуло поставлену Позивачем продукції на загальну суму 2726,30 грн. згідно видаткової накладної (повернення) № Г-00000303 від 01.08.2008 р. (а.с.13).

Відповідно до п. 3 Договору № 73/08 від 17.03.2008 року Дистриб’ютор зобов’язується оплатити в повному обсязі поставлену продукцію шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах відстрочки платежу 30 календарних днів з моменту поставки продукції.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 3447,72 грн. за поставлену продукцію, що підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства „СВ-Грандіс” (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 355, код ЄДРПОУ 34029310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Деліта” (83054, м. Донецьк, Київський район, вул. Поліграфічна, 14, код ЄДРПОУ 33320366) –3447,72 грн. –заборгованості, 102,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст.ст. 116,117 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.06.2010 року.

Суддя