Рішення № 10038799, 18.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.10                                                                                           Справа№ 32/69

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго”, м.Чернігів.

До відповідача: Приватного підприємства „Союз-Лідер”, м.Львів (м.Чернігів).

Про стягнення 13 499,37 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Бечко Я.С. –економіст з планування регуляторної діяльності (довіреність № 5 від 31.12.2009р.)

Від відповідача: не з’явився.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство „Облтеплокомуненерго”, м.Чернігів подало позов до Приватного підприємства „Союз-Лідер”, м.Чернігів, про стягнення заборгованості в сумі 13 499,37 грн. з яких 6 834,14 грн. сума основного боргу, 6 150,73 грн. –пені, 350,30 грн. –інфляційних втрат та 164,20 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області по справі №20/38 від 02.03.2010р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 18.03.2010р. Відповідно до ухвали господарського суду Чернігівської області №20/38 від 18.03.2010р. матеріали справи направлено за підсудністю до господарського суду Львівської області, оскільки в судовому засідання встановлено, що місцезнаходження відповідача: 79040, м.Львів, вул. Городоцька, 359.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.04.2010р. порушено провадження у справі №32/69 та призначено до судового розгляду на 27.04.2010р. Розгляд справи відкладався на 18.05.2010р., з підстав наведених в ухвалі суду від 27.04.2010р. Рішення прийнято 18.05.2010р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки не повідомив.

Про порушення провадження у справі відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень №4602724 від 02.04.2010р. – вручено 07.04.2010р. та №4602740 від 02.04.2010р. –вручено 12.04.2010р. Станом на 18.05.2010р. від відповідача відзив, докази витребувані судом, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, господарський суд встановив:

Між ВАТ „Облтеплокомуненерго” (виробник), ПП „Союз-Лідер” (споживач 1) і ПП „Союз-Мост” (споживач 2) було укладено договір на постачання теплової енергії №1-0808 від 01.09.2008р. (надалі - договір). Згідно умов якого виробник бере на себе зобов’язання виробляти, транспортувати та постачати споживачам теплову енергію для підігріву води та опалення, а споживачі зобов’язуються солідарно оплачувати за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбаченим цим договором.

Розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється споживачами (відповідно до п. 6.1. договору) у грошовій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника за встановленими тарифами. Розрахунки здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію (п. 6.5. договору).

Додатком № 1 до договору є перелік об»єктів до яких позивач здійснює постачання теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконував в повному обсязі.

Станом на 01.04.2009р. теплову енергію споживав лише один об»єкт відповідача розташований за адресою: пр.Перемоги, 139 у м.Чернігові, відповідно нарахування в квітні 2009р. здійснювалось тільки за цей об»єкт.

Однак, відповідач, всупереч умовам договору не здійснив оплату за спожиту теплоенергію за квітень 2009р., внаслідок чого виникла заборгованість перед ВАТ „Облтеплокомуненерго” в сумі 6 834,14 грн.

Згідно з п. 7.3.3. договору за порушення порядку розрахунків за спожиту теплову енргію споживачі сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з врахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми.

Таким чином, у зв’язку з простроченням платежу, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 6 150,73 грн., 350,30 грн. інфляційних втрат та 164,20 грн. 3% річних.

Відтак, загальна сума заборгованості становить 13 499,37 грн., з яких 6 834,14 грн. сума основного боргу, 6 150,73 грн. пені, 350,30 грн. інфляційних втрат та 164,20 грн. 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку підставності позову до задоволення повністю, при цьому суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на 01.04.2009р. теплову енергію споживав лише один об»єкт відповідача розташований за адресою: пр.Перемоги, 139 у м.Чернігові, відповідно нарахування в квітні 2009р. здійснювалось тільки за цей об»єкт.

Згідно п.5.6. договору обсяг наданих послуг визначається за показами приладів обліку, пункт 5.4. договору зазначає, що споживачі, що мають прилади обліку, щомісячно подають виробнику звіт про фактичне споживання теплової енергії до 20 числа поточного місяця. Вищевказаний об»єкт відповідача обладнаний приладом обліку теплової енергії. Відповідачем було надано акт про споживання теплової енергії, згідно якого об»єктом за адресою: пр.Перемоги, 139 у м.Чернігові станом на 15.04.2010р. було спожито 10,17 Гкал теплової енергії. Ця кількість спожитої теплової енергії зазначена в рахунку, який був виставлений відповідачу за квітень 2009р.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що тарифи за комунальні послуги змінюються за поданням виробника до органів влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством порядку; нові тарифи є обов»язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладання додаткових угод.

Отже тариф на послуги теплопостачання, який застосовувався позивачем при нарахуванні вартості спожитої теплової енергії був погоджений рішенням Чернігівської міської ради № 76 від 16.03.2009р. «Про тарифи на послуги теплопостачання в м.Чернігові», згідно якого тариф на послуги теплопостачання для категорії «інші споживачі»складає 671,99 грн. за 1 Гкал теплової енергії.

Факт споживання відповідачем теплової енергії в кількості 10,17 Гкал на об»єкті, що знаходиться за адресою: пр.Перемоги, 139 у м.Чернігові підтверджується актом споживання від 15.04.2009р. підписаним позивачем та відповідачем.

Борг за спожиту в квітні 2009р. теплову енергію відповідачем не сплачено.

З вищенаведеного випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за постачання теплової енергії в сумі 6 834,14 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано 350,30 грн. інфляційних втрат та 164,20 грн. 3% річних.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За умовами п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.3.3. договору за порушення порядку розрахунків за спожиту теплову енргію споживачі сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Нарахування пені відповідачу здійснено згідно п.7.3.3. договору та положень Закону України «Про відповідальність суб»єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»від 20.05.1999р. № 689-ХІУ із змінами та доповненнями. Згідно ст.1 якого встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Закон України «Про відповідальність суб»єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»в даному випадку є спеціальним законом, який встановлює розмір пені.

Отже, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в сумі 6 150,73 грн., яка підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані і підлягають до задоволення.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 621 від 18.02.2010р. –134,99 грн. держмита і № 622 від 18.02.2010р. –236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 627, 629 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 49, 82-84, 115,116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Союз-Лідер”, (юр. адреса: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359, фактична адреса: 14005, м.Чернігів, вул.Боженка, 100, ЄДРПОУ 31895563, р/р 26008007677 ЗАТ «Полікомбанк», м.Чернігів, МФО 353100) на користь Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго” (14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55/Б, р/р 26004300000976 в ВАТ банк “Демарк”, м. Чернігів, МФО 353575, ЄДРПОУ 03357671) 6 834,14 грн. основного боргу; 6 150,73 грн. пені; 350,30 грн. інфляційних втрат; 164,20 грн. 3% річних; 134,99 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати згідно вимог ст. 116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя