ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.10 Справа№ 26/45
За позовом: Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський інститут меблів», м. Львів
про: стягнення 6313,87 грн.
Суддя Деркач Ю.Б.
при секретарі Боровець Я.
Представники:
від позивача Шеремета Ю.С. –юрисконсульт (довіреність № 74 від 20.01.2010 р.)
від відповідача не з’явився
Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки
передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Нерухомість та майно», м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський інститут меблів», м. Львів про стягнення 6313,87 грн.
Ухвалою суду від 10.03.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 13.04.2010 р. Ухвалою суду від 13.04.2010 р. розгляд справи відкладався до 27.04.2010 р.
Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 10.03.2010 р. та 13.04.2010 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
02.04.2007 р. між Управлінням майна спільної власності Львівської обласної ради (Орендодавцем) та відповідачем укладено договір оренди № 106/07 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області (далі по тексту –договір оренди).
Згідно п. 1.1. договору оренди Орендодавець на підставі наказу управління від 04 січня 2007 р. № 2-н передає, а Орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нерухоме майно –нежитлові приміщення, що знаходиться на балансі Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно»(позивача), загальною площею 81,3 кв.м., розміщене за адресою: м. Львів, вул. Чайковського, 17 відповідно до акту приймання-передачі нежитлових приміщень.
Факт передачі майна в оренду відповідачу підтверджується Актом приймання-передачі нежитлових приміщень, копія якого знаходиться у матеріалах справи.
26.06.2007 р. між сторонами укладено договір № 20/07 відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг (далі по тексту –договір). Даний договір укладено з метою упорядкування процедури відшкодування Орендарем (відповідачем) витрат Балансоутримувача (позивача) на забезпечення надання комунальних послуг у будинку № 17 на вул. Чайковського, частину приміщень якого загальною площею 81,3 кв.м. використовує Орендар (відповідач), діючи на підставі договору оренди.
Відповідно до умов договору Балансоутримувач (позивач) забезпечує надання комунальних послуг з теплопостачання шляхом доставляння цих послуг від енергопостачальної організації (ЛМКП «Львівтеплоенерго») до Орендаря (відповідача), а Орендар (відповідач) відшкодовує витрат Балансоутримувача (позивача) на вказані послуги згідно з виставленими Балансоутримувачем (позивачем) рахунками. При цьому Балансоутримувач (позивач) не проводить розрахунків розміру плати за теплопостачання вказаних приміщень, а лише скеровує орендарям рахунки згідно із щомісячно отриманим від енергопостачальної організації (ЛМКП «Львівтеплоенерго») вже розгорнутим рахунком у розрізі орендарів даного будинку.
Згідно п. 2 договору відповідач зобов’язався відшкодовувати позивачу вартість послуг, зазначених у п. 1 договору, згідно з опитувальним листом та з врахуванням встановленого рівня рентабельності.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3 договору встановлено, що Користувач (відповідач) зобов’язується своєчасно і у повному обсязі відшкодувати витрати Балансоутримувача (позивача) за послуги. Відшкодування витрат здійснюються щомісячно на підставі виставлених Балансоутримувачем (позивачем) рахунків.
Матеріалами справи доведено, що рахунки позивачем виставлялися відповідачу належним чином.
Згідно п. 4 договору користувач (відповідач) зобов’язаний здійснювати оплату рахунку в п’ятиденний строк з дня виставлення Балансоутримувачем (позивачем) відповідного рахунку на сплату.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов’язань по договору перед позивачем щодо оплати наданих послуг з теплопостачання належним чином не виконував, внаслідок чого у нього, станом на 01.03.2010 р., виникла заборгованість на загальну суму 5615,48 грн.
Відповідно до п. 5. договору, при несвоєчасному внесенні плати Користувач (відповідач) сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу. Позивачем нараховано відповідачу пеню, яка підлягає стягненню, на загальну суму 698,39 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський інститут меблів», м. Львів, вул. Ак. Богомольця, 7/7 (р/р 260009091 в ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 325570, код ЄДРПОУ 32639380) на користь Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно», м. Львів, вул. Винниченка, 8 (р/р 2600800003055 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 325718, код ЄДРПОУ 33358550) 5615 грн. 48 коп. основного боргу, 698 грн. 39 коп. пені, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 10038592, Господарський суд Львівської області було прийнято 27.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 26/45. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: