Рішення № 10037998, 26.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/27126.05.10

За позовом Колективного підприємства «Монтекс»

До Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»

Про стягнення 13005,89 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Ковалівська Г.О. –предст. (дов. у справі);

Від відповідача: Степаненко В.А. –предст. (дов. у справі);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 11337,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 367,15 грн., 1301,74 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.04.2010 було порушено провадження у справі № 47/271, розгляд якої було призначено на 26.05.2010.

В судовому засіданні 26.05.2010 представник позивача надав суду уточнення до позовних вимог, просив суд у зв’язку зі сплатою відповідачем 18.05.2010 суми основного боргу, стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 367,15 грн., 1301,74 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та судові витрати. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було виконано для відповідача роботи, які відповідачем були прийняті, однак не оплачені (станом на момент звернення позивача з позовом до суду), у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

В судовому засіданні 26.05.2010 за клопотанням Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»та на підставі ст. 24 ГПК України, було здійснено заміну неналежного відповідача –Тунельного загону №4 Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»на належного –Відкрите акціонерне товариство «Київметробуд». Тунельний загін №4 Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»виключений з числа відповідачів. Крім того, в судовому засіданні відповідач надав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечував посилаючись на те, що відповідачем 18.05.2010 згідно платіжного доручення №149 перераховано на користь позивача суму основного боргу в розмірі 11337,00 грн., а тому згідно п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України відсутній предмет спору між сторонами. До того ж, відповідач зазначив, що відповідно до договору №19/001 від 10.08.2004, який укладено між ВАТ «Київметробуд», в якості генпідрядника та КП «Київський метрополітен», в якості замовника, на проведення робіт на об’єкті: будівництво Куренівсько-Червоноармійської лінії від станції «Либідська»до станції «Виставковий центр»фінансування даного будівництва здійснюється за рахунок коштів міського та державного бюджетів. Заборгованість замовника перед генпідрядником на даний час складає 200000000,00 грн., а тому відповідач був позбавлений можливості провести повний та своєчасний розрахунок за проведені позивачем роботи з організації дорожнього руху по вул. Васильківській для спорудження станції метро «Васильківська»на будівництві: «Перекладна інженерних мереж та організація дорожнього руху Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від ст. «Либідська»до ст. «Виставковий центр»». Також, відповідач не погоджується з нарахуванням йому 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції та вважає, що вина генпідрядника, тобто відповідача, за порушення виконання грошового зобов’язання перед позивачем відсутня, оскільки дане порушення сталося внаслідок непереборної сили –відсутності коштів в бюджеті, кризи в економіці, страйків, і тому, на думку відповідача, згідно ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України, відповідач звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання.

Таким чином, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2006 Тунельним загоном №4 Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд», який є відокремленим структурним підрозділом та діє в інтересах ВАТ «Київметробуд» на адресу позивача було надіслано лист з проханням укласти договір і виконати роботи по організації дорожнього руху на вул. Васильківській для спорудження ст. метро «Васильківська»

Відповідно до акту приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2006, які підписані уповноваженими представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника), посвідченого печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт склала 11568,00 грн.

Згідно з актом №1 виконаних робіт (наданих послуг) відповідач надав позивачу послуги ген підряду на суму 231,00 грн.

29.09.2006 відповідач виставив позивачу рахунок №13 від 29.09.2006 за послуги ген підряду в сумі 231,00 грн.

10.02.2009 позивач на адресу відповідача направив лист №21 від 06.02.2009 з вимогою про оплату заборгованості, яка виникла у останнього перед позивачем за виконані підрядні роботи в розмірі 11568,00 грн., який відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення отримано відповідачем 10.02.2009.

Оскільки відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не оплатив за виконані позивачем (виконавцем) та прийняті відповідачем (замовником) роботи, позивач 22.04.2010 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 11337,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 367,15 грн., 1301,74 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та судових витрат.

Відповідно до платіжного доручення №149 від 18.05.2010 відповідач оплатив позивачу 11337,00 грн. боргу.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як підрядником, взяті на себе зобов’язання по виконанню підрядних робіт по організації дорожнього руху на вул. Васильківській для спорудження ст. метро «Васильківська»були виконані в повному обсязі на загальну суму 11568,00 грн., з яких відповідачем утримано кошти в сумі 231,00 грн. вартості послуг генпідряду, що підтверджується відповідним актом приймання виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2006, актом №1 надання послуг від 16.02.2009, а відповідач свого обов’язку по повній оплаті виконаних позивачем робіт вчасно не виконав. Борг у розмірі 11337,00 грн. був оплачений відповідачем лише 18.05.2010, у зв»язку з чим у судовому засіданні 26.05.2010, позивачем було надано суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 367,15 грн., 1301,74 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та судові витрати.

Судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 367,15 грн. та 1301,74 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Твердження відповідача у відзиві на позов про те, що вина генпідрядника за порушення грошового зобов’язання відсутня, оскільки дане порушення сталося внаслідок непереборної сили –відсутності коштів в бюджеті, кризи в економіці, страйків, і тому на думку відповідача, згідно ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України відповідач звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, не приймається судом до уваги, оскільки суд дослідивши матеріали справи встановив, що договір підряду між сторонами був укладений у спрощеній формі, шляхом прийняття замовлення до виконання, між сторонами не було обумовлено розрахунок за виконані роботи за рахунок коштів бюджету, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що порушення грошового зобов’язання відповідачем відбулося дійсно внаслідок дії обставин непереборної сили.

Суд, враховуючи те, що між сторонами було укладено договір підряду у спрощеній формі, яким не встановлений строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт, відповідач не виконав свого зобов’язання по оплаті цих робіт відповідно до ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України, а саме: в семиденний строк від дня пред'явлення позивачем листа - вимоги №21 від 06.02.2009 з вимогою про оплату заборгованості (10.02.2010), а позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за порушення строків виконання грошового зобов’язання, дійшов до висновку, що дана вимога позивача є законною, обґрунтованою, та такою що підлягає задоволенню із застосуванням строку, передбаченого ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно доданих позивачем до позовної заяви розрахунків витрат з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в період прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті за виконані позивачем роботи, які судом перевірені та з якими суд погоджується, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 367,15 грн., а сума витрат з урахуванням індексу інфляції –1301,74 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають, 3% річних у розмірі 367,15 грн., 1301,74 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –130,06 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При цьому, держмито підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі, який був сплачений позивачем при подачі позову до суду (22.04.2010), оскільки оплата відповідача у розмірі 11337,00 грн. надійшла 18.05.2010, тобто вже після подачі позивачем позову до господарського суду міста Києва.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»(код ЄДРПОУ 01387432, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8) на користь Колективного підприємства «Монтекс»(код ЄДРПОУ 14350502, місцезнаходження: 04209, м. Київ, вул. Озерна, 1, поштова адреса: 04209, м. Київ, вул. Озерна, 1, а/я 49) 3% річних у розмірі 367 (триста шістдесят сім) грн. 15 коп., 1 301 (одна тисяча триста одна) грн. 74 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 130 (сто тридцять) грн. 06 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                               С.Р.Станік

підписано: 23.06.10