Рішення № 10037982, 21.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/9121.06.10 За позовом Заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах

держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВВА-Сервіс»

про стягнення 29001,46 грн.

Суддя Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від прокуратури Ноздрякова Ю.В., посвідчення № 126 від 14.04.2010р.

Від позивача не зявився

Від відповідачане зявився

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВВА-Сервіс»29001,46 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2010р. порушено провадження у справі № 36/91, розгляд справи призначено на 31.03.2010р.

Представником позивача в судовому засіданні 31.03.2010р. надані письмові пояснення на позов, в яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в наданому в судовому засіданні 31.03.2010р. письмовому відзиві на позов проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що ним спірна земельна ділянка використовується на підставі розпорядження № 52 Мінської районної державної адміністрації м. Києва від 20.01.1998р. та рішення Київської міської ради № 208/1185 від 01.03.2001р., а тому до нього не повинні застосовуватися положення постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р., відповідно до якої прокуратурою розраховано розмір шкоди, завданої державі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2010р., на підставі ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору у справі, суд зобовязав прокуратуру та позивача надати належні докази використання відповідачем земельної ділянки площею 0,53га (кадастровий номер № 78:132:014р), яка знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Північна, 3, акт перевірки з урахуванням вимог п. 4.1. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 № 312, розгляд справи відкладено на 12.05.2010р.

Судове засідання 12.05.2010р. не відбулося у звязку з тим, що суддя Трофименко Т.Ю. перебувала на лікарняному.

Після оголошеної перерви представники прокуратури та відповідача в судове засідання 31.05.2010р. не зявилися, у звязку з чим ухвалою від 31.05.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 21.06.2010р., зобовязано відповідача надати суду розпорядження № 52 Мінської районної державної адміністрації м. Києва від 20.01.1998р. та рішення Київської міської ради № 208/1185 від 01.03.2001р., на які він посилається в своєму відзиві на позовну заяву.

До початку розгляду справи 21.06.2010р. через канцелярію суд від позивача надійшли письмові пояснення на позов, в яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу без участі його повноважного представника.

В судовому засіданні 21.06.2010р. представник прокуратури позовні вимоги повністю підтримав.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 21.06.2010р. не зявилися, відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 31.05.2010р., не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»прокурор звертається з позовом до суду від імені держави та в її інтересах у разі наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій фізичних або юридичних осіб.

Як вбачається із змісту ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», одним з основних принципів охорони навколишнього природного середовища є гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Прокуратурою Оболонського району міста Києва встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АВВА-Сервіс»використовує земельну ділянку площею 0,53 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північна, 3 для експлуатації, розміщення та обслуговування цілодобової відкритої автостоянки без дозвільних документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди, що є порушенням вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до Акту обстеження земельної ділянки Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у місті Києві № 91/16 від 30.04.2009р., Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві № А 681/16 від 30.04.2009р., Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель № А820/23 від 21.05.2010р. у відповідача відсутні документи, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди, площею 0,53 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північна, 3, для експлуатації, розміщення та обслуговування цілодобової відкритої автостоянки без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Стаття 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»передбачає, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

В силу положень ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, наданий прокуратурою та позивачем, здійснено на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 25.07.2007р. № 963.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Прокуратурою та позивачем надано належні доказі в підтвердження заявлених вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВВА-Сервіс»29001,46 грн. заподіяної шкоди.

Відповідачем не спростовано факт самовільного зайняття земельної ділянки, не надано належних та допустимих доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою, а тому не спростовано факт заподіяння шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та не надано доказів відшкодування завданих державі збитків.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені прокуратурою вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача і стягуються з нього в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВВА-Сервіс» (04073, м. Київ, вул. Лугова, 16, код ЄДРПОУ 23716959) на користь держави в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, одержувач УДК в Оболонському районі міста Києва, код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077916, р/р 33115331700206) 29001 (двадцять девять тисяч одну) грн. 46 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВВА-Сервіс» (04073, м. Київ, вул. Лугова, 16, код ЄДРПОУ 23716959) в доход Державного бюджету України 290 (двісті девяносто) грн. 01 коп. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВВА-Сервіс» (04073, м. Київ, вул. Лугова, 16, код ЄДРПОУ 23716959) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяТрофименко Т.Ю.