Рішення № 10037970, 23.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/19723.06.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕЛІТ»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ТЕГАТЕЛ»

Треті особи,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Публічне акціонерне товариство «Кредит Європа Банк»

2) Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк

Простягнення 4760135, 14 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача:           Довбня К.О., Гостищев Д.А., Решетняк Н.Б.                     

Від відповідача:           Ляшенко Л.П.

Від третіх осіб:          1) Семенов Г.В., Євченко В.Є.

                              2) Олійник А.І., Волков Г.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕЛІТ»до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕГАТЕЛ” про стягнення 4760135, 14 грн. заборгованості у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором № AS07-UAG-559 від 28.04.2007 р.

Ухвалою суду від 16.04.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/197 та призначено її розгляд на 24.06.2010 року, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство “Кредит Європа Банк” та Відкрите акціонерне товариство “ВТБ Банк”, зобов’язано учасників судового процесу надати певні документи.

У зв’язку з тим, що 24.05.2010 р. було вихідним днем, ухвалою суду від 22.04.2010 р. розгляд даної справи було призначено на 26.05.2010 р.

У судовому засіданні 26.05.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали від 16.04.2010 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача надали суду письмові пояснення по суті спору.

Враховуючи наведене, у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 16.04.2010 р., ухвалою суду від 26.05.2010 р. розгляд справи був відкладений до 07.06.2010 р.

У судовому засіданні 07.06.2010 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, пояснив обставини справи.

Представник відповідача заявив клопотання про призначення у даній справі судової експертизи для визначення дійсної заборгованості за договором № AS07-UAG-559 від 28.04.2007р. При цьому відповідачем не було доведено суду, що розмір заборгованості за його розрахунком відрізняється від розміру заборгованості, розрахованого позивачем, у зв’язку з чим вирішення поданого клопотання судом було перенесено на наступне судове засідання, відповідача зобов’язано надати суду контррозрахунок та докази на його обґрунтування.

За таких обставин розгляд справи був відкладений до 16.06.2010 р.

У призначеному судовому засіданні 16.06.2010 р. представник позивача заявив про зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача 4552198, 88 грн. заборгованості за договором № AS07-UAG-559 від 28.04.2007 р. у зв’язку з тим, що 28 квітня 2010р. між сторонами було підписано угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якою сторонами було зафіксовано борг відповідача перед позивачем у розмірі 4760135, 14 грн., а також факт наявності заборгованості позивача перед відповідачем у розмірі 207936, 26 грн. Враховуючи наведене, сторонами було проведено залік зустрічних однорідних вимог в розмірі 207936, 26 грн., у зв’язку з чим сума боргу відповідача перед позивачем зменшилася до 4552198, 88 грн.

У пункті 17 інформаційного листа від 20.10.2006 р. № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в І півріччі 2006 року»Вищий господарський суд України на запитання, якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог, відповів таке. Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

За таких обставин, оскільки господарським судом було прийнято зменшення позовних вимог, про яке заявлено позивачем, то за таких обставин має місце нова ціна позову –4552198, 88 грн.

Також представники сторін надали суду детальний акт звірки взаємних розрахунків, в якому сторони визнали, що станом на 31.05.2010 р. розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 4552198, 88 грн.

Представник третьої особи –ВАТ ВТБ Банк заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої просив поставити запитання: чи Бойчасом Володимиром Олексійовичем та Асанішвілі Весаріоном Варламовичем виконано підписи на довіреностях про право на отримання товарно-матеріальних цінностей, на видаткових накладних, визначених в довіреностях на право отримання товарно-матеріальних цінностей. Подане клопотання третя особа обґрунтувала тим, що під час дослідження документів, що фіксують та підтверджують господарські операції між сторонами було встановлено, що підписи осіб, яким було надано право на отримання товарно-матеріальних цінностей суттєво відрізняються від підписів тих же представників відповідача, що містяться у видаткових накладних, визначених в довіреностях.

Для вирішення заявлених відповідачем та третьою особою клопотань судом було відкладено розгляд справи до 23.06.2010 р. о 9 год. 20 хв.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення судової експертизи для встановлення дійсної заборгованості за договором № AS07-UAG-559 від 28.04.2007р., суд його відхилив, оскільки сторонами було надано детальний акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що і позивач, і відповідач визнають наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 4552198, 88 грн. За таких обставин підстави призначати судову експертизу для встановлення заборгованості відсутні.

Що стосується клопотання третьої особи –ВАТ ВТБ Банк про призначення судової почеркознавчої експертизи, то оскільки відповідачем не оспорюються факт отримання від позивача товару за вказаними накладними та довіреностями, а також у встановленому порядку не заявлено до уповноважених державних органів про підробку документів або про інші правопорушення, пов’язані з підписанням накладних на отримання товару не уповноваженими особами з боку відповідача, то за таких обставин підстави для призначення почеркознавчої експертизи у суду відсутні.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТЕЛІТ»(довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕГАТЕЛ»(повірений) був укладений договір № AS07-UAG-559 від 28.04.2007 р., відповідно до умов якого повірений зобов’язався вчинити від імені та за рахунок довірителя дії, передбачені пунктом 1.2. цього договору, спрямовані на забезпечення реалізації Початкових пакетів та Скетч-карт у точках продажу, а довіритель зобов’язався прийняти та оплатити такі послуги. Сторони дійшли згоди про те, що даний договір за своєю природою є змішаним договором.

У даному договорі сторони узгодили розуміти під терміном «продукція»скретч-карти та початкові пакети у бідь-якій комбінації; під «партією продукції»- сукупність продукції, яка протягом одного дня передана позивачем відповідачу для реалізації.

У відповідності до пункту 1.2. зазначеного договору, повірений здійснює від імені та в інтересах довірителя наступні дії: продаж продукції довірителя через торговельну мережу повіреного відповідно до вимог, встановлених довірителем у додатку № 3 до цього договору; популяризацію послуг life:), сприяння розповсюдженню послуг довірителя поміж існуючими та потенційними абонентами, реалізацію маркетингової політики довірителя; інші дії, повноваження на здійснення яких прямо надані повіреному за даним договором та/або додатками № 1, 2, 3 до нього чи додатковою угодою № 1.

У відповідності до пункту 3.6. договору № AS07-UAG-559 від 28.04.2007 р., довіритель зобов’язаний надати повіреному видаткову накладну або іншу необхідну документацію, що стосується продукції та підлягає передачі разом з продукцією, відповідно до цього договору та законодавства України, а також підписує накладну, яку надає довіритель. Уповноважена особа повіреного у момент отримання продукції передає довірителю довіреність (яка є бланком суворої звітності) та підтверджує свою особу шляхом пред’явлення паспорта або іншого документа, зазначеного в довіреності. Сторони підписують видаткову накладну, яка є підтвердженням передачі продукції довірителем та її приймання повіреним, а також підтвердженням згоди повіреного на отримання продукції згідно із його відповідною заявкою.

Згідно з пунктом 3.7. зазначеного договору, продукція вважається переданою довірителем та прийнятою повіреним у момент підписання сторонами видаткової накладної. З моменту підписання видаткової накладної відповідальність за схоронність продукції, випадкове знищення, втрату або випадкове її пошкодження та усі інші ризики переходять до повіреного. Право власності на продукцію при цьому залишається у довірителя. Повірений вправі відмовитися від прийняття продукції при здійсненні перевірки в момент її передачі, якщо комплектність продукції, цілісність упаковки, товарний вигляд не відповідають умовам цього договору та заявки.

На виконання умов договору з 20.09.2007 р. до 03.02.2009 р. позивачем відповідачу за видатковими накладними (копії залучені до матеріалів справи) була передана, а відповідачем прийнята продукція на загальну суму 14991004, 89 грн.

Відповідно до пункту 4.4.4. договору відповідач зобов’язаний був реалізувати повну кількість продукції до закінчення тридцяти календарних днів, що слідують за днем, у якому відповідач отримав відповідну партію продукції для реалізації.

З матеріалів справи вбачається, що остання партія продукції була передана 03.02.2009 р., у зв’язку з чим всі продукція, передана позивачем, повинна бути реалізована до 03.03.2009 р.

За таких обставин, зважаючи на те, що відповідач згідно з п.4.4.7 договору при реалізації продукції зобов’язаний був не змінювати ціну на продукцію, вказану у накладних, виручка від реалізації продукції мала дорівнювати вартості переданої відповідачу продукції, тобто –14991004, 89 грн.

У відповідності до пункту 6.4.1. договору № AS07-UAG-559 від 28.04.2007 р., якщо на момент закінчення тридцятого дня після передачі відповідачу від реалізації відповідної партії продукції вона не буде повністю реалізована відповідачем третім особам, то така нереалізована частина продукції вважатиметься проданою позивачем відповідачу за ціною, зазначеною у видатковій накладній.

Згідно з пунктом 6.1. зазначеного договору, відповідач зобов’язаний був протягом 30 календарних днів з дати передачі йому відповідної партії продукції перерахувати на поточний рахунок позивача грошову суму, визначену в пункті 6.3. договору, а саме: різницю між вартістю відповідної партії продукції та сумою базової винагороди, яку позивач повинен сплатити відповідачу за реалізацію останнім 100% відповідної партії продукції. При цьому договором передбачено, що базова винагорода відповідачу нараховується лише за реалізацію продукції відповідачем третім особам. Тобто, за продукцію, яка відповідно до пункту 6.4.1. вважається проданою позивачем відповідачу, базова винагорода не нараховується.

За результатами виконання договору відповідачем та позивачем було складено та підписано акти виконаних робіт та нараховано базову винагороду відповідачу в загальній сумі 2907845, 54 грн., у зв’язку з чим вартість продукції, за вирахуванням базової винагороди, що належить відповідачу, мала бути сплачена відповідачем позивачеві в сумі 12083159, 35 грн.

З наданих суду пояснень позивача та документів вбачається, що станом на день звернення позивача до господарського суду з даним позовом на його банківський рахунок відповідачем було перераховано грошові кошти в сумі 3923024, 21 грн.

Згідно з пунктами 1.1. та 1.2. додаткової угоди № 2 до спірного договору, відповідач зобов’язаний був забезпечити безвідкличною банківською гарантією виконання своїх фінансових зобов’язань за спірним договором. При цьому відповідальність банку-гаранта мала бути солідарною.

На виконання зазначеної умови 10 липня 2008 року Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк видало гарантію платежу № 03-46-105/08, якою безвідклично гарантувало заплатити позивачеві суму, загальний розмір якої не перевищує 2250000 грн., а 04 червня 2009 року Закрите акціонерне товариство «Кредит Європа Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Кредит Європа Банк», надало банківську гарантію No.14, якою безвідклично гарантувало заплатити позивачеві суму, загальний розмір якої не перевищує 3400000, 00 грн.

26 лютого 2010 р. Публічним акціонерним товариством «Кредит Європа Банк»було виконано платіжну вимогу позивача про сплату заборгованості відповідача у розмірі виданої банківської гарантії –тобто, у сумі 3400000, 00 грн., у зв’язку з чим сума заборгованості відповідача зменшилася на зазначену суму і склала 4760135, 14 грн., які позивач і просив стягнути з відповідача у позовній заяві.

В ході розгляду даної справи господарським судом було встановлено, що 28 квітня 2010р. між сторонами було підписано угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якою сторонами було зафіксовано борг відповідача перед позивачем у розмірі 4760135, 14 грн., а також факт наявності заборгованості позивача перед відповідачем у розмірі 207936, 26 грн. Враховуючи наведене, сторонами було проведено залік зустрічних однорідних вимог в розмірі 207936, 26 грн., у зв’язку з чим сума боргу відповідача перед позивачем зменшилася до 4552198, 88 грн.

За таких обставин позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 4552198, 88 грн. заборгованості за договором № AS07-UAG-559 від 28.04.2007 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що своє підтвердження знайшли обставини, наведені позивачем, за яких у відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТЕЛІТ»за договором № AS07-UAG-559 від 28.04.2007 р. на даний час рахується заборгованість у розмірі 4552198, 88 грн., і вона визнана відповідачем, що підтверджується наданим суду актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2010 р. (в матеріалах справи).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 4552 198, 88 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕЛІТ»в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕГАТЕЛ»заборгованості за договором № AS07-UAG-559 від 28.04.2007 р. у розмірі 4552198, 88 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕЛІТ»задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕГАТЕЛ” (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, офіс 209, ідентифікаційний код юридичної особи 35017222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕЛІТ»(03110, м. Київ, вул. Солом’янська, будинок 11, літера А, ідентифікаційний код юридичної особи 22859846) 4552198 (чотири мільйони п’ятсот п’ятдесят дві тисячі сто дев’яносто вісім) грн. 88 коп. заборгованості, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.