Постанова № 10037389, 17.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.06.10

об 10 год. 21 хв.

каб. № 3Справа №2а-1233/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

судді Єфременко О.О.,

при секретарі Авчиян К.Е.

за участю представників:

позивача Захарова Олександра В`ячеславовича, довіреність б/н від 22.03.2010;

відповідача Барташ Андрія Валерійовича, довіреність № 1961/24/2-10 від 13.04.2010,

третя особа не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Андріївської сільської Ради Нахімовського району м. Севастополя,

до Севастопольської міської державної адміністрації,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив індивідуальних забудовників «Ізумрудний-09»

про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання утриматися від здійснення певних дій,

суть спору:

Андріївська сільська Рада Нахімовського району м. Севастополязвернулась до суду з адміністративним позовом доСевастопольської міської державної адміністраціїпро визнання протиправним та скасування розпорядження № 183-р від 01.02.2010 “Про надання дозволу Обслуговуючому кооперативу “Житлово-будівельний кооператив індивідуальних забудовників “Ізумрудний-09” на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у районі села Андріївка для будівництва та обслуговування кварталів індивідуальних житлових будинків” та зобовязання відповідача утриматися від затвердження проекту землеустрою Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив індивідуальних забудовників “Ізумрудний-09”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Севастопольська міська державна адміністрація, прийнявши розпорядження № 183-р від 01.02.2010, вийшла за межі своїх повноважень.

Ухвалою від 23.04.2010 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою від 06.05.2010, зясував відсутність можливості регулювання спору між сторонами, справа призначена до судового розгляду.

Цією же ухвалою в порядку статті 53 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив індивідуальних забудовників «Ізумрудний-09», оскільки рішення у справі може вплинути на його права, свободи, інтереси або обовязки.

Резолютивна частини позовної заяви містить прохання забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 183-р від 01.02.2010 до розгляду справи по суті.

Проте, у ході попереднього судового засідання та подальшого судового розгляду позивач на зазначеному клопотанні не наполягав.

В ході судового розгляду представник позивача в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся з уточненням позовних вимог, на вимогах щодо зобовязання відповідача утриматися від затвердження проекту землеустрою Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив індивідуальних забудовників “Ізумрудний-09” не наполягав.

Відповідно до положень статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право уточнити позовні вимоги в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Оскільки уточнення позовних вимог є правом позивача і не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, суд визнав можливим заявлене клопотання задовольнити.

В ході судового засідання, яке відбулося 17.06.2010, позивач на уточнених позовних вимогах наполягав.

Представник відповідача з позовними вимогами не згоден, вважає, що при видачі розпорядження № 183-р від 01.02.2010 Севастопольська міська державна адміністрація діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються та витребувані документи не надав, про час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, прикладені до матеріалів справи (а.с.42, 53, 54).

Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представників сторін, або неповідомлення ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи те, що представник третьої особи викликався в судове засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін розяснені процесуальні права і обовязки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд

встановив

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” № 586-XIV від 09.04.1999, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 586) місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 183-р від 01.02.2010 Обслуговуючому кооперативу “Житлово-будівельному кооперативу індивідуальних забудовників “Ізумрудний-09” було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування кварталів індивідуальних житлових будинків в районі села Андріївка, орієнтованою площею 4,2 га (а.с. 5).

Підставами для прийняття спірного розпорядження зазначено положення статей 17, 39, 41, 81, 84, 116, 118, 121, 122, пункт 12 розділу Х Земельного кодексу України, статті 21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, статей 5, 14 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», Закону України «Про планування і забудову територій».

Пунктом 2 статті 20 Закону № 586 зазначено, що в галузі містобудування, житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку місцева державна адміністрація забезпечує організацію обслуговування населення підприємствами, установами та організаціями житлово-комунального господарства, зв'язку, телебачення, радіомовлення, торгівлі та громадського харчування, побутового і транспортного обслуговування незалежно від форм власності.

Відповідно до пункту 2 статті 21 Закону № 586 місцева державна адміністрація у галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Згідно із частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 12 розділу Х “Перехідні положення” Земельного Кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Суд вважає за необхідним зазначити, що на даний час відповідно до вимог статті 85 Конституції України межі адміністративно-територіальної одиниці - міста Севастополь Верховною Радою України не визначені.

У судовому засіданні також встановлено, що на даний час, землі державної та комунальної власності в місті Севастополі в натурі (на місцевості) відповідно вимог Закону України “Про розмежування земель державної і комунальної власності” не розмежовані, що не заперечується сторонами.

Проте, 29.12.1994 на сесії XII скликання Севастопольською міською Радою було прийнято рішення № 81 «Про затвердження меж сільських населених пунктів і окремих житлових районів сільського типу, розташованих на території Балаклавського і Нахімовського районів м.Севастополя»(а.с. 17-18).

Відповідно до пункту 3 зазначеного рішення Севастопольська міська Рада вирішила встановити межі окремих житлових районів сільського типу, розташованих на території Балаклавського і Нахімовського районів м. Севастополя відповідно до затверджених проектів згідно додаткам № 5, 6, 7.

12.03.2010 Андріївська сільська Рада Нахімовського району м. Севастополя звернулася до Державного підприємства «Севастопольський геодезичний центр» з проханням нанести та схематично відобразити співвідношення меж наданої земельної ділянки (замовник - Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив індивідуальних забудовників «Ізумрудний-09») із межами населеного пункту селища Андріївка відповідно до діючої землевпорядної документації (а.с.43).

На зазначений запит листом за вих.№ 39 від 16.03.2010 Державне підприємство «Севастопольський геодезичний центр»повідомило позивача про те, що відповідно до проекту встановлення меж селищ Андріївської сільської Ради Нахімовського району м.Севастополя земельна ділянка, орієнтованою площею 4,2 га знаходиться в межах населеного пункту- селище Андріївка із наданням проекту встановлення меж сільських населених пунктів (а.с. 9).

Крім того, на запит суду Головне управління Держкомзему у м. Севастополі листом за вих.№ 5-6-1/3242 від 25.05.2010 повідомило, що земельна ділянка загальною площею 4,2 га Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив індивідуальних забудовників «Ізумрудний-09»частково розташована в межах селища Андріївка, межі якого затверджені рішенням Севастопольської міської Ради № 81 від 29.12.1994 «Про затвердження меж сільських населених пунктів і окремих житлових районів сільського типу, розташованих на території Балаклавського і Нахімовського районів м.Севастополя»(а.с.50-51).

Відповідно до частини третьої статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»№ 280/97-ВР від 21.05.1997, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 280) територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 280 система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону № 280)

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Крім того, згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280 виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як встановлено в судовому засіданні, Андріївська сільська Рада Нахімовського району м. Севастополя не надавало згоди Обслуговуючому кооперативу “Житлово-будівельному кооперативу індивідуальних забудовників “Ізумрудний-09” на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування кварталів індивідуальних житлових будинків в районі села Андріївка, орієнтованою площею 4,2 га.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у Севастопольської міської державної адміністрації відсутні повноваження розпоряджатися земельною ділянкою, орієнтованою площею 4,2 га, яка знаходиться в межах населеного пункту - селища Андріївка в силу пункту 12 розділу Х “Перехідні положення” Земельного Кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження покладено на Севастопольську міську державну адміністрацію.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо надання згоди Обслуговуючому кооперативу “Житлово-будівельному кооперативу індивідуальних забудовників “Ізумрудний-09” на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування кварталів індивідуальних житлових будинків в районі села Андріївка, орієнтованою площею 4,2 га, а надані позивачем пояснення та письмові докази є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин позовні вимога є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 183-р від 01.02.2010 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 22 червня 2010 року о 17-00.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 183-р від 01.02.2010 «Про надання дозволу Обслуговуючому кооперативу “Житлово-будівельний кооператив індивідуальних забудовників “Ізумрудний-09” на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у районі села Андріївка для будівництва та обслуговування кварталів індивідуальних житлових будинків».

3. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у м.Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Андріївської сільської Ради Нахімовського району м. Севастополя(99813, м.Севастополь, с.Андріївка, вул.Центральна, 22, код ЄДРПОУ 04525946)витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя< підпис >О.О. Єфременко