Постанова № 10036996, 17.06.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16:40год. 17 червня 2010 року м. Чернівці Справа № 2а-1701/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ковтюк В.О.

при секретарі судового засідання Павлюку А.Г.

за участю :

представників позивача - Гостюка В.І.

представників відповідача - Коубіш А.П., Костюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕБНИК" доДержавної податкової інспекції у Кіцманському районіпро скасування податкового повідомлення-рішення, суд

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стебник» (позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіцманському районі (відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000771500/0 від 12 квітня 2010 року про відмову в отриманні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 833,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 12 квітня 2010 року представниками відповідача проведено документальну невиїзну перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. В ході перевірки підтверджено право на податковий кредит з податку на додану вартість, задекларовану в лютому 2010р. в сумі 1623,00 грн., в тому числі підтверджено право на відшкодування на рахунок платника в банку 789,68 грн. та відмовлено у відшкодуванні коштів на рахунок у банку в розмірі 790,00 грн. За результатами перевірки складено акт № 89/1500/35800522, який став підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0000771500/0 від 12 квітня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 833,00 грн.

Однак, позивач, вважає, що зазначене вище рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

Так, при подачі заяви на повернення суми бюджетного відшкодування позивачем були дотриманні вимоги п.п. 7.7.1-7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.15.3.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів), або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані на пізніше 1095 днів, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, а тому вважає, що податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 833,00 грн. є безпідставним та підлягає скасуванню.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволені у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував та надав письмові заперечення в яких зазначив наступне.

Перевіркою від 12 квітня 2010 року встановлено, що позивачем подана податкова накладна №087213 від 20.10.09р. отримана від постачальника ТОВ «Арсенал-Центр», в якій в графі 3 «номенклатура поставки товарів (послуг) продавця - профілі на суму ПДВ 833,33 грн. Оплата за товар проведена 20.10.09р.Зазначена сума ПДВ згідно податкової накладної включено до податкового кредиту січня 2010 року, однак позивач повинен був включити дану суму до податкового кредиту жовтня 2009 року, так як сплата проведена в жовтні 2009 року. Однак позивачем до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року не подана заява зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту жовтня, тобто порушено вимоги п.п. 7.2.6.(2) п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у якій зазначено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника. Яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту, а тому, відповідно до п.п. 7.7.11. а)(2) п.7.7. ст.7 зазначеного вище Закону, сума ПДВ у розмірі 833,33 грн. не підлягає бюджетному відшкодуванню, так як у жовтні 2009 року платник ще не набув права на бюджетне відшкодування. Дана податкова накладна повинна брати участь у формуванні податкового кредиту жовтня 2009 року

Виходячи з вище наведеного відповідач позов не визнав в повному обсязі та наполягав на відмові у його задоволенні.

В ході судового розгляду представники відповідача, наполягали на безпідставності позову та необхідності відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 квітня 2010 року відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивача. За результатами перевірки складено акт № 89/1500/35800522 (а.с.7-8), в якому зазначено, що порушено п.п. 7.2.6. (2) п.7.2. та п.п. 7.7.11. а) п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та заявлена сума ПДВ 833,33 грн. на розрахунковий рахунок платника у банку по контрагенту ТОВ «Арсенал-Центр» не підлягає бюджетному відшкодуванню, так як цю суму необхідно було включити в податковий кредит жовтня 2009 року, а не в податковий кредит січня 2010 року.

Зазначений акт став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 12 квітня 2010 року № 0000771500/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 833,00 грн. (а.с.6).

Позивач є платником податку на додану вартість з 25 грудня 2008 року, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану (а.с.45).

Позивачем відповідно до вимог чинного законодавства 17 березня 2010 року подані відповідачу наступні документи:

-податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року (а.с. 10-11);

-довідку щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (а.с. 13);

-розрахунку суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року (а.с.15);

-заяву про повернення суми бюджетного відшкодування до декларації за лютий 2010 року (а.с. 17);

-розшифровку податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с. 19).

Зазначені документи відповідачем отримані 18 березня 2010 року, що підтверджується

квитанціями про прийняття електронного документу (а.с. 12, 14, 16, 18, 20).

Відповідно до податкової накладної від 20 жовтня 2009 року позивачем проведено закупівлю товарів у ТОВ «Арсенал-Центр» на суму 5000,00 грн., я з яких сума ПДВ складає 833,33 грн.(а.с. 21).

До спірних правовідносин слід застосувати наступні положення закону «Про податок на додану вартість» вiд 03.04.1997р. №186/97-ВР (далі Закон №168) та «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вiд 21.12.2000р. № 2181-III (далі Закон №2181).

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168 бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв»язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню регламентується п.77 Закону №168.

За підсумками періоду (першого), в якому виникло від»ємне значення, платник податку бюджетного відшкодування не одержує.

Зокрема, згідно п.п.7.7.1 п.7.7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку набуває права на бюджетне відшкодування лише у випадку, визначеному п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону №168, коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду від»ємне значення податку на додану вартість залишається.

При цьому, згідно п.п. 7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону №168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Таким чином, п.п. 7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону №168 встановлює правила розрахунку сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню і прямо передбачає включення до складу бюджетного відшкодування тих сум ПДВ, що були сплачені покупцем платником податку постачальникам товарів та послуг у всіх попередніх податкових періодах, які передували періоду виникненню права на бюджетне відшкодування.

При цьому Закон не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду. Такий порядок бюджетного відшкодування випливає із системного аналізу норм Закону №168.

За змістом зазначеного підпункту, включенню до складу бюджетного відшкодування підлягають суми від»ємного значення між податковими зобов»язаннями та податковим кредитом платника податку усіх попередніх податкових періодів, що передували періоду виникнення права на бюджетне відшкодування, незалежно від дати їх утворення, разом з тим, умовою для бюджетного відшкодування, що визначена у зазначеному підпункті є фактична сплата одержувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальниках цих товарів (послуг).

Відповідно до п.п.7.7.3 п.7.7 Закону №168 платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону №2181 заяви про повернення надміру сплачених податків, зборів (обов»язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Що стосується тверджень відповідача про те, що позивач відповідно до п.п. 7.7.11. п.7.7. ст.7 Закону №168 не має права на бюджетне відшкодуванню, так як у жовтні 2009 року платник ще не набув права на бюджетне відшкодування суд зазначає наступне.

Абзац «а» п.п. 7.7.11. п.7.7. Закону №168 особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України) не має права на отримання бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи позивач отримав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість 25.12.2005 року (а.с.45) , а заяву про повернення суми бюджетного відшкодування подав 17.03.2010 року (а.с.17), отже з моменту реєстрації платника ПДВ до часу подання заяви про бюджетне відшкодування пройшло більше 12 місяців, тому ці доводи відповідача суд вважає безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, обєктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку позов задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіцманському районі №0000771500/0 від 12.04.10 р. про відмову в отриманні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 883 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стебник» судові витрати в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, пятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.

Постанову в повному обсязі виготовлено 22 червня 2010 р.

Суддя В.О. Ковтюк