Постанова № 10035708, 20.05.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-1705/10/1770

20 травня 2010 року 13год. 21хв.м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Янок Т.М.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області

до Державне підприємство " Рівнеторф "

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області звернулася з позовом до Державного підприємства "Рівнеторф" про стягнення податкової заборгованості в сумі 4336 (чотири тисячі триста тридцять шість) грн. 68 коп.

В судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, повністю підтримав позовні вимоги, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4336 (чотири тисячі триста тридцять шість) грн. 68 коп., в тому числі: по сплаті штрафних санкцій в сумі 3904,32 грн., по сплаті земельного податку в сумі 344,01 грн., по сплаті комунального податку в сумі 88,35 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся. Заперечень на адміністративний позов не подав. Про причини неявки суд не повідомив. Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що Філія "Рокитнеторф" Державного підприємства "Рівнеторф", відповідно до положення затвердженого наказом директора Державного підприємства "Рівнеторф" № 42 від 27.06.2006 року є структурним підрозділом Державного підприємства "Рівнеторф", не є юридичною особою та несе відповідальність по своїм зобов’язанням в межах закріпленого за ним майна згідно чинного законодавства, але не несе відповідальності за зобов’язаннями держави та органу управління майном (а.с.4-6), зареєстрована виконавчим комітетом Рівненської міської ради, відомості включені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 20.05.2009 року (а.с.7) і як платник податків перебуває на обліку у Сарненській МДПІ з 07.12.2005 року за №1305 (а.с.9).

Станом на 12.04.2010 року згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті штрафних санкцій в сумі 3904,32 грн., та податкова заборгованість яка виникла у зв’язку з несплатою відповідачем податків згідно поданої податкової звітності а саме: по земельному податку в сумі 344,01 грн., по комунальному податку в сумі 88,35 грн.

30.01.2009 року Філією "Рокитнеторф" подано до Сарненської МДПІ податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік, згідно якого, платником самостійно визначено податкове зобов'язання по земельному податку на вказаний календарний період в сумі 676,14 грн. (а.с.28), а 01.02.2010 року - податковий розрахунок земельного податку на 2010 року, згідно якого платником самостійно визначено податкове зобов'язання по земельному податку на вказаний календарний період в сумі 715,97 грн. (а.с.27).

09.11.2009 року Філією "Рокитнеторф" подано до Сарненської МДПІ податковий розрахунок комунального податку за ІІІ квартал 2009 року, згідно якого платником самостійно визначено податкове зобов'язання по комунальному податку на вказаний період в сумі 51,00 грн. (а.с.25). 20.01.2010 року Філією "Рокитнеторф" подано податковий розрахунок комунального податку за ІV квартал 2009 року, згідно якого платником самостійно визначено податкове зобов'язання по комунальному податку на вказаний період в сумі 37,40 грн. (а.с.47).

Частиною 1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991 року встановлено, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних і справляється на всій території України. Статтею 15 цього Закону встановлено, що комунальний податок належить до місцевих податків і зборів і механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому комунальний податок є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів.

Статтею 17 Закону України "Про плату за землю" №2535-XII від 03.07.1992 року визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Виходячи з норми вищевказаного Закону, відповідач повинен був сплачувати земельний податок щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В силу вимог пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно абз.1 п.5.1. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

За правилами п.1.3. ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків, але не сплачене у встановлений строк, є податковим боргом.

Зазначене податкове зобов'язання, в силу вимог абз.2 п.5.1. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Всупереч вищезазначеному, Філією "Рокитнеторф" податкове зобов'язання по земельному податку та по комунальному податку не сплачувалось, уточнюючих розрахунків не подавалось.

Крім того, судом також встановлено, що з 18.08.2009 по 07.09.2009 року Контрольно-ревізійним відділом в Сарненському районі КРУ у Рівненській області на підставі направлення на проведення ревізії виданого начальником КРВ в Сарненському районі №56 від 18.08.2009 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Філії "Рокитнеторф" Державного підприємства "Рівнеторф" за період з 01.01.2007 року по 01.07.2009 року (а.с.30-32), за результатами якої складено акт про перевірку дотримання порядку ведення операцій з готівкою від 07.09.2009 року (а.с.33-36), яким зафіксовано порушення п. 5.1. та п.5.11. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року, а саме: станом на 12.08.2009 на кінець дня в касі рахувався залишок готівки в умі 4325,36 грн., що перевищує встановлений ліміт.

На підставі вказаного акту, 30.09.2009 року позивачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій форми "С" за №0001432343, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3904,32 грн.(а.с.37).

Рішення отримане відповідачем 30.09.2009 року (а.с.38). Доказів його оспорювання суду не надано.

Абзацом 2 ст.1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" №436/95 від 12.06.1995 року передбачено, що у разі перевищення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, встановлених лімітів залишку готівки в касах до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Враховуючи ту обставину, що факт порушення відповідачем вимог законодавства, а саме п.5.1. та п.5.11. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року встановлено та те, що вид і міра застосованих до відповідача за такі порушення санкцій відповідають вищенаведеним нормам, суд приходить до висновку, що рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством.

Відповідно до абз.2 пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

В силу положень пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження, визнається сумою податкового боргу платника податків, і щодо такої суми, в порядку передбаченому п.6.2. ст.6 вказаного Закону, надсилаються податкові вимоги.

Відповідно до цього, позивачем для відповідача виставлено першу податкову вимогу форми "Ю1" від 02.11.2009 року № 1/146 (а.с.43) і другу податкову вимогу форми "Ю2" від 10.12.2009 року № 2/162 (а.с.42), які у встановленому порядку відповідачем не оскаржувались, та здійснено запис у держаний реєстр рухомого майна про податкову заставу (а.с.41).

Станом на день розгляду справи у суді, відповідачем податкові вимоги не задоволені, згідно даних обліку позивача (а.с.10,52) та облікових карток платника (а.с.11-24, 53-55), за відповідачем обліковується податкова заборгованість в сумі 4336 (чотири тисячі триста тридцять шість) грн. 68 коп., в тому числі: по сплаті штрафних санкцій в сумі 3904,32 грн., по сплаті земельного податку - 344,01 грн., по сплаті комунального податку - 88,35 грн.

Отож, у зв’язку з несплатою відповідачем до бюджету узгодженої суми податкового зобов'язання та застосованих до нього фінансових санкцій, Сарненська МДПІ відповідно до повноважень, покладених на неї Законом України “Про державну податкову службу в Україні” №509-XII від 04.12.1990 року, зокрема пунктом 11 статті 10 та пунктом 11 статті 11, звернулася в суд з позовом про стягнення з відповідача до бюджету заборгованості по сплаті земельного та комунального податків та заборгованості по сплаті штрафних (фінансових) санкцій та фінансових санкцій.

Відповідно до п. 3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Примусове стягнення податкової заборгованості –це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

За таких підстав, податковий борг відповідача підлягає стягненню в судовому порядку, при цьому немає необхідності визначати спосіб і порядок такого стягнення, позаяк примусове стягнення здійснюється за рахунок активів боржника в силу Закону.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства " Рівнеторф " на користь Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції податкову заборгованість в сумі 4336 (чотири тисячі триста тридцять шість) грн. 68 коп., в тому числі:

- по сплаті штрафних санкцій в сумі 3904,32 грн.- яку перерахувати на р/р 31113104700338 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22588614, код платежу 21081100, одержувач- державний бюджет;

- по сплаті земельного податку в сумі 344,01 грн.- яку перерахувати на р/р 33210811700340 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22588614, код платежу 13050100, одержувач- місцевий бюджет Клесівської селищної Ради;

- по сплаті комунального податку в сумі 88,35 грн. -яку перерахувати на р/р 33214828700340 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22588614, код платежу 13050100, одержувач- місцевий бюджет Клесівської селищної Ради.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя < Підпис > Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 21.05.10р.