Постанова № 10033818, 15.06.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2010 рокуСправа № 2а-902/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

при секретарі Годунок Т.О.,

з участю представника позивача Супрунюка С.М.,

представника відповідача Сахарук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин №36» ЛТД до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Магазин №36» ЛТД звернувся з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 05.02.2010р. №№0002892399/3, 0001842399/3, якими податковий орган визначив позивачу податкові зобовязанні зі сплати податку на прибуток в загальній сумі 121285грн. та зі сплати податку на додану вартість в загальній сумі 75030грн. відповідно.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- суми, зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях нараховані на підставі неіснуючого акту перевірки, а саме: №288/2399/201485526 від 05.08.2009р., в той час як за результатами перевірки було складено акт №288/2399/20148526 від 05.08.2009р.;

- укладений позивачем з ПП «Техно-Бренд» договір №070508 від 07.05.2008р. про надання маркетингових послуг, які замовником робіт, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом, використовувались в господарській діяльності. Всі первинні документи на підтвердження реальності виконання робіт за даною угодою надавались відповідачу як під час проведення перевірки, так і разом із запереченням на акт перевірки, відповідно ТзОВ «Магазин №36» ЛТД правомірно віднесло до складу валових витрат 250100грн. сплачених за даною угодою та до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 50020грн.;

- позивачем укладено з підприємцем ОСОБА_3 договір №СМД-25 від 10.07.2007р. про надання послуг, в результаті виконання умов якого ТзОВ «Магазин №36» ЛТД отримало звіт, що слугував товариству для усунення порушень зазначених у ньому, покращення господарської діяльності позивача, запровадження додаткових оперативних бюджетів по капітальним витратам, розгорнутих аналітичних бюджетів, бюджетів руху товарів по складу, тобто був використаний в господарській діяльності, відповідно товариством правомірно було віднесено до складу валових витрат 75000грн.,сплачених за договором.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві.

Луцька ОДПІ у своїх запереченнях та представники відповідача в судових засіданнях просять в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, мотивуючи тим, що проведеною перевіркою підтверджено що надані ПП «Техно-Бренд» та СПД ОСОБА_3 згідно укладених договорів послуги не повязані з господарською діяльністю субєкта господарювання, оскільки не підтверджені первинними документами, що свідчать про надану послугу, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, на момент проведення перевірки позивачем були предявлені лише акти виконаних робіт, жодної економічної доцільності здійснення таких витрат товариством не наведено, оскільки згідно з поданими деклараціями з податку на прибуток підприємств за 2007-2008р.р. товариством задекларовано доходів в сумах, менших ніж суми укладених угод.

Розглянувши доводи, викладені у позовній заяві, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення. При цьому судом враховано наступне:

З 25.06.2009р. по 23.07.2009р. працівниками ДПА у Волинській області та Луцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин №36» ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.03.2009р., про що складено акт перевірки від 05.08.2009р. №288/2399/20148526.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Магазин №36» ЛТД:

1) пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 50020грн., в тому числі за серпень 2008р. ПДВ в сумі 50020грн.;

2) пп.4.1.3, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, абзацу 4 пп.7.9.1 п.7.9 ст.7, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі Закон України №334/94-ВР) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 438650грн., в тому числі: за ІІІ кв. 2007р. в сумі 18750грн., за ІІІ кв. 2008р. в сумі 62525грн., за IV кв. 2008р. в сумі 357375грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: 1) №0001832399/0 від 14.08.2009р. про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 585872грн.50коп., в тому числі: 438650грн. основного платежу та 147222грн.50коп. штрафних санкцій; 2) №0001842399/0 від 14.08.2009р. про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 75030грн., в тому числі: 50020грн. основного платежу та 25010грн. штрафних санкцій.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Луцької ОДПІ за результатами розгляду первинної скарги рішенням від 23.10.2009р. №18841/10/25-006 частково скасовано податкове повідомлення-рішення №0001832399/0 від 14.08.2009р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 464587грн.50коп., в тому числі: 357375грн. основного платежу та 107212грн.50коп. штрафних санкцій, а податкове повідомлення-рішення №0001842399/0 від 14.08.2009р. залишено без змін.

За результатами даного адміністративного оскарження Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення: 1) №0002892399/1 від 29.10.2009р. про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 121285грн., в тому числі: 81275грн. основного платежу та 40010грн. штрафних санкцій; 2) №0001842399/1 від 29.10.2009р. про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 75030грн., в тому числі: 50020грн. основного платежу та 25010грн. штрафних санкцій.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були повторно оскаржені позивачем в адміністративному порядку: до ДПА у Волинській області рішенням від 18.11.2009р. №5783/10/25-006 повторну скаргу залишено без задоволення; до ДПА України рішенням від 27.01.2010р. №745/6/25-0115 повторну скаргу залишено без задоволення.

За результатами оскарження в адміністративному порядку Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 05.02.2010р. №№ 0002892399/3 та 0001842399/3.

Висновки перевірки та рішення про результати розгляду скарг позивача вмотивовані наступним:

1) товариством в декларації з податку на прибуток за три квартали 2007 року в рядку 04.13 «інші витрати» зайво включено витрати за консультаційні послуги по оцінці бізнесу тримані від СПД ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_1) на загальну суму 75000 грн. без ПДВ згідно договору про надання послуг №СМД-25 від 10.07.2007р.;

2) в декларації по податку на прибуток за три квартали 2008 року зайво включено витрати за маркетингові дослідження одержані від ПП «ТехноБренд» (код ЄДРПОУ 35816820, м.Львів, вул. Курмановича, 2, ІПН 358168213037) згідно договору №070508 від 07.05.2008р. на загальну суму 300120грн., в тому числі ПДВ в сумі 50020грн., які не були повязані з господарською діяльністю суб'єкта господарювання та не підтверджені первинними документами, що свідчать про надану послугу, обовязковість ведення і зберігання яких, передбачена правилами ведення податкового обліку, адже згідно закону про прибуток такі витрати не є витратами, повязаними з придбанням товарів робіт послуг;

3) товариством включено до податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2008 року ПДВ в сумі 50020грн. з послуг які не призначаються для використання в господарській діяльності по договору про надання маркетингових послуг №070508 від 07.05.2008р.

З приводу укладених позивачем двох угод, правовідносини з виконання яких й призвели в кінцевому результаті до прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

1. 10.07.2007р. між ТзОВ «Магазин №36» ЛТД (Замовник) та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір про надання послуг №СМД-25, відповідно до п.2.1 якого Виконавець зобовязується надати послуги, визначені в даному договорі особисто і в необхідних випадках із залученням третіх осіб.

Згідно з п.4.2 договору розрахунок вартості послуг по основним та додатковим темам наведений в Додатку №1.

Ціна договору склала (вартість послуг Виконавця) склала 75000грн. (п.4.1 договору).

Відповідно до п.5.1 та пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підтвердження правомірності віднесення до валових витрат позивачем витрат на оплату послуг Виконавця по договору №СМД-25 від 10.07.2007р. ТзОВ «Магазин №36» ЛТД представило, крім власне договору, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №15 від 31.07.2007р. та «Отчёт по проведению экспресс-аудита, обзора системы бухгалтерского, управленческого учёта и бюджетирования ООО «Магазин №36».

Як вбачається з наданого суду договору про надання послуг №СМД-25 від 10.07.2007р. жодне з його положень не містить визначення того, які саме послуги замовлялись позивачем і які послуги будуть надані Виконавцем. Лише п.4.2 містить положення про те, що розрахунок вартості послуг по основним та додатковим темам наведений в Додатку №1, однак ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду позивач такого додатку не надав, хоча суд ухвалою від 18.03.2010р. витребовував від ТзОВ «Магазин №36» ЛТД оригінали первинних документів, що підтверджують укладання та виконання договору з СПД ОСОБА_3

За таких обставин, надані суду Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №15 від 31.07.2007р. та «Отчёт по проведению экспресс-аудита, обзора системы бухгалтерского, управленческого учёта и бюджетирования ООО «Магазин №36» не можуть бути прийняті як належні докази виконання умов договору, а оплата отриманих послуг - як підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку витрати товариства. Крім того, з даних документів жодним чином не вбачається, що здійснені товариством витрати повязані з його господарською діяльністю, що відповідно виключає правомірність віднесення їх до складу валових витрат.

Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, суд вважає правомірними висновки перевірки та винесене за його результатами податкове повідомлення-рішення від 05.02.2010р. №0002892399/3 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Магазин №36» ЛТД податкового зобовязання зі сплати податку на прибуток в сумі 33750грн., в тому числі: за основним платежем 18750грн., та, враховуючи, що донарахування було здійснене податковим органом за результатами проведеної перевірки, за штрафними санкціями в сумі 15000грн.

2. 07.05.2008р. між ТзОВ «Магазин №36» ЛТД (Замовник) та приватним підприємством «Техно-Бренд» (Виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг №070508 (далі Договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 Договору Замовник доручає, а Виконавець зобовязується надати Замовнику за плату послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять Замовника і які визначені у цьому Договорі; предметом маркетингових досліджень є приміщення в м.Черкаси по вул.Енгельса, 112/3, в м.Славута по вул.Ярослава Мудрого, 62, в м.Знамянка по вул.Фрунзе, 91 та вул.Матросова, 28.

Згідно з п.2.1 Договору маркетингові дослідження здійснюються Виконавцем за наступними напрямками:

- можливості та перспективи ведення комерційних операцій щодо обєкта маркетингових досліджень на території щодо якої проводяться маркетингові дослідження;

- оцінка місця розташування обєктів дослідження та оточення;

- статус локального ринку;

- зручність доступу та візуальна доступність;

- визначення потенційних та діючих конкурентів;

- ступінь розвитку ринкової інфраструктури (транспорт, склади, мережі, звязки та ін.);

- ступінь розвитку комерційної інфраструктури (біржі, оптові торги, посередники);

- попит на продукцію, перспективи його розвитку;

- відомості про потенційних споживачів;

- можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних кампаній;

- рекомендації по використанню обєктів.

Вартість послуг, що надавались Виконавцем згідно п.6.1 Договору склала 300120грн., в тому числі ПДВ 50020грн. зі строком оплати протягом 5-ти банківських днів з моменту надання результатів досліджень на підставі акту здавання-приймання наданих послуг.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР 7.4.1 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, дані правові норми визначають, що до складу податкового кредиту можуть бути включені суми ПДВ , сплачені в звязку з придбанням лише тих матеріальних та нематеріальних активів (послуг), що призначені для їх використання в господарській діяльності платника податку.

30.07.2008р. сторонами по Договору підписано акт здачі-приймання результатів виконаних робіт та наданих послуг, відповідно до якого протягом травня-липня 2008 року Виконавець провів роботи та надав послуги в повному обсязі, результати досліджень відображені в Звіті «Експрес-аналіз розміщення обєкта досліджень» за що Замовником виплачено Виконавцю винагороду на загальну суму 300120грн., в тому числі ПДВ 50020грн.

В судове засідання представником позивача представлено Звіти по експрес-аналізу розміщення обєктів в м.Славута по вул.Ярослава Мудрого, 62, в м.Знамянка по вул.Матросова, 28, в м.Знамянка по вул.Фрунзе, 91, в м.Черкаси по вул.Енгельса, 112/3.

Як вбачається із зазначених звітів кожен з них містить наступні розділи: 1) місце розташування та оточення, 2) статус локального району, 3)доступність обєкта; 4)навколишні торгові заклади, 5) аналіз потоків біля обєкта (структура загального потоку біля обєкта. динаміка загального потоку біля обєкта), 6) аналіз проживання населення, 7) автошляхи біля обєкта, 8) рекомендації по використанню обєкта, 9) висновки щодо можливого формату торгівельної точки та можливих технологічних схем розміщення обладнання в приміщеннях.

Кожен з поданих експрес-аналізів містить інформацію щодо конкретного з торговельних обєктів за зазначеними вище адресами, тобто дійсно проведено дослідження, які могли слугувати для використання товариством в своїй господарській діяльності.

Як вбачається з п.2.2 Статуту ТзОВ «Магазин №36» ЛТД та довідки з ЄДРПОУ серії АА №032724/1725 від 16.12.2008р. основним видом діяльності товариства за КВЕД становить роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

За таких обставин, суд вважає доведеним той факт, що позивачем згідно Договору придбавались послуги з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а тому товариством правомірно було віднесено до валових витрат понесені по Договору витрати в сумі 250100грн. та віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 50020грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 05.02.2010р. №0001842399/3 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Магазин №36» ЛТД податкового зобовязання зі сплати податку на додану вартість в сумі 75030грн. та податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 05.02.2010р. №0002892399/3 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Магазин №36» ЛТД податкового зобовязання зі сплати податку на прибуток в сумі 87535грн., в тому числі: за основним платежем 62525грн., за штрафними санкціями 25010грн.

У позовній заяві ТзОВ «Магазин №36» ЛТД просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 05.02.2010р. №№0002892399/3, 0001842399/3. При постановленні рішення суд відповідно до ст.162 КАС України може визначити спосіб захисту порушеного права. Оскільки позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, суд вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 05.02.2010р. №0001842399/3 повністю та №0002892399/3 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Магазин №36» ЛТД податкового зобовязання зі сплати податку на прибуток в сумі 87535грн. як такі, що прийняті всупереч вимог чинного законодавства.

Судом не прийнято до уваги посилання відповідача на той факт, що позивачем при перевірці не було надано звіти по експрес-аналізу розміщення обєктів в м.Славута по вул.Ярослава Мудрого, 62, в м.Знамянка по вул.Матросова, 28, в м.Знамянка по вул.Фрунзе, 91, в м.Черкаси по вул.Енгельса, 112/3 та договір №070508 від 07.05.2008р., а тому вони не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, якими було підтверджено правомірність віднесення до валових витрат та податкового кредиту оплати послуг по договору №070508 від 07.05.2008р. Дане посилання не ґрунтується на матеріалах адміністративного позову, оскільки на акті перевірки представниками позивача зроблено запис, що під час перевірки інспекторам було надано всі первинні документи, які підтверджують звязок здійснених витрат із господарською діяльністю та відповідають вимогам чинного законодавства, в тому числі звіти по маркетингових дослідженнях від ПП «Техно-Бренд».

Крім того, в акті перевірки (с.10 акту) зазначено, що до документів. які підтверджують факт отримання послуг у сфері маркетингу підприємством надано лише акти здачі приймання-виконаних робіт, в той час як у Акті здачі-приймання результатів виконаних робіт та наданих послуг від 30.07.2008р. прямо зазначено, що він складений за договором від 07.05.2008р. і результати досліджень відображені в «Звіті експрес-аналізу розміщення обєкта досліджень». Тобто навіть за наявності акту від 30.07.2008р. податковому органу було відомо про наявність як самого договору від 07.05.2008р. так і звітів по експрес-аналізу, однак в акті перевірки відсутні посилання на витребування у товариства зазначених документів та відмову у їх наданні позивачем.

Також при подачі заперечення від 07.08.2008р. №316 на акт перевірки позивачем було долучено зазначені вище документи і вони вивчались при розгляді даного заперечення ДПА у Волинській області однак не були взяті до уваги.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 6грн.80коп., разом з тим, враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України та Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», розмір судового збору повинен був складати 3грн.40коп. з немайнової вимоги, відповідно суд, враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь ТзОВ «Магазин №36» ЛТД 3грн. судового збору. При цьому, слід зазначити, що позивач не позбавлений права на звернення із заявою про повернення зайво сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 2, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 05.02.2010р. №0001842399/3 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Магазин №36» ЛТД податкового зобовязання зі сплати податку на додану вартість в сумі 75030грн. повністю та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 05.02.2010р. №0002892399/3 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Магазин №36» ЛТД податкового зобовязання зі сплати податку на прибуток в сумі 87535грн., в тому числі: за основним платежем 62525грн., за штрафними санкціями 25010грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин №36» ЛТД 3грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 21 червня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук