Постанова № 10033584, 10.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.06.10Справа №2а-13915/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді

Яковлєва С.В. , суддів Кудряшової А.М.

Кірєєва Д.В.

при секретарі Дрягіні В.П. .

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТОВ «ЕС.Т.КОМ»

до Державного казначейства України треті особи Міністерство фінансів АРК

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої

служби

про визнання протиправною бездіяльності

за участю представників:

від позивача Бірюкова Я.О. пред-к,дов.від 05.01.2010 р.

Луценко В.Г. пред-к, дов. № 8 від 05.01.2010 р.

від відповідача Медведєв Ф.С. пред-к,дов. № 18-22/7603-022098 від 22.12.2009 р.

від третіх осіб - не зявились.

Суть спору: ТОВ «ЕС.Т.КОМ» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державного казначейства України (далі відповідач), в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача у неповідомленні головного розпорядника бюджетних коштів про потребу у виділенні додаткових асигнувань на виконання наказу Господарського суду м. Києва від 17.03.2008 р. по справі № 41/279 або внесення змін до закону про Державний бюджет на поточний бюджетний період чи врахування таких видатків під час розроблення проекту закону про Державний бюджет на наступний бюджетний період у виконавчому проваджені № 7138109. Вимоги мотивовані тим, що в наслідок недотримання відповідачем вимог чинного законодавства, зокрема, Постанови КМУ №609 від 09.07.2008 р., стає неможливим виконання рішення Господарського суду м. Києва по справі № 41/279 .

У судовому засіданні, яке відбулось 22.01.2010 р., представником відповідача надані заперечення (вих. №11.0-08.4/18-346 від 20.01.2010 р.), в яких зазначено про неможливість задоволення позовних вимог. На думку відповідача з причин відсутності в Законах України «Про Державний бюджет на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та «Про Державний бюджет України на 2009 р.» видатків на відшкодування шкоди, заподіяної юридичним особам діями державних адміністрацій, взагалі у нього не було підстав для вчинення дій, визначених Постановою КМУ № 609 від 09.07.2008 р.

Ухвалою суду від 22.01.2010р. відповідно до ст.53 КАС України, залучені для участі у справі в якості третіх осіб , яки не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство фінансів України (далі Міністерство) та Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби (далі ДВС).

Міністерство явку свого представника у судові засідання не забезпечило, 01.03.2010 р. надіслало пояснення (вих. № 312-28030-06-26/3924 від 23.02.2010 р.), в яких зазначило про відсутність підстав для задоволення позову.

Міністерство неодноразово зверталось до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи , як були задоволені, судові засідання відкладались.

Представник ДВС в судовому засіданні 05.05.2010 р. надав документи виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду м.Києва від 17.03.2008 р. по справі № 41/279, пояснив,що вказаний виконавчий документ не був виконаний з причин відсутності інформації про номери рахунків, на яких обліковуються кошти для виконання рішення суду.

Керуючись ст. 49,51 КАС України , представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 26.05.2010р., надав заяву про зміну позовних вимог в порядку ст.137 КАС України, просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача у ненаданні на законну вимогу Державного виконавця у виконавчому проваджені ВП № 7138109 номерів бюджетних рахунків в органах Державного казначейства України, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та з яких здійснюється погашення державного внутрішнього боргу, визнати неправомірною бездіяльність відповідача у неповідомленні головного розпорядника коштів Міністерства фінансів України про потребу у виділенні додаткових асигнувань на цю мету або внесення змін до закону про державний бюджет на поточний бюджетний період чи врахування таких видатків під час розроблення проекту закону про державний бюджет на наступний бюджетний період, визнати неправомірною бездіяльність відповідача у невідображені в аналітичному обліку по рахунку 9512А Плану рахунків бюджетного обліку виконання державного бюджету та місцевих бюджетів заборгованості перед ТОВ «ЕС.Т.КОМ» за наказом Господарського суду м.Києва від 17.03.2008 р. у справі № 41/279 в сумі 1604600 грн. матеріальної шкоди, 1700 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, зобовязати відповідача при примусовому виконанні наказу Господарського суду м. Києва по справі № 41/279 надати державному виконавцю номера бюджетних рахунків в органах Державного казначейства України, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та з яких здійснюється погашення державного внутрішнього боргу, та списати кошти з бюджетного рахунку в органах Державного казначейства України, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та з яких здійснюється погашення державного внутрішнього боргу.

У судове засідання, яке відбулось 10.06.2010 р., зявились представники позивача та відповідача, наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові (з урахуванням клопотань) та запереченнях на позов. Треті особи явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про день та час його проведення були сповіщені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надали. Представники сторін вважали можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Суд, вислухавши думку представників сторін, приймаючи до уваги відсутність клопотань третіх осіб про відкладення розгляду справи, наявність їх пояснень , закінчення терміну розгляд справи, визначеного у ст. 122 КАС України, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом м. Києва 22.11.2005 р. по справі №41/279 було прийнято рішення, відповідно до якого був задоволений позов ВАТ «Севастопольський маяк», правонаступником якого є позивач, стягнуто з Державного бюджету України на користь останнього 1604600 грн. матеріальної шкоди, 1700 грн. державного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2006 р. була задоволена касаційна скарга ВАТ «Севастопольський маяк», правонаступником якого є позивач, постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2006 р. по справі № 41/279 скасовано, рішення господарського суду м. Києва від 22.11.2005 р. залишена без змін.

Ухвалою Господарського суду м. Києва по справі № 41/279 від 15.09.2006 р. замінено ВАТ «Севастопольський маяк» та його правонаступника ТОВ НВП «ЕС.Т.КОМ.».

Господарським судом м. Києва 17.03.2008 р. по справі № 41/279 винесено ухвалу про заміну боржника по справі на Державне казначейство України, розяснено, що боржником в рішенні Господарського суду м. Києва від 22.11.2005 р. №41/279, з якого підлягають стягненню грошові кошти за рішенням суду, є Держава в особі Державного казначейства України та Міністерство фінансів України.

Господарським судом м. Києва по справі № 41/279 17.03.2008 р. виданий наказ про примусове виконання рішення щодо стягнення з Державного казначейства України та Міністерства фінансів України на користь ТОВ «ЕС.Т.КОМ.» 1604600 грн. матеріальної шкоди, 1700 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач, керуючись вимогами Закону України «Про виконавче провадження», надіслав до ДВС на примусове виконання наказ Господарського суду м. Києва від 17.03.2008 р. по справі № 41/279.

ДВС 14.04.2008 р. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 7138109 по примусовому виконанню вказаного виконавчого документа.

ДВС 16.05.2008 р. до відповідача направлено вимогу № 2227-0-33-08-660/7 про виконання рішення суду та про надання інформації щодо розрахункового рахунку, на якому накопичено кошти на виконання рішення суду.

Відповідачем16.07.2008 р. надіслано на адресу ДВС листа № 18-04/7795-11488 , яким повідомлено ,що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» бюджетні призначення для відшкодування шкоди заподіяної юридичним особам діями державних органів не передбачені. За його твердженнями рахунки для здійснення виплат на відшкодування шкоди, заподіяної юридичним особам діями державних органів в Державному казначействі України не відкриті,що унеможливлює, у встановлений судом спосіб, виконати рішення Господарського суду м.Києва від 22.11.2005 р. по справі №41/279 до визначення на законодавчому рівні відповідних видатків.

ДВС 28.11.2008 р. на єдиний казначейський рахунок виставлено платіжну вимогу про безспірне списання коштів для примусового виконання наказу Господарського суду м.Києва від 17.03.2008 р. по справі № 41/279.

Листом від 16.12.2008 р. за №18-04/2603-21591 відповідачем повернуто платіжну вимогу без виконання у звязку з відсутністю бюджетного асигнування на дані цілі.

ДВС 30.12.2008 р., керуючись п.2 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу позивачу.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства встановлюються Бюджетним кодексом України (далі БК України). Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів (далі БК України).

У ст. 2 БК України визначено поняття державний боргу (боргу Автономної Республіки Крим чи боргу місцевого самоврядування), відповідно до якого це загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), включаючи боргові зобов'язання держави (Автономної Республіки Крим чи міських рад), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору.

Відповідно до ст. 25 БК України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Державне казначейство України здійснює бухгалтерський облік всіх надходжень та витрат Державного бюджету України; встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає інструкції з цих питань та здійснює контроль за їх дотриманням; здійснює контроль за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням (ст.112 БК України).

Постановою Кабінету Міністрів України № 609 від 09.07.2008 р. затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ (далі Порядок № 609), у п.1 якого зазначено,що він визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів (далі - кошти бюджету) або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими та іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державний орган).

Рішення державних органів про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, в тому числі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, виконуються в порядку надходження виключно органами Державного казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну (п.2 Порядку № 609).

Відповідно до п. 10 Порядку № 609 безспірне списання коштів, що належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, здійснюється Державним казначейством у межах бюджетних призначень, установлених законом про державний бюджет за відповідною програмою загальнодержавних видатків.

Рішення про стягнення коштів, які належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, подаються юридичними чи фізичними особами або їх представниками для виконання органам державної виконавчої служби та приймаються до виконання в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (п.11 Порядку № 609 ).

У п.12. цього Порядку визначено,що у разі надходження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, виконавчого документа та оформленої у двох примірниках платіжної вимоги Державне казначейство здійснює безспірне списання коштів, які належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, в межах бюджетних призначень, установлених законом про державний бюджет за відповідною програмою загальнодержавних видатків. У реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги має міститися інформація про назву, дату видачі, номер виконавчого документа і характер сум, що підлягають списанню згідно з цим документом.

У разі коли бюджетні призначення для виконання програми вичерпуються до закінчення бюджетного періоду, Державне казначейство наступного робочого дня повертає надіслані органами державної виконавчої служби платіжні та супровідні документи з відміткою про відсутність залишку бюджетних асигнувань за відповідною програмою та повідомляє головного розпорядника бюджетних коштів про потребу у виділенні додаткових асигнувань на цю мету або внесення змін до закону про державний бюджет на поточний бюджетний період чи врахування таких видатків під час розроблення проекту закону про державний бюджет на наступний бюджетний період (п.15 Порядку № 609).

Уст.31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було визначено,що виконання рішення, яке прийнято органом державної влади, що відповідно до закону має право на його застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України за попереднім інформуванням Міністерства фінансів України. Рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, передаються до Державного казначейства України. Безспірне списання коштів з рахунку державного бюджету здійснюється виключно органами Державного казначейства України за черговістю надходження рішень за рахунок і в межах відповідних бюджетних асигнувань. Державне казначейство України у разі потреби у таких видатках понад обсяг бюджетних призначень в установленому законодавством порядку подаються відповідні пропозиції щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету або внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Органи Державного казначейства України виконують рішення, які прийняті органами державної влади, про списання коштів з рахунків розпорядників бюджетних коштів з відображенням в обліку органів Державного казначейства України відповідних бюджетних зобов'язань.

Постановою КМУ № 1232 від 21.12.2005 р. затверджено Положення про Державне казначейство України (далі Положення № 1232 ).

Згідно з п.1 Положення №1232 Державне казначейство України (далі - Казначейство) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується.

Основні завдання Казначейства визначені у п. 3 Положення № 1232 , згідно з яким воно забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями; в межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства; ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про виконання державного та місцевих бюджетів.

Згідно з п.4 Положення №1232 відповідно до покладених на нього завдань Казначейство здійснює,зокрема, розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів через систему електронних платежів Національного банку; управляє наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються, у тому числі в іноземній валюті, у випадках, передбачених законодавством, надає на зворотній основі позики за рахунок тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка; провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Як зазначено вище, на підставі рішення Господарського суду м. Києва по справі № 41/279, яке набрало законної сили, ДВС намагалась в безспірному порядку стягнути на користь позивача 1604600 грн. матеріальної шкоди, 1700 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вивчивши надані позивачем документи,вислухавши думки учасників процесу, суд прийшов до висновку ,що сума, яка підлягала стягненню на користь позивача на підставі рішення Господарського суду м. Києва по справі № 41/279, відповідно до БК України має відноситись до державного боргу. За таких обставин суд вважає, що при здійснені заходів щодо стягнення цих коштів мають бути застосовані вимоги Порядку №609.

Під час розгляду справи відповідач наполягав на тому,що відповідно до Закону України Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у Державному бюджеті на 2008 р. були відсутні видатки щодо сплати на користь позивача 1604600 грн. матеріальної шкоди , 1700 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В матеріалах справи відсутні докази, яки спростовували б твердження відповідача.

За таких обставин відповідно до вимог п.15 Порядку № 609 відповідач мав повідомити головного розпорядника бюджетних коштів - Міністерство фінансів України - про потребу у виділенні додаткових асигнувань на цю мету або внесення змін до Закону про державний бюджет на 2008 р. чи врахування вказаних видатків під час розроблення проекту закону про державний бюджет на наступний бюджетний період.

З пояснень відповідача стає зрозумілим,що він помилково вважав,що кошти, яки підлягали стягнення на користь позивача відповідно до рішення Господарського суду м. Києва по справі № 41/279, не відносились до державного боргу, тому будь-яки дії, передбачені Порядком № 609, ним не вчинялись.

Крім того суд вважає такими ,що не заслуговують уваги твердження відповідача про те,що чинним законодавством не передбачений порядок виконання підставі рішення Господарського суду м. Києва по справі № 41/279.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що існують підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача у неповідомленні головного розпорядника бюджетних коштів про потребу у виділенні додаткових асигнувань на виконання наказу Господарського суду м. Києва від 17.03.2008р. по справі № 41/279 або внесення змін до закону про Державний бюджет на поточний бюджетний період чи врахування таких видатків під час розроблення проекту закону про Державний бюджет на наступний бюджетний період .

Під час розгляду справи ДВС при примусовому виконанні наказу Господарського суду м. Києва від 17.03.2008р. по справі № 41/279 на адресу відповідача згідно з Законом України «Про виконавче провадження» була надіслана вимога № 22270-0-33-08-660/7 від 16.05.2008 р., відповідно до якої він мав надіслати державному виконавцю відомості стосовно розрахункового рахунку, на якому накопичено кошти на виконання рішення суду.

До матеріалів справи залучена копія листа відповідача № 18-04/7795-11488 від 16.07.2008 р., в якому він зазначає порядок розпорядження коштами Державного бюджету , встановлений чинним законодавством, зокрема БК України, вказує на відсутність у нього компетенції на зміну видатків Державного бюджету України, не зазначаючи взагалі при цьому номери розрахункових рахунків, на яких мають накопичуватися кошти на виконання рішення Господарського суду м. Києва по справі № 41/279.

Вивчивши зазначені документи, вислухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що фактично відповідач не виконав припис ДВС, що є порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 якого встановлює обовязковість вимог державного виконавця щодо виконання рішень суду.

За таких обставин існують підстави для задоволення вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання вимоги державного виконавця № 22270-0-33-08-660/7 від 16.05.2008 р. в частині надання відомостей про розрахунковий рахунок, на якому накопичуються кошти для виконання рішення Господарського суду м. Києва по справі № 41/279.

Під час розгляду справи позивач наполягав на тому, що мають бути визнана неправомірною бездіяльність відповідача у невідображені в аналітичному обліку по рахунку 9512А Плану рахунків бюджетного обліку виконання державного бюджету та місцевих бюджетів заборгованості перед ТОВ «ЕС.Т.КОМ» за наказом Господарського суду м. Києва від 17.03.2008 р. у справі № 41/279 в сумі 1604600 грн. матеріальної шкоди, 1700 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання Постанови КМУ і НБУ №1721 від 15.09.1999 р. «Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства» та з метою переходу на нову систему бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів в умовах ЄКР і ВПС наказом Державного казначейства України №119 від 28.11.200 р. прийнятий Наказ №119 «Про затвердження інструктивної бази», відповідно до якого затверджений План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, в якому визначено,що по рахунку 9512А здійснюється аналітичний облік розрахункових документів за видатками загального фонду державного бюджету, не оплачені в строк. Призначення платежу: для обліку розрахункових документів, не оплачених в строк (картотека), за видатками загального фонду державного бюджету. За дебетом рахунку проводяться суми розрахункових документів, не оплачених в строк ( платіжні вимоги за рішенням суду на безспірне стягнення коштів, тощо) за умови відсутності коштів нам рахунках, з яких належить списати зазначені кошти За кредитом рахунку проводяться суми розрахункових документів, за якими проведено оплату з відповідного рахунку за видатками загального фонду державного бюджету.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що при вчинені дій в рамках виконавчого провадження ВП № 7138109 щодо примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 17.03.2008 р. у справі № 41/279 ДВС були надіслані платіжні вимоги для стягнення коштів .До матеріалів справи залучений лист відповідача від 16.12.2008 р. за №18-04\12603-21591, в якому зазначено про повернення платіжних доручень без виконання в наслідок того,що на зазначених в них рахунках обліковуються кошти для виконання рішень судів, які передбачають шкоду, завдану громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів.

Вивчивши зазначені документи, суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для обліку платіжних документів, підготованих ДВС при вчинені дій по виконавчому провадженні ВП № 7138109, на аналітичному обліку по рахунку 9512А Плану рахунків бюджетного обліку виконання державного бюджету та місцевих бюджетів, в наслідок чого відсутні підстави для визнання його бездіяльності протиправною.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі ст. 3 Закону України «Про судоустрій» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів. Ч. 3 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність до правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього ж Закону усім субєктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, до підсудності якого вона віднесена законом. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. зазначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право на захист судом прав юридичних та фізичних осіб, встановлює юридичні гарантії його реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-яким, не забороненим законом способом. Кожна особа має право вільно обрати не заборонений законом спосіб захисту прав, у тому числі і судовий захист. Субєкти правовідносин мають право на звернення до суду для захисту своїх прав та інтересів. Право на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Позивач наполягає на позовних вимогах щодо спонукання відповідача при примусовому виконанні наказу Господарського суду м. Києва по справі № 4279 надати державному виконавцю номера бюджетних рахунків в органах Державного казначейства України, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та з яких здійснюється погашення державного внутрішнього боргу, та списати кошти з бюджетного рахунку в органах Державного казначейства України, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та з яких здійснюється погашення державного внутрішнього боргу.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що ДВС 30.12.2008 р., винесено постанову про повернення позивачу наказу Господарського суду м. Києва від 17.03.2008р. по справі № 41/279.

За таких обставин суд вважає,що на час звернення з позовом відсутнє виконавче провадження по примусовому виконанню зазначеного виконавчого документу, в наслідок чого згідно з вимогами КАС України не існують підстави для спонукання відповідача вчиняти будь-які дії при примусовому виконанні наказу Господарського суду м. Києва від 17.03.2008р. по справі № 41/279.

Під час судового засідання, яке відбулось 10.06.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 17.06.2010 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державного казначейства України щодо ненадання на виконання вимоги державного виконавця № 22270-0-33-08-660/7 від 16.05.2008 р відомостей про розрахунковий рахунок, на якому накопичуються кошти для виконання рішення суду.

3. Визнати протиправною бездіяльність Державного казначейства України у неповідомленні головного розпорядника бюджетних коштів Міністерства фінансів України про потребу у виділенні додаткових асигнувань на виконання наказу суду по справі № 41/279 від 17.03.2008 р.

4. В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

5.Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ЕС.Т.КОМ» (м.Сімферополь, пров. Елеваторний10-А, код ЄДРПОУ 30624262) 1.70 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.

Судді Кудряшова А.М.

Кірєєв Д.В.