Рішення № 10033280, 27.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/31727.10.09

За позовом           Відкритого акціонерного товариства “Любомирський вапняно –

силікатний завод”

До           1. Приватного підприємства “Фаворит”

2. Відкритого акціонерного товариства “Акційонерний банк “Бізнес Стандарт”

про стягнення 124245,43 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача           Конончук І.М. (довіреність № 457 від 30.12.2008 р.) від відповідача 1           не з’явився від відповідача 2 не з’явився

У судовому засіданні 27 жовтня 2009 року, згідно з вимогами статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Любомирський вапняно –силікатний завод” (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з приватного підприємства “Фаворит” (далі –відповідач 1), відкритого акціонерного товариства “Акційонерний банк “Бізнес Стандарт” 124245,43 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2008 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 13.10.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2008 року розгляд справи відкладено в порядку ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 06.11.2008 р. в зв’язку з неявкою представників позивача та відповідача 1.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2008 року розгляд справи відкладено в порядку ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 19.11.2008 р. в зв’язку з необхідністю дослідження доказів.

19.11.2008 р. через канцелярію суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву № 01 від 12.11.2008 р., відповідно до якого відповідач 1 просить суд зупинити провадження по справі до отримання висновку експертизи банківської гарантії відповідача 2 від 14.03.2008 р. № 0018-14/03/2008 в зв’язку з вилученням оригіналу банківської гарантії до УДСБЕЗ УМВС.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2008 року розгляд справи відкладено в порядку ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 04.12.2008 р. в зв’язку з неявкою представників позивача та відповідача 1.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2008 року розгляд справи відкладено в порядку ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 26.12.2008 р. в зв’язку з неявкою представників позивача та відповідача 1.

26.12.2008 р. представником позивача суду було надано клопотання про продовження строку розгляду спору, яке було підтримане представниками відповідача 1 та відповідача 2.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2008 року в судовому засіданні оголошено перерву в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 13.01.2009 р. в зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази.

В судовому засіданні 13.01.2009 р. представником позивача до суду було подано зміни до позовної заяви про збільшення розміру позовних вимог № 31 від 12.01.2009 р., відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідачів суму у розмірі 138869,04 грн. в зв’язку з перерахунком розмірів 3 % річних та інфляційних втрат, а також в зв’язку з включенням до ціни позову витрат по явці до суду представника позивача.

В судовому засіданні 13.01.2009 р. представником відповідача 2 до суду були подані заперечення на позову заяву, відповідно до яких відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позовної заяви повністю в зв’язку підробленням банківської гарантії від 14.03.2008 р. № 0018-14/03/2008.

Представником відповідача 2 було заявлене клопотання про призначення судової технічної експертизи документів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2009 року призначено судову технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково –дослідному інституту судових експертиз; зупинено провадження у справі № 44/317 до отримання висновку судової технічної експертизи документів.

На вирішення судової технічної експертизи документів ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2009 року поставлено наступні питання: 1). яким способом виготовлена дана друкована форма (друкарським чи за допомогою ксерокса); 2). Чи є відтиск печатки оригінальним, чи виготовлений за допомогою кліше чи іншого засобу; 3). Чи належить підпис на гарантії М.В. Віговському ?

          09.09.2009 р. до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи та повідомлення № 4892 від 02.08.2009 р. та № 4893 від 06.08.2009 р. про неможливість надання висновку судової технічної експертизи документів за господарською справою № 44/317 в зв’язку з ненадходженням в розпорядження експертів оригіналу банківської гарантії та зразків підпису Віговського М.В.

          Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2009 р. провадження у справі № 44/317 було поновлено та призначено розгляд справи на 12.10.2009 р.

          Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2009 року в судовому засіданні оголошено перерву в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 27.10.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав збільшені позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві №540 від 08.08.2008 р., заяві про збільшення розміру позовних вимог № 31 від 12.01.2009 р. та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судових засідань були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2007 р. між позивачем та відкритим акціонерним товариством “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” було укладено договір поставки №726 (далі – договір поставки), за умовами якого позивач зобов’язався передати у визначені в договорі поставки терміни у власність відкритого акціонерного товариства “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” продукцію, а останній зобов’язався прийняти таку продукцію та оплатити її по встановленим в договорі поставки цінам.

Відповідно до п. 2.1. договору поставки під продукцією розуміється вапно будівельне комове 3-го сорту.

Згідно з п. 3.1. договору поставки кількість продукції, що поставляється, складає 35000,00 грн.

В порядку п. 4.1. договору поставки ціна продукції визначається в специфікації до договору поставки, яка є його невід’ємною частиною.

31.05.2008 р. між позивачем та відкритим акціонерним товариством “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” було укладено додаткову угоду № 726-01-882 до договору поставки, якою останній було доповнено п. 4.2. наступного змісту: станом на 01.06.2008 р. ціна продукції за 1 тонну складає 618,00грн. з ПДВ

09.06.2008р. між позивачем та відкритим акціонерним товариством “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” було укладено додаткову угоду № 726-02-882 до договору поставки, якою було змінено п. 4.2 останнього, а саме: станом на 09.06.2008 р. ціна продукції за 1 тонну складає 660,00грн. з ПДВ

На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку відкритому акціонерному товариству “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій”, а останнім прийнято продукцію, що підтверджується зведеними накладними № 11/06/08 від 11.06.2008 р., № 10/06/08 від 02.6.2008 р., № 07/03/08 від 30.03.2008 р., № 09/05/08 від 31.05.2008 р., № 08/04/08 від 30.04.2008 р.

14.02.2008р. між позивачем, відкритим акціонерним товариством “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” та відповідачем 1 було укладено договір майнової поруки № 757 (далі –договір поруки), за умовами якої відповідач 1 зобов’язався в повному обсязі відповідати перед позивачем за виконання зобов’язань відкритого акціонерного товариства “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” за договором поставки.

Відповідно до п. 1.2. договору поруки сума боргу відкритого акціонерного товариства “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” перед позивачем за договором поставки складає 1520387,00 грн.

В порядку п. п. 1.3., 3.1. договору поруки відповідач 1 після оплати позивачеві боргу відкритого акціонерного товариства “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” має право вимагати від останнього поставки продукції у розмірі проведеної оплати.

Згідно з п. 4.1. відповідач 1 зобов’язався виконати за відкрите акціонерне товариство “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” його грошове зобов’язання за договором поставки протягом 2 місяців після підписання договору поруки.

В порушення договору поруки відповідач 1 частково сплатив борг відкритого акціонерного товариства “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” за договором поставки у розмірі 473000,00 грн.,що підтверджується платіжними дорученнями №103 від 02.06.2008 р., № 104 від 18.06.2008 р., № 95 від 21.05.2008р., № 102 від 22.05.2008 р., № 89 від 28.03.2008 р., № 92 від 11.04.2008 р.

На виконання умов договору поруки відкритим акціонерним товариством “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” відповідачеві 1 було поставлено продукції на загальну суму 593715,22 грн., що вбачається з тексту позовної заяви та не заперечується відповідачем 1.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача 1 перед позивачем становить 120715,22 грн.

14.03.2008 р. відповідач 2 на підставі банківської гарантії № 0018-14/03/2008 зобов’язався безвідклично сплатити за відповідача 1 на користь позивача суму грошових коштів, загальний розмір якої не перевищує 1550000,00 грн. після одержання від позивача письмової вимоги з посиланням на цю гарантію, підписами уповноважених осіб та печаткою позивача із зазначенням того, що відповідач 1 не виконав свої зобов’язання щодо оплати продукції за договором поруки.

За умовами банківської гарантії № 0018-14/03/2008 від 14.03.2008 р. відповідач2 зобов’язався здійснити платіж за гарантією протягом 3 днів з дня отримання вимоги про оплату від позивача, гарантія дійсна до 14.06.2008 р.

Позивачем відповідачеві 2 було надано вимогу за вих. № 290 від 13.06.2008 р. щодо сплати заборгованості відповідача 1 за договором поруки.

Відповідачем 2 позивачеві було надано відповідь на вимогу № 290 від 13.06.2008 р., відповідно до якої позивачеві було відмовлено в сплаті заборгованості відповідача 1 за договором поруки на підставі того, що банківська гарантія № 0018-14/03/2008 від 14.03.2008 р. є підробленою.

Банківська гарантія № 0018-14/03/2008 від 14.03.2008 р. підписана заступником голови правління Віговським М.В. та скріплена печаткою відповідача 2.

Відповідно до п. 8.5.14. статуту відповідач 2 у разі тимчасової відсутності голови правління відповідача 2 його обов’язки виконує один із членів правління або заступників голови правління. Особа, на яку тимчасово покладаються обов’язки голови правління відповідача 2 за його відсутності, має всі повноваження голови правління, в тому числі діє без довіреності від імені відповідача 2 та представляє його інтереси в усіх установах, підприємствах та організаціях.

Згідно з п. 8.5.11. голова правління відповідача 2 уповноважений без довіреності від імені відповідача 2 укладати та підписувати договори, контракти та інші правочини.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Суд критично ставиться до довідки відповідача 2 № 31 від 12.01.2009 р. щодо не покладення 14.03.2008 р. на заступника голови правління Віговського М.В. виконання обов’язків голови правління, оскільки така довідка не підтверджена первинними документами (журналами реєстрації тощо).

Судом береться до уваги постанова начальника сектору УДСБЕЗ УМВС України в Рівненській області капітана міліції Курись О.П. від 15.08.2008 р. про відмову в порушенні кримінальної справи по факту підробки банківської гарантії № 0018-14/03/2008 від 14.03.2008 р.

Таким чином, враховуючи недоведеність відсутності у Віговського М.В. 14.03.2008 р. обов’язків голови правління та наявність на банківській гарантії №0018-14/03/2008 від 14.03.2008 р. підпису виконуючого обов’язки голови правління Віговського М.В. і печатки відповідача 2, справжність яких не спростована матеріалами справи, суд приходить до висновку, що у відповідача 2 станом на день подання позовної заяви утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 120715,22 грн. за банківською гарантією №0018-14/03/2008 від 14.03.2008 р.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як вбачається з договору поруки, останнім передбачена субсидіарна відповідальність.

За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ст. 560 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1-4 ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5043,94 грн. та інфляційних втрат в сумі 12469,88 грн. підлягають задоволенню.

Доводи відповідачів не беруться судом до уваги в зв’язку з їх недоведеністю в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судом беруться до уваги роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", відповідно до яких до інших витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідачів витрат по явці до суду представника позивача в сумі 640,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки витрати по явці представника до суду не входять до складу судових витрат, передбачених ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі 1242,45грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідачів у рівних частинах.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 553, 554, 560, 564, 610 - 612, 625, 626, 629, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з приватного підприємства ”Фаворит” (35321, Рівненська область, с. Рокитне, вул. Ватутіна, 5, код ЄДРПОУ 32451488) та з відкритого акціонерного товариства ”Акціонерний банк ”Бізнес Стандарт” (04070, м.Київ, вул. Куренівська, 15-А, код ЄДРПОУ 09806443) на користь відкритого акціонерного товариства “Любомирський вапняно –силікатний завод” (35321, Рівненська область, с.Нова Любомирка, вул.Промислова, 1, код ЄДРПОУ 05467240) 139 589 (сто тридцять дев’ять тисяч п’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 49 коп., з яких 120 715 (сто двадцять тисяч сімсот п’ятнадцять) грн. 22 коп. основного боргу, 12 469 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят дев’ять) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 5 043 (п’ять тисяч сорок три)грн. 94 коп. 3% річних, 1 242 (тисяча двісті сорок дві) грн. 45 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з приватного підприємства ”Фаворит” (35321, Рівненська область, с. Рокитне, вул. Ватутіна, 5, код ЄДРПОУ 32451488) та з відкритого акціонерного товариства ”Акціонерний банк ”Бізнес Стандарт” (04070, м.Київ, вул. Куренівська, 15-А, код ЄДРПОУ 09806443) в доход Державного бюджету України 139 (сто тридцять дев’ять) грн. 84 коп. державного мита в зв’язку зі збільшенням позовних вимог.

4. Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П.Чеберяк

Дата підписання рішення 27.10.2009р.