Рішення № 100330508, 07.10.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/959/21

Провадження №2/443/1126/21

РІШЕННЯ

іменем України

07 жовтня 2021 року Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Сливки С.І.,

за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

представника позивача адвоката Турчиняк Я.І.,

представника відповідача Кебуса М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу,

встановив:

позивач звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача вартість необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу в розмірі 12 706,30 грн. та судові витрати в розмірі 2270 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . За період з 13 березня 2018 року по 12 вересня 2018 року ОСОБА_1 здійснював несанкціонований відбір природного газу шляхом самовільного відновлення газопостачання, у зв`язку із чим зобов`язаний компенсувати вартість донарахованого об`єму природного газу в розмірі 12706,30 грн. Відповідач звертався до Шевченківського районного суду м.Львова із позовною заявою до ПАТ «Львівгаз» про скасування рішення комісії ПАТ «Львівгаз» від 19.11.2018 року (протокол №78/11-Н) в частині донарахування вартості спожитого природного газу до будинку за адресою АДРЕСА_1 та стягнення з ПАТ «Львівгаз» збитків в розмірі 889,5 грн, моральної шкоди в розмірі 4000 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 7680 грн., яку задоволено частково. Однак постановою Львівського апеляційного суду від 18.02.2021 року апеляційну скаргу ПАТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» задоволено, а рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 28 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про зобов`язанн до вчинення дій відмовлено.

Позивач зазначає, що даною постановою Львівського апеляційного суду від 18.02.2021 року встановлено наступні обставини, а саме: факт припинення газопостачання до квартир ОСОБА_1 13.06.2017 року; факт здійснення несанкціонованого відбору природного газу ОСОБА_1 шляхом самовільного відновлення газопостачання за період з 13.06.2017 року по 12.09.2018 року; факт належного повідомлення ПАТ «Львівгаз» ОСОБА_1 про засідання комісії з розгляду актів про порушення.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 16.06.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

06.10.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що посилання позивача на постанову Львівського апеляційного суду від 18.02.2021 року у справі №466/5703/19 як на преюдицію є абсолютно необґрунтованим, так як дана постанова прийнята без повного і всебічного з`ясування обставин справи, а саме: акт на припинення газопостачання від 13.06.2017 року складений односторонньо самими працівниками відповідача за відсутності позивача та не може підтверджувати факту припинення газопостачання; припинення постачання природного газу до об`єкту споживача 13.06.2017 року не було і не могло бути, так як доручення на відключення було лише 24.07.2017 року; список згрупованих рекомендованих поштових повідомлень не підтверджує надіслання позивачу саме даного повідомлення про час та дату засідання комісії з розгляду актів про порушення про що мало бути зазначено в даному акті. Крім того, на зазначену постанову відповідачем було подано касаційну скаргу, однак ухвалою Верховного Суду від 17.06.2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у зв`язку із малозначністю справи.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з мотивів наведених у такому.

Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Згідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 82 ЦПК України передбачено підстави звільнення від доказування.

Так, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.2 ст. 82 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 526, п. 4 ч.1 ст. 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - відшкодування збитків.

Правові засади функціонування ринку природного газу України визначаються Законом України «Про ринок природного газу».

Згідно п.3 ч.2 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є несанкціонований відбір природного газу (п.2 ч.2 ст.59 Закону України «Про ринок природного газу»).

Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2494 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015р. за № 1379/27824 (надалі - КГРС).

Несанкціонований відбір природного газу – відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу (п.4 Глави 1 Розділу 1КГРС).

У разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу (п.1 Глави 5 розділу ІХ КГРС).

Несанкціоноване відновлення газоспоживання – виявлений після складання акта про припинення розподілу природного газу (газопостачання) та/або пломбування запірних пристроїв чи встановлення інвентарної заглушки факт несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі на об`єкт споживача, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо, внаслідок чого здійснюється чи є можливість несанкціонованого відбору природного газу на об`єкті споживача (окремих його газових приладах чи пристроях), у тому числі поза обліком (п.4 Глави 1 Розділу 1 КГРС).

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення (п.11 Глави 5 Розділу ХІ КГРС).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Рєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №258259910 від 25.05.2021 року (а.с.12-13).

Постановою Львівського апеляційного суду від 18.02.2021 року у справі №466/5703/19 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, який задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про зобов`язання до вчинення дій – відмовлено (а.с.7-11).

Вказаною постановою Львівського апеляційного суду від 18.02.2021 року у справі №466/5703/19 встановлено наступні обставини.

Згідно акту №1094 від 13 червня 2017 року відключено від газопостачання квартиру АДРЕСА_2 .

Підставою відключення зазначеної квартири від газопостачання, як видно із Акту №1094 від 13 червня 2017 року, було наявність заборгованості в сумі 5091 гривень та доручення №Lvz 03-СЛ 3180-0517 від 24 липня 2017 року про відключення від газопостачання абонентів-боржників.

12 вересня 2018 року посадовими особами ПАТ «Львівгаз» складено Акт про порушення газопостачання у квартиру АДРЕСА_2 , а саме: несанкціонований відбір природного газу внаслідок самовільно поновленого газопостачання.

Отже, після того, як 13 червня 2017 року квартиру позивача було відключено від газопостачання, останній самовільно відновив його у свою квартиру і користувався газом до 12 вересня 2018 року.

Після складання акту про порушення від 12 вересня 2018 року, ОСОБА_1 оплатив заборгованість за газопостачання, яка існувала у нього станом на 13 червня 2017 року і 27 вересня 2018 року звернувся із письмовою заявою на ім`я начальника Львівського відділу реалізації ТОВ «Львівгаз збут» про відновлення газопостачання у його квартиру.

Згідно Акту від 28 вересня 2018 року представниками ПАТ «Львівгаз» відновлено газопостачання у квартиру АДРЕСА_2 , у зв`язку із сплатою заборгованості.

У той же час, як встановлено із витягу з протоколу №78/11-Н засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог ГРС від 19 листопада 2018 року слухали голову комісії ОСОБА_2 , який доповів, що 12 вересня 2018 року працівниками ПАТ «Львівгаз», зафіксовано та складено Акт про порушення №005502.

За результатами обговорення Голова комісії виніс на голосування проект рішення.

Провести дорахунок вартості спожитого природного газу споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 за період з 13 березня 2018 року по 12 вересня 2018 року в обсязі 1130,64 на суму 12706,30 гривень (за шість місяців до дня перевірки).

Згідно акту від 05 квітня 2019 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі службового доручення 60-6/19 роз`єднано і встановлено заглушки на дану квартиру.

ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про засідання комісії з розгляду актів про порушення яке відбулося 19 листопада 2019 року за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією повідомлення від 30 жовтня 2019 р №1319 та списком згрупованих рекомендованих поштових повідомлень.

За таких обставин Львівський апеляційний суд вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про порушення комісією ПАТ «Львівгаз» процедури розгляду питання про донарахунок вартості спожитого природного газу ОСОБА_1 , згідно акту про порушення від 12 вересня 2018 року №005502.

Також не знайшли свого підтвердження доводи позивача про порушення Кодексу ГРС при складанні акту про порушення від 12 вересня 2018 року.

Даним актом, як встановлено вище, було зафіксовано несанкціонований відбір природного газу ОСОБА_1 у період з 13 червня 2017 року по 12 вересня 2018 року.

Акт складено уповноваженими особами ПАТ «Львівгаз», у відсутності споживача ОСОБА_1 , що зафіксовано в акті.

Таким чином, суд відхиляє доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позов, зокрема щодо законності рішення комісії ПАТ «Львівгаз» від 19.11.2018 (протокол №78/11-Н) в частині донарахунку вартості спожитого природнього газу в обсязі 1130,64 куб.м. на суму 12706,30 грн., оскільки такі були предметом дослідження при розгляді Львівським апеляційним судом у справі №466/5703/19 та їм надана правова оцінка, про що зазначено у вищезгаданій постанові, а обставини, встановлені такою постановою не доказуються при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини.

Суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19 грудня 2019 року у справі №520/11429/17, про те, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що представник відповідача не представив суду жодних належних та достатніх доказів на спростування позовних вимог, не надав суду доказів оплати за користування природним газом за спірний період, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають до стягнення витрати на сплату судового збору в розмірі 2270 грн.

Керуючись ст.12,81,141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) в користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (м.Львів, вул.Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) 12706 (дванадцять тисяч сімсот шість) гривень 30 копійок вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного загу.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) в користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (м.Львів, вул.Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) 2270(дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок витрат на сплату судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11 жовтня 2021 року.

Головуючий суддя С.І. Сливка