Рішення № 10032553, 17.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 210

РІШЕННЯ

Іменем України

17.06.2010Справа №2-8/2509-2010 За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадизио", м. Судак

до - Приватного підприємства "Есфирь", м. Сімферополь

третя особа - Державне підприємство "Завод шампанських вин "Новий Світ", м. Судак, смт. Новий Світ

про визнання дійсним договору та визнання права власності.

Суддя С.А. Чумаченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Коновалова О.К, предст. дов .від 18.12.09р.

Від відповідача – Цвілій Д.В. по довіреності від 18.12.09р.

Від третьої особи – не з'явився.

Суть спору:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадизио", звернулося до господарського суду із позовною заявою до відповідача – Приватного підприємства "Есфирь", просить суд:

-          визнати договір купівлі-продажу комплексу, укладений 25.11.09р. між Приватним підприємством "Есфирь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Парадизио", дійсним з моменту його укладення;

-          визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадизио" на комплекс що складається із комплексу готелів з господарськими будівлями та спорудами: готелю літ. «А-2», заг. пл.. 143,80 кв.м, веранди літ. «а», заг. пл.. 37,00 кв.м, готелю літ. «Б-2», заг. пл.. 229,30 кв.м, навісу літ. «б», пральні літ. «Д», прибудови літ. «д», навісу літ. «Е», підпірних стін №1,№2, воріт які розташовані за адресою: АР Крим, м. Судак, смт. Новий світ, вул.. Набережна, 3.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, згідно до якого останній не заперечує проти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадизио" .

Представник третій особи надав суду пояснення по справі, відповідно до яких зазначив, що позовні вимоги обґрунтовані та мають бути задоволенні.

Справа слуханням відкладалася в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 1997 року Ленінською районною державною адміністрацією у мю Севастополі проведено державна реєстрація Приватного підприємства «Есфирь», про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №716471.

Згідно до витягу КРП «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Судак» №22978395 від 10 червня 2009 року право власності на комплекс, який розташований м. Судак, смт Новий Світ, вул. Набережна, буд.3, зареєстроване за Приватним підприємством «Есфирь», на підставі договору купівлі-продажу від 30 березня 2009 року №311.

25 листопада 2009 року між Приватним підприємством «Есфирь» (Продавець) і ТОВ «Парадизио» (Покупець) укладений Договір купівлі-продажу комплексу.

Відповідно до п.1.1. Договору купівлі-продажу від 25 листопада 2009 року – Продавець зобов’язується передати у власність Покупцю комплекс що складається із комплексу готелів з господарськими будівлями та спорудами, а саме: комплекс будівель та споруд, який складається з готелю літ. «А-2» загальною площею 143,80км.м.; веранда літ. «а» загальною площею 37,00кв.м.; готель літ. «Б-2» загальною площею 229,30кв.м.; навіс літ. «б», пральні літ. «Д»; прибудови літ. «д»; навіс літ. «Е»; підпірної стіни №1,№2, воріт №3; огорож №4,№5; змощінь І; розташований за адресою м. судак, смт Новий Світ, вул. Набережна,3, а Покупець зобов’язується прийняти окреме індивідуальне визначене майно та сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі.

Пунктом 1.2. Договору купівлі-продажу від 25 листопада 2009 року встановлено, що право власності на вище зазначений комплекс переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення цього Договору.

Пунктом 1.3. Договору купівлі-продажу від 25 листопада 2009 року встановлено, що окреме індивідуальне визначене майно продано за 2800000грн..

Згідно до платіжних документів від 01 грудня 2009 року №1, 02 грудня 2009 року №№2,3,і від 17 грудня 2009 року №4 Товариство з обмеженою відповідальністю сплатило на користь Приватного підприємства «Есфирь» суму в розмірі 2800000грн. по договору купівлі-продажу від 25 листопада 2009 року.

Угода між Приватним підприємством «Есфирь» (Продавець) і ТОВ «Парадизио» (Покупець) відбулася без належного оформлення у вигляді нотаріального посвідчення договору.

Суд розглянувши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

25 листопада 2009 року між Приватним підприємством «Есфирь» (Продавець) і ТОВ «Парадизио» (Покупець) укладений Договір купівлі-продажу комплексу.

Відповідно до п.1.1. Договору купівлі-продажу від 25 листопада 2009 року – Продавець зобов’язується передати у власність Покупцю комплекс що складається із комплексу готелів з господарськими будівлями та спорудами, а саме: комплекс будівель та споруд, який складається з готелю літ. «А-2» загальною площею 143,80км.м.; веранда літ. «а» загальною площею 37,00кв.м.; готель літ. «Б-2» загальною площею 229,30кв.м.; навіс літ. «б», пральні літ. «Д»; прибудови літ. «д»; навіс літ. «Е»; підпірної стіни №1,№2, воріт №3; огорож №4,№5; змощінь І; розташований за адресою м. судак, смт Новий Світ, вул. Набережна,3, а Покупець зобов’язується прийняти окреме індивідуальне визначене майно та сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі.

Пунктом 1.2. Договору купівлі-продажу від 25 листопада 2009 року встановлено, що право власності на вище зазначений комплекс переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення цього Договору.

Пунктом 1.3. Договору купівлі-продажу від 25 листопада 2009 року встановлено, що окреме індивідуальне визначене майно продано за 2800000грн..

Згідно до платіжних документів від 01 грудня 2009 року №1, 02 грудня 2009 року №№2,3,і від 17 грудня 2009 року №4 Товариство з обмеженою відповідальністю сплатило на користь Приватного підприємства «Есфирь» суму в розмірі 2800000грн. по договору купівлі-продажу від 25 листопада 2009 року.

Статтею 204 Цивільного кодексу України, передбачена презумпція правомірності правочину, так правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Законодавцем для кожного із видив договору купівлі-продажу (договору купівлі-продажу нерухомості, земельної ділянці та інше) передбачив, ряд юридичних особливостей, дотримання яких сторонами яких є обов’язковим та вабить дійсність угоди.

Цивільно-правовою характеристикою договору купівлі-продажу зокрема є його оплатність, консенсуальність та двостороння зобов’язальність.

Статтею 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

18 грудня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Парадизио» скерувало на адресу Приватного підприємства «Есфирь» лист з проханням представити в приватну нотаріальну контору м. судака необхідні документи і направити в понеділок 21 грудня 2009 року до нотаріусу повноваженого представника зі сторони ПП «Есфирь» для оформлення нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу комплексу від 25 листопада 2009 року.

Також, 22 грудня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Парадизио» скерувало на адресу Приватного підприємства «Есфирь» лист з проханням представити в приватну нотаріальну контору м. судака необхідні документи і направити 24 грудня 2009 року до нотаріусу повноваженого представника зі сторони ПП «Есфирь» для оформлення нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу комплексу від 25 листопада 2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Есфирь» не виконав прохання Товариства з обмеженою відповідальністю «Парадизио» з’явитися у нотаріальну контору для посвідчення договору купівлі-продажу комплексу від 25 листопада 2009 року.

Зазначені обставини свідчать про ухилення відповідача від посвідчення вказаного договору в нотаріальному порядку.

Згідно з частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Вказана правова норма кореспондується з положеннями статті 638 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом, при укладені договору купівлі – продажу комплексу від 25 листопада 2009 року сторонами, досягнуто згоди за усіма суттєвими умовами.

Наявність у ПП «Есфирь» права на відчуження спірного майна підтверджується витягом КРП «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Судак» №22978395 від 10 червня 2009 року, згідно до якого право власності на комплекс, який розташований м. Судак, смт Новий Світ, вул. Набережна, буд.3, зареєстроване за Приватним підприємством «Есфирь», на підставі договору купівлі-продажу від 30 березня 2009 року №311.

Також, суд вважає за необхідним зазначити, що до матеріалів справи представлений витяг з Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна станом на 10 червня 2010 року, відповідно до якого відсутня заборона на відчуження об’єктів нерухомого майна, а саме комплекс який розташований за адресою м. Судак, смт Новий Світ, вул. Набережна,3.

Отже, ухилиненя відповідача від нотаріального посвідчення спірного договору порушує права та охоронювані інтереси позивача як набувача спірного майна, що дає підстави для визнання договору дійсним у судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, законодавцем визначено, що для визнання договору дійсним, необхідно існування таких обставин як до домовленість сторін щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, повне або часткове виконання умов договору сторонами (як то передача майна продавцем, за договором купівлі-продажу покупцю, або сплата покупцем предмету договору купівлі-продажу та інше), та однією із суттєвих умов визнання договору дійсним є ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення договору.

З наведеного вбачається, що єдиним способом захисту майнового права позивача є визнання договору купівлі-продажу комплексу від 25 листопада 2009 року дійсним.

Згідно з ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 17.06.2010 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Визнати договір купівлі-продажу комплексу від 25 листопада 2009 року укладений між Приватним підприємством «Есфирь» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Парадизио» – дійсним.

3.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Парадизио» (м. Судак, вул. Леніна, буд.35-А, к.14; ЄДРПОУ 36615164) право власності на комплекс будівель та споруд, який складається з готелю літ. «А-2» загальною площею 143,80км.м.; веранда літ. «а» загальною площею 37,00кв.м.; готель літ. «Б-2» загальною площею 229,30кв.м.; навіс літ. «б», пральні літ. «Д»; прибудови літ. «д»; навіс літ. «Е»; підпірної стіни №1,№2, воріт №3; огорож №4,№5; змощінь І; розташований за адресою м. Судак, смт Новий Світ, вул. Набережна,3.

Суддя

господарського суду АР Крим (підпис)           Чумаченко С.А.

Рішення оформлено відповідно до ст.84-85 ГПК України

і підписане 21 червня 2010 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чумаченко С.А.