Рішення № 10032550, 16.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

16.06.2010Справа №2-24/1503-2010 За позовом Комунального підприємства "Житловик-5" ( 97400, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 34192803)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (97400, АДРЕСА_1)

про стягнення 2 931,31 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача Ратушняк О.А. представник. довіреність № б/н від 18.01.2010р.. паспорт НОМЕР_1.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи:

Комунальне підприємство "Житловик-5" звернулась до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь Комунального підприємства "Житловик-5" суми заборгованості за договором оренди у розмірі 2 931,31 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Житловик-5" судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов договору оренди № 40 від 01.02.2008р. щодо належної сплати орендних платежів за оренду підвального поверху, розміщеного за адресою : АДРЕСА_2, відповідач порушив взяті на себе зобовязання, на підставі чого у нього сформувалась заборгованість, розмір якої станом на 01.07.2009р. склав 2 931,31 грн.

Вважаючи, що неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором протирічить нормам чинного законодавства, порушує права Комунального підприємства "Житловик-5", позивач, керуючись нормами чинного законодавства, звернувся з позовом до Господарського суду АР Крим з відповідними вимогами.

Позивачем було заявлено клопотання у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду справи.

Судом вказане клопотанням було задоволено та ухвалою від 13.04.2010 р. було продовжено строк розгляду справи.

Позивач заявою від 08.06.2010 р. уточнив позовні вимоги, в порядку ст. 22 ГПК України, та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 2931,31 грн., індексацію у розмірі 161,53 грн., пеню у розмірі 258,63 грн., а всього у розмірі 3351,47 грн. Вказане обґрунтовує положеннями п. 11.2 договору оренди №40 від 01.10.2008 р.

Суд прийняв вказану заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив та витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського пресувального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01.10.2008 р. між позивачем по справі ( Орендодавець ) та відповідачем по справі ( Орендар ) був укладений договір оренди №40.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування наступне нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 41,7 кв. м., під офіс.

Відповідно до п. 8.1. вказаного договору орендар вступає в строкове платне користування обєктом у строки, вказані у договорі, але не раніше дати підписання сторонами акту приймання - передачі.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту приймання передачі до договору найму від 01.10.2008 р. наймодавець передав наймачу передбачений договором обєкт найму ( а. с. 13 ).

Відповідно до п. 2.11 вказаного договору орендар зобовязався укласти з балансоутримувачем орендованого обєкту договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого обєкту і надання комунальних послуг орендарю.

У виконання вказаної умови, між сторонами по справі був укладений 01.10.2008 р. договір №40 на відшкодування витрат балансоутримувача на на утримання будинку і при домової території і сплаті земельного податку.

Відповідно до глави 6 вказаного договору оренди орендна плата встановлюється за результатами конкурсу і складається без індексу інфляції за перший місяць оренди 240 грн.

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується орендарем щомісячно в строк до 10 ого числа місяця, слідуючого за звітним.

Відповідно до п. 9.1 вказаного договору оренди сторони дійшли згоди про те, що даний договір діє з 01.10.2008 р. до 01.09.2011 р.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе забовязання щодо сплати орендної плати, а саме з жовтня 2009 р.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, за відповідачем значиться заборгованість по орендної платі з жовтня 2008 р. по червень 2009 р. у розмірі 2931,31 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 258,63 грн. пені.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки при розгляді справи судом була встановлена наявність прострочення з боку відповідача щодо оплати орендних платежів, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені обґрунтованими.

Відповідно до п. 11.2 вищевказаного договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується, у відповідності до чинного законодавства України, з врахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з врахуванням індексації, зо кожен день прострочки, включая день сплати.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд з ним погодився та вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 258,63 грн. задовольнити.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що розмір інфляційних втрат за період з листопада 2008 р. по червень 2009 р. склав 161,53 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, як вбачається із платіжного доручення № 36 від 12.01.2010 р., позивачем була сплачена сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у загальному розмірі 312,50 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. N 825 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 » внесені зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів". Відповідно до зазначеної постанови, з 13.08.2009 р. розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ визначений за ставкою 236,00 грн.

Враховуючи, що позивач звернувся з позовом до суду 01.03.2010 р., сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 76,50 грн. зайве сплачена позивачем платіжним дорученням № 36 від 12.01.2010 р. підлягає поверненню з Державного бюджету м. Сімферополя на користь позивача.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 18.06.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (97400, АДРЕСА_1) на користь комунального підприємства "Житловик-5", 97400, АДРЕСА_2, ( р/р 26000485451751, МФО 324010, ЗКПО 34192803) заборгованість за основним боргом у розмірі 2931,31 грн., індексацію розмірі 161,53 грн., пеню у розмірі 258,63 грн., державне мита у розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути з Державного бюджету м. Сімферополя (Одержувач 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя, р/р 31218259700002 у УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) на користь комунального підприємства "Житловик-5", 97400, АДРЕСА_2, ( р/р 26000485451751, МФО 324010, ЗКПО 34192803) 76,50 грн. зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у Господарському суду АР Крим платіжним дорученням № 36 від 12.01.2010 р.

Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.