Рішення № 10032522, 02.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.10                                                                                           Справа№ 13/70

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ "Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство", с.Тростянець Миколаївського району Львівської області

до відповідача: Бродківська сільська рада Миколаївського району Львівської області, с.Бродки Миколаївського району Львівської області

третя особа з самостійними вимогами: ТОВ "Ліхтнер Бетон Львів", с.Тростянець Миколаївського району Львівської області

про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Бродківської сільської ради №51 від 25.08.09р.,

а також за позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами: ТОВ "Ліхтнер Бетон Львів", с.Тростянець Миколаївського району Львівської області до відповідача: ТзОВ "Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство", с.Тростянець Миколаївського району Львівської області, третя особа: Бродківська сільська рада Миколаївського району Львівської області, с.Бродки Миколаївського району Львівської області про визнання дійсним рішення виконавчого комітету Бродківської сільської ради №51 від 25.08.09р. та визнання права власності

Представники сторін:

Від позивача: Хом”як О.Г. –представник

Від відповідача: Крупник Р.В. –адвокат

Від третьої особи з самостійними вимогами: Брунець В.Г. –адвокат

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки у відповідності до ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання щодо здійснення фіксації судового процесу технічними засобами не поступало.

Суть спору:

Позов заявлено ТОВ «Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство»(надалі –ТОВ «ММСП») до Бродківської сільської ради Миколаївського району Львівської області (надалі –Сільська рада), третя особа ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Бродківської сільської ради №51 від 25.08.2009р.

Попередній розгляд справи викладено в ухвалах господарського суду від 14.04.2010р., 06.05.2010р. та від 18.05.2010р.

13.05.2010р. ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»через канцелярію господарського суду подало позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до ТОВ «ММСП»про визнання дійсним рішення виконавчого комітету Бродківської сільської ради №51 від 25.08.2009р. та визнання права власності на будівлі та споруди заводу.

18.05.2010р. ухвалою господарського суду, згідно ст.26 ГПК України, прийнято позовну заяву ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»та допущено у справу як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

При прийнятті позову третьої особи суд виходив з того, що предметом спору являється дійсність рішення виконавчого комітету Бродківської сільської ради Миколаївського району Львівської області № 51 від 25.08.2009р. «Про оформлення та реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна». Тобто предметом спору являється дійсність акту органу місцевого самоврядування на підставі якого виникли цивільні права і обов'язки (право власності). Відтак, позовні вимоги ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»про визнання вказаного рішення дійсним та визнання права власності є такими, що стосуються предмету спору.

02.06.2010р. ТОВ «ММСП»через канцелярію суду подало відзив на позовну заяву ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів», а також подало заяву про збільшення позовних вимог, якою висловлено прохання доповнити вимогу позовної заяви про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Бродківської сільської ради №51 від 25.08.2009р. вимогою про скасування права власності ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів» на нерухоме майно (будівлі та споруди) за адресою: с. Тростянець Миколаївського району Львівської області, вул. Зелена, 6 „б”, оформлене на підставі рішення виконавчого комітету Бродківської сільської ради №51 від 25.08.2009р. Вказана заява повернена заявнику з підстав зазначених в ухвалі суду від 02.06.2010р.

З’ясовано:

Як вказується позивачем –ТОВ «ММСП», 25.08.2009р. виконавчим комітетом сільської ради було прийнято оскаржуване рішення №51, яким вирішено оформити право власності та видати свідоцтво про право власності на будівлі та споруди за ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів». На думку позивача, вказане рішення порушує права позивача, як співвласника ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів» в частині неналежного оформлення правовстановлюючих документів, оскільки документи, які подавалися ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»з метою оформлення права власності стосувалися не окремих будівель та споруд, як про те зазначено в оскаржуваному рішенні, а заводу з виробництва бетону. Також, на думку позивача, неправомірність оскаржуваного рішення полягає в тому, що сільська рада прийняла оскаржуване рішення, не з’ясувавши той факт, що земельна ділянка на котрій побудовано завод знаходиться в користуванні позивача на підставі Договору оренди від 17.10.2008р. і у третьої особи відсутній акт про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети. Крім цього, директор ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів», котрий подавав документи для прийняття оскаржуваного рішення, згідно статуту товариства не мав права цього робити. Таким чином, з зазначених підстав оскаржуване рішення слід визнати недійсним.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у справі - сільська рада, вказує на те, що оскаржуване рішення було прийняте в межах компетенції та відповідно до чинного законодавства України на підставі всіх необхідних документів. Зокрема, відсутність у третьої особи акту про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для будівництва заводу зумовлене тим, що 17.12.2008р. між позивачем та третьою особою було укладено договір суборенди земельної ділянки, згідно котрого позивач передав третій особі ділянку в суборенду строком на один рік для цієї мети. Оскаржуване рішення сільська рада прийняла в період чинності договору суборенди земельної ділянки. Під час будівництва заводу третьою особою було отримано дозвіл на будівництво, отримано всі інші необхідні дозволи і згодом введено завод в експлуатацію. Заперечуючи проти доводів позивача щодо належності оформлення права власності, сільська рада зазначає, що завод згідно ст.188 ЦК України, є складна річ, а тому оскаржуване рішення вказує на оформлення права власності на будівлі та споруди заводу з виробництва бетону як єдину складну річ, а окремі будівлі та споруди просто вказуються в описі нерухомого майна. Відтак, враховуючи зазначене, в позові слід відмовити за безпідставністю.

ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»- третя особа, яка заявляє позовні вимоги на предмет спору зазначила, що з метою здійснення діяльності передбаченої статутом товариства було вирішено здійснити будівництво заводу з виробництва бетону на вул. Зеленій, 6 в с. Тростянець Миколаївського району Львівської області. Для цього було виготовлене містобудівне обґрунтування розташування заводу з виробництва бетону, розроблено проект заводу з виробництва бетону, укладено з позивачем договір суборенди земельної ділянки, отримано необхідні висновки експертиз та дозволи, отримано дозвіл на виконання будівельних робіт та розпочато процес будівництва. На будівництво заводу третьою особою було потрачено приблизно 3100000,00 гривень. В подальшому об’єкт було здано в експлуатацію та проведено технічну інвентаризацію будівель та споруд, які є складовими частинами заводу з виробництва бетону. На підставі всіх дозволів, акту введення в експлуатацію та матеріалів технічної інвентаризації сільською радою правомірно було винесене оскаржуване рішення на об’єкт нерухомості. Крім цього, на думку третьої особи правомірність винесення оскаржуваного рішення доводиться ще й тим, що з моменту завершення будівництва та введення заводу в експлуатацію третя особа стала його власником і оскаржуваним рішенням сільська рада лише підтвердила право власності. Як зазначає третя особа, метою позовних вимог ТОВ «ММСП»є визнання недійсним оскаржуваного рішення, що, в свою чергу, враховуючи приписи ст.216 ЦК України, матиме наслідком недійсність свідоцтва про право власності, внаслідок чого ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів»позбудеться права власності на законно побудовані ним будівлі та споруди заводу. Відтак, на думку третьої особи, такі дії ТОВ «ММСП»спрямовані на оспорювання та невизнання права власності ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів»на нерухоме майно. Крім того, факт оспорювання та невизнання права власності за третьою особою на побудовані ним приміщення доводиться також і клопотанням ТОВ «ММСП» адресованим голові Бродківської сільської ради Миколаївського району Львівської області. А тому, ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»просить суд захистити його права та інтереси шляхом визнання оскаржуваного рішення дійсним та шляхом визнання за третьою особою права власності на будівлі та споруди заводу з виробництва бетону.

При розгляді позовних вимог ТОВ «ММСП»до сільської ради суд керувався наступним.

Як вбачається з позовної заяви, ТОВ «ММСП» заявило позов до органу місцевого самоврядування –Бродківської сільської ради Миколаївського району Львівської області про визнання недійсним рішення виконавчого комітету сільської ради №51 від 25.08.2009р. «Про оформлення та реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна»згідно котрого вирішено оформити право власності та видати свідоцтво про право власності на будівлі та споруди за ТзОВ «Ліхтер Бетон Львів»в селі Тростянець, вулиця Зелена, 6 «б», згідно зазначеного у рішенні опису будівель та споруд.

Відповідно до ч.1 ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

За правовою позицією Конституційного Суду України предметами відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення. Перелік таких питань визначено у Конституції України та Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 26 березня 2002 року N 6-рп/2002). Зокрема, згідно з цим законом до питань місцевого значення, на момент винесення оскаржуваного рішення, належали облік та реєстрація виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності (підпункт 10 пункту "б" статті 30).

Як роз’яснив Конституційний Суд України в рішенні від 01.04.2010р. у справі № 10-рп/2010, системний аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу.

Враховуючи зазначене, ТОВ «ММСП»заявило позов до суб’єкта владних повноважень, який при винесенні оскаржуваного рішення виконував владні управлінські функції.

Згідно ст.3 КАС України переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень є справою адміністративної юрисдикції.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч.2 ст.2 КАС України).

Відповідно до ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства України, господарський суд приходить до висновку, що спір за позовом ТОВ «ММСП»до Сільської ради, яка при прийнятті оскаржуваного рішення здійснювала владні управлінські функції є справою адміністративної юрисдикції і не підлягає вирішенню в господарських судах України. А тому провадження у справі за позовом ТОВ «ММСП»до Бродківської сільської ради підлягає припиненню.

З зазначених вище підстав підлягає припиненню також і провадження за позовною вимогою ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»про визнання дійсним рішення виконавчого комітету сільської ради №51 від 25.08.2009р. «Про оформлення та реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна»

З приводу позовних вимог ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»щодо визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, то такі підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2007р. здійснено державну реєстрацію ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №419727. Згідно статуту Товариства, його засновниками являються ТОВ «ММСП»та ТОВ «Ліхтнер Бетон Україна». Основними видами діяльності ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»є виробництво готових для використання бетонних сумішей та виробництво виробів з бетону для будівництва, що підтверджується Довідкою АБ №089818 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 12.11.2008р.

Як встановлено судом та зазначається третьою особою, для здійснення діяльності передбаченої статутом ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»було вирішено здійснити будівництво заводу з виробництва бетону на вул. Зеленій, 6 в с. Тростянець Миколаївського району Львівської області. З цією метою, на замовлення третьої особи, ДП «Проектний центр»ВАТ «Гірхімпром»розробив містобудівне обґрунтування розташування заводу з виробництва бетону ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів», а також розробив проект цього заводу, які в подальшому були погоджені в установленому законом порядку.

Сторонами у справі не заперечується, що для будівництва заводу 17.12.2008р. між ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів» та ТОВ «ММСП»укладено Договір суборенди земельної ділянки, відповідно до п.1 якого ТОВ «ММСП»(Орендар), на підставі письмової згоди Орендодавця –розпорядження голови Миколаївської районної державної адміністрації від 17.12.2008р. №681, надає, а ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»(Суборендар) приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення –забудовані землі промисловості, яка знаходиться на території села Тростянець, вул. Зелена, 6 Бродківської сільської ради Миколаївського району Львівської області, за межами населеного пункту. В суборенду передається частина земельної ділянки площею 0,7830 га. із загальної кількості 4,0654 га., яка знаходиться в оренді у Орендаря на підставі Договору оренди землі укладеного з Миколаївською районною державною адміністрацією 17.10.2008р. та зареєстрованого 27.10.2008р. за № 04:08:456:00004 (п.2 Договору).

Згідно п.12 зазначеного Договору суборенди, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування виробничих будівель та споруд, а також створення інших об’єктів промислового значення.

Відповідно до п.7 Договору суборенди від 17.12.2008р. даний договір укладено терміном на 11 місяців з моменту його підписання, тобто до 17.11.2009р.

Як встановлено судом, Договір суборенди земельної ділянки від 17.12.2008р. було зареєстровано у Миколаївському відділі ЛРФДПЦДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.01.2009р. за №04:09:456:00001.

Як вбачається з підписаного обома сторонами акту приймання –передачі земельної ділянки, земельна ділянка площею 0,7830 га. була передана ТОВ «ММСП»та прийнята ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів».

Враховуючи зазначене, господарський суд приходить до висновку, що ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»розпочало та завершило будівництво заводу з виробництва бетону як належний землекористувач земельної ділянки на котрій здійснювалося вказане будівництво, попередньо отримавши для цього в суборенду земельну ділянку від ТОВ «ММСП».

25.02.2009р. ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»отримав від ДП «Укрдержбудекспертиза»затверджений позитивний комплексний висновок державної експертизи 2009 №1019 по Проекту «Завод з виробництва бетону в с. Тростянець Миколаївського району».

12.03.2009р. інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області видано третій особі Дозвіл на виконання будівельних робіт №18/4-09 на будівництво заводу з виробництва бетону на вул. Зеленій, 6 в с. Тростянець Миколаївського району Львівської області.

В матеріалах справи містяться договори укладені ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»з генеральним підрядником ТОВ «Гідробуд-М», акти виконаних робіт, загальний журнал робіт та журнал авторського нагляду за будівництвом, які доводять факт того, що протягом березня 2009р. та травня 2009р. на замовлення третьої особи було виконано будівельно-монтажні роботи щодо будівництва заводу з виробництва бетону. Як вбачається з довідки виданої ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»загальна вартість робіт з будівництва заводу становить 3097758,00 гривень.

Як встановлено судом і підтверджується представником Бродківської сільської ради Миколаївського району Львівської області, 26.05.2009р. рішенням №35 виконавчого комітету Бродківської сільської ради, будівлям та спорудам заводу присвоєно адресний номер –с. Тростянець, вул. Зелена, 6 „б”.

30.06.2009р. було складено, підписано та погоджено у всіх необхідних органах і організаціях акт готовності об’єкта (заводу) до експлуатації.

14.07.2009р. інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області видано свідоцтво №1300004 про відповідність збудованого об’єкту проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил, згідно якого інспекція посвідчила факт відповідності наведеним вище нормам закінченого будівництвом об’єкту (окремого пускового комплексу) заводу з виробництва товарного бетону за адресою: Львівська обл., Миколаївський р-н., с. Тростянець.

Як встановлено судом, в подальшому на підставі рішення виконавчого комітету сільської ради №51 від 25.08.2009р. «Про оформлення та реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна», третьою особою було одержано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 01.10.2009р.

Відтак, враховуючи все викладене вище, суд приходить до висновку, що ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»розпочало, здійснювало та завершило будівництво заводу з виготовлення бетону у відповідності до норм чинного законодавства України, отримавши попередньо в користування земельну ділянку і всі необхідні дозволи та висновки, в т.ч. і дозвіл на виконання будівельних робіт. Про те, що на об’єкті виконано згідно з державними будівельними нормами всі роботи, передбачені проектною документацією та з дотриманням вимог державних стандартів, доводиться як актом готовності об’єкта до експлуатації, так і свідоцтвом про відповідність збудованого об’єкта проектній документації. Суд зазначає, що наявність вказаного акту та свідоцтва, а також інших матеріалів, які є у справі свідчить про те, що ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів»здійснило будівництво заводу з виробництва бетону без порушень прав та інтересів ТОВ «ММСП».

Більше того, відсутність порушень з боку ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»державних будівельних норм при будівництві заводу, і відсутність, у зв’язку з цим порушень прав ТОВ «ММСП»не заперечується останнім. Відповідач, як співвласник третьої особи, лише не визнає та оспорює право власності ТОВ «Ліхтер Бетон Львів»на окремі будівлі та споруди, оскільки в експлуатацію вводився завод з виробництва бетону, а не окремі будівлі та споруди.

Відповідно до приписів ч.2 та ч.3 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Таким чином, враховуючи наведені положення цивільного законодавства України, суд вважає, що з моменту завершення будівництва заводу з виробництва бетону та введення цього заводу в експлуатацію, ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»вважається власником даного нерухомого майна.

Суд не приймає до уваги доводи ТОВ «ММСП»про те, що ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»не може бути власником окремих будівель та споруд, оскільки дозвіл на виконання будівельних робіт та акт готовності об’єкта до експлуатації видавалися на завод з виробництва бетону, а не на будівлі та споруди.

При цьому, суд виходить з того, що до складу будівель та споруд побудованого заводу з виробництва бетону входить: побутовий корпус літ. А-1, адміністративний корпус літ.Б-1, операторський пульт управління літ.В-1, електрощитові літ. Г-1, відкритий склад літ.Д, загрузочна рампа №1, загрузочна рампа №2, бетонна площадка під бетонозмішувальну установку №3, ємність для миття автобетономіксерів №4, бетонна площадка під силоси цементу №5.

Факт належності цих будівель та споруд до складу заводу доводиться наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, містобудівним обґрунтуванням розташування заводу з виробництва бетону ТОВ «Ліхтер Бетон Львів», проектно-кошторисною документацією та матеріалами технічної інвентаризації Стрийського міжрайонного БТІ від 29.05.2009р.

Відповідно до ст. 188 ЦК України якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Відтак, суд погоджується з доводами третьої особи, що в силу ст.188 ЦК України, вищеперелічені будівлі та споруди утворюють складну річ - завод з виробництва бетону. За таких умов суд вважає, що видача дозволу на виконання будівельних робіт, видача інших дозволів та висновків, що стосувалися заводу з виробництва бетону та прийняття заводу в експлуатацію поширювалося на всі його складові (будівлі та споруди), зокрема на побутовий корпус літ. А-1, адміністративний корпус літ.Б-1, операторський пульт управління літ.В-1, електрощитові літ. Г-1, відкритий склад літ.Д, загрузочна рампа №1, загрузочна рампа №2, бетонна площадка під бетонозмішувальну установку №3, ємність для миття автобетономіксерів №4, бетонна площадка під силоси цементу №5.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи ТОВ «ММСП»про те, що ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»не може бути власником будівель та споруд, оскільки загальними зборами засновників третьої особи не приймалося рішення про оформлення права власності на новозбудовані об’єкти товариства, а директор товариства не мав права приймати такого рішення. При цьому, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 13.3 Статуту товариства до компетенції директора відноситься вирішення усіх питань господарської діяльності товариства, за винятком тих, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. До компетенції директора належить, зокрема, прийняття необхідних організаційних рішень та видання відповідних наказів (абз.14 п.13.5 Статуту).

Пунктом 12.14 Статуту третьої особи визначено виключну компетенцію загальних зборів учасників товариства. З аналізу даного пункту вбачається, що до виключної компетенції загальних зборів учасників питання щодо набуття права власності Товариством на майно не належить. Пункти 12.14.1 та 12.14.2 Статуту, на котрі посилається ТОВ «ММСП», передбачають лише виключну компетенцію загальних зборів щодо прийняття рішень про розпорядження вже існуючим майном Товариства, а не прийняття рішень про набуття права власності на новостворене майно, яке було створене за рахунок коштів самого товариства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що враховуючи відсутність виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з питань оформлення Товариством права власності на об’єкти, директор товариства наділений повноваженнями самостійно вирішувати зазначені питання.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

У відповідності до ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як встановлено судом, ТОВ «ММСП»оспорює право власності ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»на будівлі та споруди заводу, оскільки відповідач звернувся до голови Бродківської сільської ради Миколаївського району Львівської області з клопотанням №16 від 15.04.2010р. в котрому просить скасувати рішення виконавчого комітету Бродківської сільської ради Миколаївського району Львівської області №51 від 25.08.2009р., яким було оформлено право власності ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»на нерухоме майно (будівлі та споруди) за адресою: Львівська обл., Миколаївський р-н., с. Тростянець, вул. Зелена, 6Б. При цьому, як вбачається з клопотання, ТОВ «ММСП»посилається на п.15 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»відповідно до котрого селищна рада уповноважена скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень. Як вбачається з резолюції, вказане клопотання було передано на розгляд сесії ради.

Більше того, факт невизнання права власності ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»на будівлі та споруди не заперечувалося представником ТОВ «ММСП»протягом розгляду справи.

Враховуючи факт оспорювання права власності, беручи до уваги факт завершення будівництва та введення заводу (а відтак будівель та споруд) з виробництва бетону в експлуатацію, а також факт правомірності цього будівництва, керуючись ст.ст. 16, 392 ЦК України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів»в частині визнання за ним права власності на будівлі та споруди підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст.ст.26,43,49,п.1 ст.80, ст.ст.82,84,85,115 ГПК України, суд, -

                                         В и р і ш и в :

1.Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство»- припинити. 2.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів»задоволити частково. 3.В частині позовних вимог ТОВ "Ліхтнер Бетон Львів" щодо визнання дійсним рішення виконавчого комітету Бродківської сільської ради №51 від 25.08.09р. „Про оформлення та реєстрацію права власності на об”єкт нерухомого майна” –провадження у справі припинити.

4.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів»(код ЄДРПОУ 35462162) право власності на будівлі та споруди, які знаходяться в Львівській обл., Миколаївському р-ні., с. Тростянець, по вул. Зелена, 6 «Б», а саме: - побутовий корпус, літ. А-1, 22,1 кв.м.; -          адміністративний корпус, літ.Б-1, 18,5 кв.м.;

-          операторський пульт управління, літ.В-1, 13,0 кв.м.;

-          електрощитові, літ. Г-1, 7,1 кв.м.;

-          відкритий склад, літ.Д;

-          загрузочна рампа № 1;

-          загрузочна рампа №2;

-          бетонна площадка під бетонозмішувальну установку №3;

-          ємність для миття автобетономіксерів №4;

-          бетонна площадка під силоси цементу №5.

5.Видати ТзОВ "Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство" довідку на повернення державного мита в сумі 85,00грн. з бюджету, сплаченого квитанцією №301473 від 02.04.10р.

6.Видати ТзОВ "Ліхтнер Бетон Львів" довідку на повернення державного мита в сумі 85,00грн. з бюджету, сплаченого платіжним дорученням №125 від 12.05.10р.

7.Стягнути з ТзОВ „Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство” (с.Тростянець Миколаївського району Львівської області, вул.Зелена,6, ЄДРПОУ 02777945) на користь ТзОВ „Ліхтнер Бетон Львів” (с.Тростянець Миколаївського району Львівської області, вул.Зелена,6Б) 51,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

8.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст. 85, 92, 93 ГПК України.

Суддя