Рішення № 10032502, 03.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.10 Справа№ 7/107

за зустрічним позовом: фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Червоноград

до відповідача: Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості по орендній платі

ціна позову: 132090,93грн.

у справі № 7/107

за позовом: Публічне акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: фізична особа підприємець ОСОБА_1

про стягнення грошових коштів

ціна позову: 9110,59 грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача (за первісним позовом) ОСОБА_2, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача (за зустрічним позовом) Осипович В.М., довіреність в матеріалах справи

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів; ціна позову 9110,59грн. Також, Позивач просить судові витрати покласти на Відповідача.

Відповідно до позовної заяви, між Позивачем (Орендарем) та Відповідачем (Орендодавцем) укладено договір оренди приміщення строком дії до 31.06.2009р. Згідно вимог п.2.2 укладеного договору, перший платіж Орендар здійснює за перший та останній місяці використання приміщення. Орендар запропонував Орендодавцю достроково розірвати договір, на що Орендодавець не погодився. Орендар звільнив приміщення 16.01.2009р. та просить суд стягнути з Орендодавця орендну плату за останній місяць оренди з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, договором оренди приміщення №1 від 09.07.2007р., додатком №2 від 18.06.2008р. до Договору оренди приміщення №1 від 09.07.2007р., розрахунком суми боргу з урахуванням інфляції, розрахунком розміру 3% річних нарахувань на суму боргу, меморіальним ордером від 02.08.2007р., протоколом прийому-передачі орендованого приміщення від 16.01.2009р., листом Позивача Відповідачу №182/1 від 21.01.2009р., свідоцтвом про дежавну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_2, довідкою з ЄДРПОУ серії АА №241170, довіреністю на право здійснення представництва, платіжними дорученнями №UD248B0015 та №UD248B0016 від 28.10.2009р. про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, описом вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля, ст.ст.4, 536, 625, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 5, 49 Господарського процесуального кодексу України.

07.12.2009р. до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про стягнення грошових коштів; ціна позову 132090,93грн. Також, Позивач за зустрічним позовом просить судові витрати покласти на Відповідача за зустрічним позовом.

Відповідно до зустрічної позовної заяви, Позивач за зустрічним позовом (Орендодавець) не надавав згоди на відмову Орендаря від виконання умов Договорів оренди приміщення. Внаслідок невиконання Орендарем вимог укладених договорів оренди приміщення, виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 131450грн. та 640,893грн. компенсації за спожиті комунальні послуги.

Позовні вимоги зустрічної позовної заяви мотивовані, зокрема, договором оренди приміщення №1 від 09.07.2007р., додатком №2 від 18.06.2008р. до договору оренди приміщення №1 від 09.07.2007р., договором №2 оренди приміщення від 09.07.2007р., додатком №2 від 18.06.2008р. до договору оренди приміщення №2 від 09.07.2007р., розрахунками заборгованості, листами Відповідача за зустрічним позовом Позивачу за зустрічним позовом №22 від 06.01.2009р. та №182/1 від 21.01.2009р., листом Позивача за зустрічним позовом Відповідачу за зустрічним позовом, довіреністю на право здійснення представництва, розрахунком заборгованості за комунальні платежі, фіскальним чеком №886 від 23.02.2009р., рахунком КП «Червонограджитлокомунсервіс»№227 від 16.02.2009р., рахунком КП «Червоноградводоканал»№576 за лютий 2009р., фіскальним чеком від 23.02.2009р., рахунком за телекомунікаційні послуги за січень 2009р. від 31.01.2009р., рахунком за активну енергію за лютий 2009р., рахунком №1 від 04.03.2009р., квитанціями від 13.03.2009р. про сплату 281,30грн. та 225,56грн., прибутковими касовими ордерами від 13.03.2009р. про сплату 5,63грн. та 4,51грн., фіскальним поштовим чеком №3059 від 07.12.2009р., квитанціями №№7 та 8 від 04.12.2009р. про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, ч.ч.2, 3 ст.214, ст.ст.525, 526, 759, 762, ч.2 ст.781 Цивільного кодексу України, ст.ст.58, 60 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/107 від 03.11.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15год. 15хв. 12.11.2009р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/107 від 12.11.2009р. та від 23.11.2009р., в тому числі у звязку з неявкою представника Позивача за первісним позовом. В судовому засіданні 07.12.2009р. оголошено перерву до 12год. 45хв. 14.12.2009р. Згідно ухвали господарського суду Львівської області №7/107 від 14.12.2009р. прийнято до розгляду зустрічний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»та ухвалено розглядати його спільно із первісним позовом у справі №7/107. у звязку з надходженням від Позивача за первісним позовом апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області №7/107 від 14.12.2009р. про прийняття зустрічного позову, ухвалою господарського суду Львівської області №7/107 від 11.01.2010р. провадження у справі зупинено. Ухвалою господарського суду Львівської області №7/107 від 16.02.2010р. поновлено провадження у справі. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області №7/107 від 02.03.2010р. У звязку з надходженням від представника Позивача за первісним позовом касаційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області №7/107 від 14.12.2009р., ухвалою суду №7/107 від 16.03.2010р. провадження у справі зупинено. Відповідно до ухвали господарського суду Львівської області №7/107 від 14.05.2010р. поновлено провадження у справі. В судових засіданнях 31.05.2010р., 02.06.2010р. оголошувались перерви.

Представникам Сторін оголошено права та обовязки, визначені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України, про що подано відповідну заяву. Крім того, в ухвалах господарського суду по даній справі про порушення провадження у справі, прийняття зустрічного позову, відкладення розгляду справи та поновлення провадження, які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначалось, що права та обовязки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представниками Сторін подано клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2010р. у справі №7/107 відмовлено в прийнятті апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу господарського суду Львівської області від 14.12.2009р. у справі №7/107.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.04.2010р. у справі №7/107 відмовлено Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк»у прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 14.12.2009р. у справі №7/107.

Представник Позивача за первісним позовом в судове засідання зявився. Первісний позов підтримав повністю, проти зустрічного заперечив.

Протягом розгляду справи представниками Позивача за первісним позовом подано суду копії наступних документів: довіреності на право здійснення представництва; довідку про включення Позивача за первісним позовом в ЄДРПОУ.

Крім того, 14.12.2009р., 25.02.2010р. до господарського суду Львівської області від Позивача за первісним позовом надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Також, 31.05.2010р. до господарського суду Львівської області надійшов відзив Позивача за первісним позовом на зустрічну позовну заяву, в якому Позивач за первісним позовом просить відмовити у зустрічному позові.

У відзиві, зокрема, зазначається, наступне. Так, на думку Позивача за первісним позовом, згідно укладеного між Сторонами договору оренди приміщення №1 від 09.07.2007р. та вимог ст.598 Цивільного кодексу України, даний Договір може бути припинений як у випадках, встановлених законом, так і Договором. Оскільки Договором передбачено, що Орендар повертає приміщення Орендодавцеві до припинення дії Договору у стані, в якому приміщення було одержане, з урахуванням нормального зносу, то, на думку Позивача за первісним позовом, наведене дає можливість Орендарю достроково припинити дію Договору, що і зроблено Позивачем за первісним позовом. У звязку з відмовою Відповідача за первісним позовом отримати орендовані приміщення, Позивачем за первісним позовом надіслано останньому ключі від приміщення, оплата за орендовані приміщення здійснена по день фактичного звільнення. Виходячи з наведенного, Позивач за первісним позовом вважає вимоги зустрічної позовної заяви безпідставними.

Позивач за первісним позовом у відзиві також зазначає, що 09.07.2007р. між ним та Відповідачем за первісним позовом укладено договір оренди приміщення №2. Мотивуючи ст.ст.640, 759, 795 Цивільного кодексу України та ст.283 Господарського кодексу України, Позивач за первісним позовом вважає, що договір оренди є укладеним з моменту передання Орендодавцем приміщень в користування Орендаря на підставі акту прийому-передачі. В обгрунтування наведенного Позивач за первісним позовом наводить п.п.3.2, 5.1, 5.2 договору оренди №2 та зазначає, що акт прийому-передачі за договором оренди №2 підписано не було. З врахуванням вищенаведеного, Позивач за первісним позовом вважає договір оренди приміщень №2 не переданим.

Крім того, 01.06.2010р. до господарського суду Львівської області надійшло клопотання Позивача за первісним позовом, в якому зазначено наступне. Позивачу за первісним позовом стало відомо, що приміщення по АДРЕСА_2 у м.Червоноград передані Відповідачем за первісним позовом страховій компанії «ПЗУ Україна», дану обставину Позивач за первісним позовом підтверджує роздруківкою інтернет сторінки. У звязку з наведеним, Позивач за первісним позовом просить витребувати у Відповідача за первісним позовом належним чином завірену копію усіх договорів з страховою компанією «ПЗУ Україна»на ці приміщення і представити оригінали договорів для огляду. До клопотання додано роздруківку інтернет сторінки (копію листа, на якому наявні контакти СК «ПЗУ Україна») та копії зображень приміщення.

Представник Відповідача даний факт усно заперечив.

В зазначеному клопотанні судом відмовлено з наступних підстав.

Так, відповідно до позовних вимог та матеріалів зустрічного позову, в тому числі доданого до зустрічного позову розрахунку, Позивач за зустрічним позовом просить стягнути з Відповідача заборгованість по листопад 2009р. включно. В клопотанні ж Позивачем за первісним позовом не наведено доводів, що приміщення здавалось в оренду іншому орендарю в період до листопада 2009р. А в доданому до клопотання додатку роздруківці інтернет сторінки наявна дата 01.06.2010р. Відповідно, відсутні підстави витребовувати докази того, про що не йдеться.

Крім того, предметом зустрічного позову є стягнення заборгованості внаслідок невиконня, на думку Позхивача за зустрічним позовом, Орендарем умов укладених Договорів, а не відшкодування шкоди.

Також, в матеріалах справи відсутні та представниками Сторін не наведені та не подані доводи чи докази порушення права Орендаря щодо можливості користування відповідно до укладених Договорів приміщеннями внаслідок передачі Орендодавцем приміщень іншій особі.

Представник Відповідача за первісним позовом в судове засідання зявився, проти первісного позову заперечив, зустрічний позов підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представниками Відповідача за первісним позовом подано наступні документи: довідки з органу Державного казначейства України про зарахування державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до бюджету; довідку про включення Відповідача за первісним позовом в ЄДРПОУ станом на 31.05.2010р.; копію свідоцтва про державну реєстрацію Відповідача за первісним позовом; копію акту здачі-приймання приміщення від 10.07.2007р.

Представником Відповідача за первісним позовом подано також відзив на позовну заяву, яким просить в задоволенні первісного позову відмовити повністю з наступних підстав. Так, договором оренди приміщення №1 від 09.07.2007р. не передбачено одностороння відмова від своїх зобовязань за договором; Позивач за первісним позовом просить стягнути кошти як безпідставно набуті, хоча, водночас посилається на договір оренди приміщення №1; Позивач за первісним позовом просить стягнути кошти як безпідставно отримані, посилаючись на ст.ст.1212, 1214 Цивільного кодексу України, не навівши при цьому жодного аргументу на користь того в чому саме полягає недостатність правової підстави на отримання Відповідачем за первісним позовом орендної плати, і при цьому постійно посилається на договір оренди приміщення №1 як на правову підставу для перерахування коштів. До візиву додано копію довіреності на право здійснення представництва.

Також, представником Відповідача за первісним позовом подано заперечення на відзив Позивача за первісним позовом. В поданному запереченні, зокрема, зазначається наступне:

щодо доводів Позивача за первісним позовом з приводу його права достроково припинити дію договору оренди приміщення №1 позиція є надуманною та не узгоджується ні з законом, ні з договором; договір №1 не містить жодних інших підстав (умов) його припинення, окрім закінчення строку, на який його укладено; п.4.2 договору №1 закріплює обовязки Орендаря, а не умови припинення дії договору;

щодо доводів Позивача за первісним позовом з приводу підтвердження користування банком орендованими приміщеннями відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; як вдачається зі змісту зустрічного позову, Позивачем за первісним позовом допущено порушення договірних зобовязань, а згідно ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання;

щодо доводів Позивача за первісним позовом з приводу непередачі приміщень за договором оренди №2 договір №2 набув чинності з 01.07.2009р., тобто на наступний день після закінчення строку дії договору №1; згідно ст.640 Цивільного кодексу України, не тільки передача майна здійснюється за актом прийому-передачі, але і його повернення; факт передачі приміщення підтверджується актом здачі-приймання від 10.07.2007р.; факт повернення приміщення Позивачем за первісним позовом відсутній; згідно змісту ст.283 Господарського кодексу України, договір оренди між субєктами господарювання є завжди консенсуальним, тому породжує зобовязання не після передачі речі, а на момент досягнення згоди про предмет договору; норми Господарського кодексу України не містять обовязку оформлення передачі приміщення в оренду ч из оренди відповідним документом.

Протягом розгляду справи та в судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Найменування Позивача за первісним позовом із Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки про включеня Позивача за первісним позовом в ЄДРПОУ станом на 15.12.2009р.

По первісному позові.

09.07.2007р. між Позивачем за первісним позовом (Орендарем) та Відповідачем за первісним позовом (Орендодавцем) укладено договір №1 оренди приміщення (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених Договором, Орендодавець зобовязується передати Орендареві, а Орендар зобовязується прийняти у тимчасове користування (оренду) приміщення, визначене у Договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.п.1.2, 1.4 Договору, приміщення, яке передається в оренду за Договором (далі Приміщення), знаходиться за адресою АДРЕСА_2, має загальну площу 54м2, складається з торгового залу, коридору, санвузла, службового приміщення і належить Орендодавцеві на підставі договору купівлі-продажу; Приміщення надається Орендареві для використання його у банківській діяльності Орендаря.

Згідно п.7.1 Договору, цей Договір набуває чинності з 10.07.2007р. і діє до 31.06.2009р.

Відповідно до акту здачі-приймання приміщення від 10.07.2007р. до Договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв згідно Договору Приміщення.

Згідно п.п.2.1, 2.2 Договору, приміщення передається Орендодавцем і приймається Орендарем на умовах сплати останнім Орендодавцю за користування Приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений Орендодавцем; орендна плата підлягає сплаті до 5 числа поточного місяця, із розрахунку 30 доларів США за 1 кв.м, всього 1620 доларів США за один календарний місяць; перший платіж Орендар здійснює за перший та останній місяці використання приміщення; оплата проводиться винятково у грошовій одиниці України гривні по курсу доллара США, встановленого Національним банком України на день оплати.

Відповідно до представленного меморіального ордеру, 02.08.2007р. Позивачем за первісним позовом здійснено платіж Відповідачу за первісним позовом в розмірі 8181,66грн. з призначенням платежу орендна плата за Договором. Відповідно до доводів позовної заяви, даний платіж Позивачем за первісним позовом здійснено за останній місяць угоди згідно п.2.2 Договору.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Позивачем за первісним позовом скеровано Відповідачу листа №22 від 06.01.2009р. про намір достроково розірвати Договір і пропозиція підписати акт здачі-приймання приміщення.

Відповідач за первісним позовом не погодився з пропозицією достроково розірвати договір.

16.01.2009р. представники Позивача за первісним позовом в присутності осіб, названих ними як свідки, склали протокол здачі-прийому орендованого приміщення, в якому зазначається, що на виконання вимог наказів ЗАТ КБ «ПриватБанк»про оптимізацію орендованих приміщень, керуючись письмовим повідомленням від 06.01.2009р. про передачу Орендодавцю приміщення та ключів від нього, складено цей протокол в тому, що Орендар передає орендоване згідно Договору Приміщення в стані, придатному для використання в подальшому Орендодавцем; від підпису акту прийому-передачі ключів та Приміщення Орендодавець відмовився по причині неявки, факт передачі засвідчений представниками Позивача за первісним позовом та засвідчений підписом незалежним свідків, що дає право вважати приміщення переданим від Орендодавця Орендарю.

Відповідно до листа Позивача за первісним позовом Відповідачу №182/1 від 21.01.2009р., Позивач також повідомляє про дострокову відмову з 16.01.2009р. від наданого Орендодавцем за Договором Приміщення, отримання 20.01.2009р. підтвердження одержання Відповідачем за первісним позовом листа Орендаря від 06.01.2009р. та неотримання екземпляру акту прийому-передачі приміщення, та повідомляє про надіслання ключів від приміщення, і вважає такими, що закінчені договірні відносини по оренді по АДРЕСА_2.

Як зазначено вище, відповідно до п.7.1 Договору, цей Договір набуває чинності з 10.07.2007р. і діє до 31.06.2009р.

Щодо можливості припинення дії Договору, то в п.7.4 Договору зазначено, що цей Договір може бути припинений відповідно до чинного законодавства та умов Договору.

Відповідно до умов Договору, припинити його дію (окрім закінчення строку, на який укладався Договір), можна лише у випадку настання форс-мажорних обставин, про що зазначено в п.п.8.1-8.3 Договору, і лише за згодою Сторін Договору. В матеріалах справи відсутні та представниками Сторін не подано доказів існування форс-мажорних осбтавин.

Згідно ст.781 Цивільного кодексу України, договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом; договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем. Зазначені обставини, відповідно до матеріалів справи, відсутні.

Статтею 784 Цивільного кодексу України визначені псдтави розірвавння договору найму на вимогу наймача. Так, наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; 2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі. Зазначені обставини, відповідно до матеріалів справи, також відсутні та представниками Сторін не наведені.

Крім того, відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач за первісним позовом не давав згоди на розірввання договору, та в матеріалах справи відсутнє, і представниками Сторін не подано судового рішення, за яким Договір розірвано.

Враховуючи вищенаведене, в суда відсутні підстави вважати, що дію Договору було припинено чи Договір було розірвано 16.01.2009р.. А звільнення Приміщення Позивачем за первісним позовом не є підставою вважати припиненою дію Договору.

Крім того, щодо доводів Позивача за первісним позовом про припинення дії Договору в порядку п.5 Договору, суд зазначає, що п.5 Договору не встановлю підстав для припинення чи розірвання дії Договору, а встановлює: «Порядок передачі та повернення приміщення Орендодавцю».

Також, п.4.2 Договору, закріплює обовязки Орендаря у разі припинення дії Договору, а не визначає підстави чи порядок припинення дії Договору.

Щодо доводів Позивача про необхідність повернення Відповідачем орендної плати за останній місяць згідно вимог ст.1212 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Крім того, згідно ч.ч.2, 3 ст.1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події; положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як зазначено вище, 02.08.2007р. Позивачем за первісним позовом здійснено платіж Відповідачу в розмірі 8181,66грн. з призначенням платежу орендна плата за Договором. Відповідно до доводів позовної заяви, даний платіж Позивачем за первісним позовом здійснено за останній місяць угоди згідно п.2.2 Договору.

Згідно п.2.2 Договору, перший платіж Орендар здійснює за перший та останній місяці використання приміщення.

Відповідно, оскільки, як підтверджує і Позивач в позовній заяві, 8181,66грн. ним перераховано в рахунок орендної плати за останній місяць згідно п.2.2 Договору, а за період з 17.01.2009р. по 31.06.2009р. (по час закінчення дії Договору) орендна плата не сплачувалась, то орендна плата в розмірі 8181,66 грн. за останній місяць оренди Відповідачем набута підставно.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»безпідставно отриманої суми грошових коштів з урахуванням індексу інфляції та суму 3% нарахувань на основну суму боргу в загальному розмірі 9110,59грн. до задоволення не підлягають.

По зустрічному позові.

Як зазначалось вище в мотивувальній частині рішення щодо первісного позову, 09.07.2007р. між Відповідачем за зустрічним позовом (Орендарем) та Позивачем за зустрічним позовом (Орендодавцем) укладено договір №1 оренди приміщення (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених Договором, Орендодавець зобовязується передати Орендареві, а Орендар зобовязується прийняти у тимчасове користування (оренду) приміщення, визначене у Договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.

Згідно п.7.1 Договору, цей Договір набуває чинності з 10.07.2007р. і діє до 31.06.2009р. Відповідно до акту здачі-приймання приміщення від 10.07.2007р. до Договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв згідно Договору Приміщення.

Згідно п.п.2.1, 2.2 Договору, приміщення передається Орендодавцем і приймається Орендарем на умовах сплати останнім Орендодавцю за користування Приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений Орендодавцем; орендна плата підлягає сплаті до 5 числа поточного місяця, із розрахунку 30 доларів США за 1 кв.м, всього 1620 доларів США за один календарний місяць; перший платіж Орендар здійснює за перший та останній місяці використання приміщення; оплата проводиться винятково у грошовій одиниці України гривні по курсу долара США, встановленого Національним банком України на день оплати.

Згідно додатку №2 від 18.06.2008р. до Договору, п.2.3 Договору викладено в новій редакції такого змісту розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфялції за поточний місяць (індексація).

09.07.2007р. між Позивачем за зустрічним позовом (Орендодавцем) та Відповідачем за зустрічним позовом (Орендарем) укладеного договір оренди приміщення №2 (далі Договір №2), відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених Договором, Орендодавець зобовязується передати Орендареві, а Орендар зобовязується прийняти у тимчасове користування (оренду) приміщення, визначене у Договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.

Згідно п.7.1 Договору №2, цей Договір набуває чинності з 01.07.2009р. і діє до 31.07.2010р.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2, 2.3 Договору №2, приміщення передається Орендодавцем і приймається Орендарем на умовах сплати останнім Орендодавцю за користування Приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений Орендодавцем; орендна плата підлягає сплаті до 5 числа поточного місяця, із розрахунку 30,17 доларів США за 1 кв.м, всього 1620,13 доларів США за один календарний місяць; перший платіж Орендар здійснює за перший та останній місяці використання приміщення; оплата проводиться винятково у грошовій одиниці України гривні по курсу долара США, встановленого Національним банком України на день оплати; Орендодавець залишає за собою право здійснювати періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування приміщенням (орендної плати) за згодою Орендаря.

Згідно додатку №2 від 18.06.2008р. до Договору №2, п.2.3 Договору №2 викладено в новій редакції такого змісту розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфялції за поточний місяць (індексація).

Договір №2 набув чинності з 01.07.2009р. Приміщення, передане за актом здачі-приймання приміщення від 10.07.2007р. до Договору, Позивачем за зустрічни позовом від Відповідача за зустрічних позовом не прийнято за Договоом №1, отже, є переданим Відповідачу за зустрічним позовом.

Крім того, Сторонами досягнуто згоди щодо предмету Договору №2, отже Договір №2 набув чинності.

Також, щодо Договору №2 суд зазначає, що позовною вимогою зустрічного позову є стягнення заборгованості внаслідко невиконання умов договору, який на момент розгляду справи є чинним, та в матеріалах справи відсутні і Сторонами не неаведені та не подані доводи чи докази того, що Договір №2 припинив свою дію чи є розірваним.

Крім того, Відповідач за зустрічним позовом визнавав факт укладення Договору №2, про що ним зазначено у листах №22 від 06.01.2009р. та №182/1 від 21.01.2009р., адресованному Позивачу за зустрічним позовом.

Щодо можливості припинення дії Договору та Договору №2 (далі Договори), то в п.п.7.4 Договорів зазначено, що цей Договір може бути припинений відповідно до чинного законодавства та умов Договору.

Відповідно до умов Договорів, припинити його дію (окрім закінчення строку, на який укладався Договір), можна лише у випадку настання форс-мажорних обставин, про що зазначено в п.п.8.1-8.3 Договорів, і лише за згодою Сторін Договорів. В матеріалах справи відсутні та представниками Сторін не подано доказів існування форс-мажорних осбтавин.

Згідно ст.781 Цивільного кодексу України, договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом; договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем. Зазначені обставини, відповідно до матеріалів справи, відсутні.

Статтею 784 Цивільного кодексу України визначені псдтави розірвавння договору найму на вимогу наймача. Так, наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; 2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі. Зазначені обставини, відповідно до матеріалів справи, також відсутні та представниками Сторін не наведені.

Крім того, відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи, Позивач за зустрічним позовом не надав згоди на розірвання Договорів, та в матеріалах справи відсутнє, і представниками Сторін не подано судового рішення, за яким Договори розірвано.

Враховуючи вищенаведене, в суда відсутні підстави вважати, що дії Договорів було припинено чи Договори було розірвано 16.01.2009р. А звільнення Приміщення Відповідачем за зустрічним позовом не є підставою вважати припиненою дію Договорів.

Крім того, щодо доводів Позивача за первісним позовом про припинення дії Договору в порядку п.5 Договору, суд зазначає, що п.5 Договору не встановлює підстав для припинення чи розірвання дії Договору, а встановлює: «Порядок передачі та повернення приміщення Орендодавцю». Також, п.4.2 Договору, закріплює обовязки Орендаря у разі припинення дії Договору, а не визначає підстави чи порядок припинення дії Договору.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Позивачем за зустрічним позовом в додатку до зустрічного позову подано розрахунки заборгованості за Договорами, в тому числі суму боргу з врахуванням індексу інфляції, 3% річних та нараховано пеню.

Вихідними даними для розрахунку суми індексу інфляції та 3% річних є суми боргу за кожен місяць (протягом лютого 2009р. по листопад 2009р.), розмір відсотків річних (3%) та індекси інфляції за відповідні періоди.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі доводи мотивувальної частини рішення по первісному позові, те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем за зустрічним позовм не наведено доводи та не подано докази здійснення повної чи часткової оплати заборгованості за Договорами, позовні вимоги зустрічного позову в частині стягнення 127867,45грн. боргу з врахуванням інфляційних нарахувань та 1616,27грн. 3% річних за невиконання зобовязання підлягають до задоволення.

Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.6.3 Договору та Договору №2, у випадку заборгованості по виплаті орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі 0,01 відсотків від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, в розрахунку розміру пені по Договору (Договір «1 від 09.07.2007р.) за лютий-травень 2009р. Позивачем за зустрічним позовом не у відповідності з вимогами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України розраховано період, за який нараховується пеня.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі доводи мотивувальної частини рішення по первісному позові, те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем за зустрічним позовм не наведено доводи та не подано докази здійснення повної чи часткової оплати заборгованості за Договорами, позовні вимоги зустрічного позову в частині стягнення пені підлягають до задоволення в розмірі 1655,56грн., в частині стягнення пені в розмірі 310,9грн. слід відмовити.

Щодо стягнення компенсації за спожиті комунальні послуги в розмірі 640,93грн. суд зазначає наступне.

В зустрічному позові Позивач зазначає, що за (Орендарем) Відповідачем існує заборгованість по компенсації за спожиті комунальні платежі в розмірі 640,93грн.

Згідно представленного розрахунку, Позивачем за зустрічним позовом надано розрахунок заборгованості за комунальні платежі в розмірі 640,93грн. за січень 2009р.

Відповідно до п.2.3 Договору №1, компенсація Орендодавцю Орендарем плати за спожиті комунальні послуги здійснюється пропорційно орендованої площі за фактично отримані послуги.

Проте, Додатком №2 від 18.06.2008р. до Договору оренди №1 від 09.07.2007р., п.2.3 Договору викладено в наступній редакції розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (індексація). Дана додаткова угода вступила в дію з моменту її підписання.

Відповідно, у звязку зі зміною п.2.3 Договору №1, станом на січень 2009р. в Договорі №1 відсутній обовязок Орендаря компенсовувати плату за спожиті комунальні послуги.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги зустрічного позову в частині стягнення 640,93грн. компенсації за спожиті комунальні послуги до задоволення не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Сторонни пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ч.1 ст.173, ст.ст.193, 230, ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, ч.1 ст. 612, 625, 629, 651, ч.1 ст.759, ч.1 ст. 762, 781, 784, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», договорами оренди приміщення №1 та №2 від 09.07.2007р., додатками №№2 до договорів оренди приміщення №1 та №2, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити в первісному позові повністю.

2. В зустрічному позові відмовити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(49094, Дніпропетровська обл., м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, був.50, ідентифікаційний код 14360570) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (80100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 127867грн. 45коп. боргу з врахуванням інфляційних нарахувань, 1616грн. 27коп. 3% річних за невиконання зобовязання, 1655грн. 56коп. пені, 1311грн. 39коп. державного мита, 233грн. 64коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В стягненні 310грн. 90коп. пені, 640грн. 93коп. компенсації за спожиті комунальні послуги відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя