ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.10 Справа№ 15/75
за позовною заявою приватного підприємства "Берта Плюс", м.Львів
до відповідача приватного підприємства "Реліквія", м.Львів
про стягнення 22 700, 29 грн.
Суддя Т.Костів
при секретарі Ю.Качур
Представники
Від позивача: Антоненко В.А. - представник
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: Позов заявлено приватним підприємством "Берта Плюс", м.Львів до приватного підприємства "Реліквія", м.Львів про стягнення 22 700, 29 грн. заборгованості.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.04.2010р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 13.05.2010 р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 13.05.2010 року.
Представнику позивача роз'яснювались його права та обов'язки згідно зі ст.22 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підств, викладених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем укладено договір № І 143 від 02.01.2009 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу товар, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах передбачених договором. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 69 449, 31 грн.. Проте, відповідач умов договору належним чином не виконав, оплату за отриманий товар здійнив частково, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 18 676, 78 грн.. За неналежне виконання умов договору позивач нрахував відповідачу фінансові санкції на загальну суму 2 526, 48 грн.. Крім того, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 497, 03 грн.. Просить позов задоволити.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вречення рекомендованого поштового відправлення № 4655879.
В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.
Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представнка відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, подані докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Між приватним підприємством "Берта Плюс" та приватним підприємством "Реліквія" укладено договір № І143 від 02.01.2009 року (далі - договір). Відповідно до умов договору позивач зобов'язався на замовлення відповідача передавати у власність товар - продукти харчування в асортименті, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати товар згідно з умовами договору.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з товарно-транспортних накладних, позивач передав відповідачу товару на загальну суму 69 449, 31 грн.. Згадані накладні підписані представниками та посвідчені печатками сторін. Жодних претензій чи зауважень щодо кількості та якості товару відповідач не заявляв.
У відповідності до п.1.7.1. договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару. Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином невиконав, оплату за отриманий товар здійснив частково в сумі 50 772, 35 грн..Неоплаченим залишився товар переданий позивачем за період з 13.11.2009 року по 28.12.2009 року. Внаслідок таких дій відповідача у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 18 676, 78 грн..
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з вимогою № 15/81 від 19.03.2010 року, в якій просить відповідача погасити заборгованість, проте, відповідач залишив згадану вимогу без відповіді.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Керуючись п.4.2. договору, яким передбачено, що за несвоєчасну оплату за поставлений товар відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 0, 2% від несплаченої суми за кожен день прострочення, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 497, 03 грн..
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п.1.7.1. договору, у випадку прострочення оплати позивач має право вимагати оплати товару і сплати 20% річних за користування чужими коштами від простроченої суми за кожен день оплати.
За таких обставин, позивач нарахував відповідачу інфляційні витрати в розмірі 1 115, 16 грн. та 20 процентів річних в розмірі 1 411, 32 грн..
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 22 700, 29 грн. і станом на день розгляду справи відповідачем не погашена.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.
Оскільки спір виник та розглядається з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача згідно зі ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 43, 49, 75, 78, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства "Реліквія" (79053, м.Львів, вул.Володимира Великого, 71/76, код ЄДРПОУ 31291589) на користь приватного підприємства "Берта Плюс" (79037, м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 212, корпус 2, код ЄДРПОУ 20857760) 18 676, 78 грн. основного боргу, 1 497, 03 грн. пені, 1 115, 16 грн. інфляційних витрат, 1 411, 32 грн. 20% річних, 227, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 10032509, Господарський суд Львівської області було прийнято 01.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/75. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: