ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.10 Справа№ 11/63
Суддя Сало І.А.
При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „АТОН”, м.Вінниця
До відповідача: Закритого акціонерного товариства „Автонавантажувач”, смт.Шкло, Яворівського району, Львівської області
Про стягнення заборгованості в розмірі 31533,31грн.
Представники:
Від позивача –Жовнерович О.В.- предст. по довіреності №9, від 02.04.2010року
Від відповідача - не з’явився
Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „АТОН” про стягнення із Закритого акціонерного товариства „Автонавантажувач” 31533,31грн. боргу, з яких 29190,63грн.-сума основної заборгованості та 2372,68грн.-пені.
Ухвалою господарського суду від 12.04.2010року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.05.2010року.
В зв’язку із неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 27.05.2010року.
Позивач позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась
В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 16.11.2004року між ТзОВ „Торговий Дім „АТОН” та ЗАТ „Автонавантажувач” було укладено Договір поставки продукції № 16/11-1 та 22.05.2006р. Договір поставки продукції №22/05-6 на підставі яких позивач (постачальник згідно договору) зобов’язався передати у власність відповідача певну продукцію: підшипники (далі по тексту „Товар”) (п.1.1. договору), а відповідач (замовник згідно договору) прийняти та оплатити товар на умовах даного договору, в асортименті, кількості та по цінам зазначеним у додатках, які є невід’ємною частиною Договору.
На виконання умов договору позивач поставляв протягом 2004-2007 років відповідачу товар (підшипники), що підтверджується відповідними видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи та довіреностями.
За отриманий товар відповідач розрахувався лише частково в сумі 104443,44грн., внаслідок чого на момент подання позову заборгував позивачу 29190,63грн.
Враховуючи тривалу відсутність оплати зі сторони відповідача, позивач нарахував пеню в розмірі 2372,68грн. і звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованості на загальну суми 31563,31грн.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне:
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.п.4.1 договорів оплата по договору проводиться у безготівковій формі, шляхом перерахунку ”Замовником” коштів згідно виставлених „Постачальником” рахунків на розрахунковий рахунок „Постачальника” р/р 260063024528 в ВОФ АКБ „Укрсоцбанк”, м. Вінниця, код ЕДРПОУ 30744102.
При цьому, п. п.4.2 договорів № 22/05-6 від 22.06.2006року № 16/11-11 від 16.11.2004року сторони обумовили попередню оплату в розмірі 100% від загальної суми виставленого «постачальником»рахунку.
Позивач, звертаючись до суду із позовом посилається на відсутність повного розрахунку зі сторони відповідача за поставлений йому товар.
Дана вимога, підтверджена долученими до справи матеріалами.
Згідно ч.1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідач свої обов'язки не виконав у повному обсязі чим порушив свої обов'язки за Договором.
Однак, що стосується вимоги позивача щодо стягнення із відповідача 2372,68грн. пені, то дана вимога є безпідставною.
Відповідно до п.6.2 договорів пеня нараховується у випадку порушення термінів поставки без додаткової письмової згоди замовника. Підстави для нарахування пені за порушення термінів оплати відсутні, тим більше, що передумовою поставки (за згодою сторін) є 100% переоплата. І здійснюючи поставку без авансового платежу, позивач діяв на власний розсуд та ризик.
Згідно із ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобов’язань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.
Стаття 546 ЦК України у п.1 зазначає, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням завдатком.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, у п.3 зазначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Однак, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин, щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним (ст. 547 ЦК України).
З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги частково в сумі 29190,63грн.
Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,
суд,-
в и р і ш и в :
1. Позов задоволити часково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Автонавантажувач”, провулок Новий,1 смт.Шкло, Яворівського району, Львівської області (код ЄДРПОУ 31240049) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „АТОН”, вул. Тарногродського,55, м. Вінниця, (код ЄДРПОУ 30744102) 29190,63грн. - основного боргу, 291,90грн. - державного мита та 219,48грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В рештій частині позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 10032458, Господарський суд Львівської області було прийнято 27.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 11/63. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: