Рішення № 10032244, 01.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.10                                                                                           Справа№ 13/86

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м.Київ

до відповідача: ЛМКП "Львівтеплоенерго", м.Львів

про стягнення 20978921,13грн.

Представники сторін:

Від позивача: Працьвита С.М. –гол. ю/к

Ві відповідача: не з”явився

Суть спору:

на розгляд господарського суду Львівської області поступив позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м.Київ до відповідача: ЛМКП "Львівтеплоенерго", м.Львів про стягнення 20978921,13грн.

Представником позивача в судовому засіданні позов підтримано.

Відповідачем явки представника в судовому засіданні не забезпечено, заперечень не подано, хоча про час і місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення 19.05.10р. рекомендованого відправлення №4745789.

Суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких, на думку суду, достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

З’ясовано:

29 вересня 2008 року між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(постачальник, позивач) та Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго»(покупець, відповідач) укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/08-1566-БО-21, згідно якого ДК «Газ України»зобов'язувалась передати відповідачу протягом жовтня - грудня 2008 року, січня - вересня 2009 року природний газ, а ЛМКП «Львівтеплоенерго» - прийняти та оплатити поставлений природний газ.

ДК «Газ України»свої зобов'язання згідно даного договору виконано, передано відповідачу протягом жовтня - грудня 2008 року, січня - вересня 2009 року природний газ на загальну суму 87 587 325,04 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу.

Відповідно до вимог п. 6.1. договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, а саме - розрахувався за поставлений природний газ в сумі 71 060 096, 37 грн.

На момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу відповідача перед ДК "Газ України", становить 16 527228,67грн., за що, у відповідності до п. 7.10. договору, нараховано пеню, що складає 1683252,13грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, позивачем, крім основного боргу та пені, вимагається стягнення 2148873,91грн. індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних в розмірі 619566,42грн.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки невиконанням договірних зобов”язань відповідачем допущено порушення ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України за що, згідно ст.ст.224, 230, п.п.4.6 ст.231, п.4 ст.232 ГК України, ст.611,625 ЦК України, наступає відповідальність у виді стягнення боргу, пені, індексу інфляції та річних, то суд приходить до висновку про задоволення позову.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85, 115,116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з ЛМКП „Львівтеплоенерго” (м.Львів, вул.Апостола Данила, 1, код ЄДРПОУ 05506460) на користь ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (м.Київ, вул.Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 31301827) 16527228,67грн. основного боргу, 1683252,13грн. пені, 2148873,91грн. індексу інфляції, 619566,42грн. 3% річних, 25500,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Суддя