Рішення № 10032050, 19.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.10                                                                                           Справа№ 17/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ “Ліфт-Еко”, м.Львів

до відповідача: ПП “Компанія “Астра”, м.Львів

про: стягнення 11 048,02 грн. боргу

За зустрічним позовом: ПП “Компанія “Астра”, м.Львів

до відповідача: ТзОВ “Ліфт-Еко”, м.Львів

про: визнання договору недійсним

За участю представників:

від позивача за первісним позовом: Суходольська Н.Є. –представники (довіреність б/н від 02.02.2010р.)

від відповідача за первісним позовом: Гулін Ю.О. –представник (довіреність б/н від 07.12.2009р.)

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань не поступало.

З підстав викладених в ухвалі суду розгляд матеріалів справи відкладався. Для надання можливості сторонам надати додаткові пояснення по суті заявлених вимог та заперечнь в судових засіданнях оголошувалась перерва.

14.04.10р. сторонами подано клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку ст.69 ГПК України , яке судом задоволено.

19.05.10р. в судовому засіданні, за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява ТзОВ “Ліфт-Еко” про стягнення з ПП “Компанія “Астра” 11 048,02грн. боргу. Як вказується у позовній заяві між сторонами у справі 01.08.08р. укладено договір №10-дисп., згідно якого позивач надає відповідачу послуги з інформування аварійної служби відповідача про зупинки, поломки, інші аварійні ситуації у ліфтах, що знаходяться на технічному обслуговуванні відповідача. Вартість послуг позивача за договором становить 4646,40 грн., в.т. числі ПДВ 774,40 грн. за місяць. Відповідно до п. 5 Договору відповідач зобов'язується до 10-го числа наступного місяця здійснювати повну оплату послуг позивача на підставі виставлених та підписаний актів-рахунків.

Однак своїх зобов'язань щодо оплати послуг позивача за договором відповідач належним чином не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 01-дисп від 01.08.2008 року станом на 08.02.2010 року становить 9292,80 грн.

31.03.2009 року позивач та відповідач провели звірку взаєморозрахунків (акт звірки розрахунків від 31.03.2009 року долучено до матеріалів справи), відповідно до якого відповідач заборгованість перед позивачем в сумі 9292,80 грн. визнав. Однак, на момент пред'явлення даного позову відповідач заборгованості за договором не сплатив.

В зв”язку з неналежним виконанням відповідачем взятого на себе зобов”язання позивач в порядку ст.625 ЦК України окрім основної суми боргу просить стягнути інфляційні в сумі 1440,38грн. та 314,84грн. 3% річних.

11.03.10р. ПП “Компанія “Астра” подала зусрічну позовну заяву про визнання договору №10-дисп. від 01.08.2008р. недійсним.

Свої вимоги позивач по зустрічному позову мотивує тим , що 01.08.2008 р. між ПП «Компанія «Астра»та ТзОВ «Ліфт-Еко»був укладений Договір №01-дисп. Відповідно до п.1 даного Договору Виконавець (ТзОВ «Ліфт-Еко») надає послуги з інформування аварійної служби Замовника (ПП «Компанія «Астра») про зупинки, поломки і застрягання пасажирів у ліфтах (надалі аварійні ситуації), що знаходяться на технічному обслуговуванні Замовника.

Із формулювання назви послуг, викладеної у п.1 Договору №01-дисп. слідує висновок, що сторони мали на меті надання послуг диспетчеризації ліфтів.

Сторони здійснили приховання надання послуг диспетчеризації ліфтів під Договором №01-дисп.

Отже, Договір №01-дисп." від 01.08.2008 р. є договором обслуговування систем диспетчеризації ліфтів, у зв'язку з чим є всі підстави для визнання Договору №01-дисп. удаваною угодою та застосування відповідних правових наслідків.

Згідно п.12 Постанови КМУ від 12.07.2005 року №560 «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, чинної на момент існування договірних відносин між сторонами, витрати на обслуговування систем диспетчеризації є складовою витрат на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а відтак підлягають державному регулюванню у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та Закону України «Про місцеве самоврядування».

Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Частиною другою ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що тарифи та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до п. а) 2) ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Враховуючи вищенаведене, ТзОВ «Ліфт-Еко»зобов'язане при наданні послуг з обслуговування систем диспетчеризації використовувати лише тарифи, погоджені у встановленому порядку органами місцевого самоврядування.

У п.4 Договору №01-дисп. визначено, що вартість послуг Виконавця визначається на підставі Додатку №1 до цього Договору. У Додатку №1 до Договору №01-дисп. вказані тарифи, які не були погодженні, що суперечить законодавству України, а саме нормам Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та Закону України «Про місцеве самоврядування».

Із цього слідує висновок, що згідно п.1 ст.215 ЦК України пункт 4 Договору №01-дисп. від 01.08.2008 року є недійсним. Просить зустрічний задоволити, в задоволенні первісного позову відмовити.

ТзОВ “Ліфт-Еко” проти зустрічного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на зустрічний позов.

Вивчивши та оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності , заслухавши представників сторін в судових засіданнях, суд прийшов до висновку, що первісні позовні вимоги підлягають до задоволення , в задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.

Статтями 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з тим, п. 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Суд вважає безпідставними твердження позивача по зустрічному позову , що спірний договір фактично є договором про надання житлово-комунальних послуг і відтак при його укладенні необхідно було керуватись Законом України “Про житлово-комунальні послуги” та Постановою КМУ від 12.07.2005 року №560 «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій”.

Предмет регулювання Закону України “Про житлово-комунальні послуги” визначений ст.3, відповідно до якої предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” виконавець - суб”єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб”єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Суд погоджується з доводами позивача по первісному позову, що відповідно до Постанови КМУ від 12.07.2005року №560, технічне обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації входить до Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Однак згідно п. 1 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, цей Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - послуги) і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають зазначені послуги. Розрахунки за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій безпосередньо зі споживачами цих послуг проводять балансоутримувачі будинків (ЛКП, ОСББ, житлово-будівельні кооперативи), споживачами даних послуг є мешканці будинків, інші власники приміщень. Отже, очевидно, що даний Порядок застосовується для встановлення цін (тарифів) мешканцям будинків, іншим власникам, споруд, які сплачуються балансоутримувачам будинків.

Відповідно до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі -балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до п.З ч.І ст.24 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач укладає договори на надання житлово-комунальних послуг. З аналізу норм ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»вбачається, що сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг є балансоутримувач чи управитель будинку та споживач житлово-комунальних послуг. Тому посилання позивача за зустрічним позовом на невідповідність договору №01-дисп вимогам ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»як на підставу для визнання договору недійсним є безпідставними, оскільки дані відносини не підпадають під регулювання ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Порядок надання послуг технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації врегульований Положенням про систему технічного обслуговування і ремонту ліфтів в Україні КД 36.1-001-2000 і Положенням про технічне обслуговування, ремонт і реконструкцію систем ОДС (ДСЗ). Таким чином, регулювання відносин між виконавцем (надавачем) послуг з технічного обслуговування ліфтів і їх диспетчеризації та балансоутримувачем не регулюються ЗУ «Про житлового - комунальні послуги». Це узгоджується і з ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»; у разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Із змісту наявних правовідносин вбачається, що за допомогою договору № 01-дисп від 01.08.2008 року сторони налагодили співпрацю щодо інформування працівниками ТОВ «Ліфт-Еко»аварійної служби ПП «Компанія «Астра»про поломки в ліфтах, які ПП «Компанія «Астра»обслуговує. Відтак, даний договір не має жодного відношення до договору про надання житлово-комунальних послуг в розумінні ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»та Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. ПП «Компанія «Астра» має укладені договори із балансоутримувачами будинків щодо технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації та додатково уклала договір № 01-дисп від 01.08.2008 року із ТОВ «Ліфт-Еко»як допоміжний договір у наданні зазначених послуг балансоутримувачам. Споживачем послуг виконавця за договором № 01-дисп від 01.08.2008 року є не споживачі житлово-комунальних послуг, а підприємство, яке само ці послуги споживачам надає. Тому безпідставними є посилання сторони на застосування до оспорюваного договору норм ЗУ «Про житлово - комунальні послуги»та ЗУ «Про місцеве самоврядування»щодо встановлення тарифів на послуги. Тому, як вбачається з аналізу норм законодавства, сторони правомірно на свій розсуд погодили ціну договору, а відтак, договір № 01-дисп від 01.08.2008 року відповідає вимогам ст. 203 ЦК України щодо умов дійсності правочину. У спірних правовідносинах сторони не є ні виконавцями ні виробниками ні споживачами житлово-комунальних послуг.

Отже, договір № 01-дисп від 01.08.2008 року є укладеним з додержанням вимог законодавства та із погодженням істотних умов договору в порядку ч. 3 ст. 180 ГК України.

Щодо первісного позову, то факт виконання належним чином зобов”язань за договором №01-дисп. від 01.08.08р. підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт. Окрім того , сторонами підписано акт звірки розрахунків 31.03.09р. відповідно до якого відповідачем по первісному позову визнано суму заборгованості в розмірі 9 292,80грн..

Відповідно до п.5 договору замовник зобов”язується до 10 числа наступного місяця здійснювати повну оплату послуг виконавця на підставі виставлених та підписаних актів-рахунків шляхом безготівкового перерахунку згідно банківських реквізитів виконавця.

Відповідач по первісному позову доказів оплати вартості робіт за листопад та грудень 2008р. суду не надав, відтак ТзОВ “Ліфт-Еко” правомірно на підставі ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідача ( по первісному позову) 1440,38грн.інфляційних втрат та 314,84грн. 3% річних.

У відповідності з статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст.ст. 2, 4-3, 12, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Первісні позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з ПП “Компанія “Астра” (79054, м. Львів, вул. Мисливська, 29. Код ЄДРПОУ 30477310) на користь ТзОВ “Ліфт-Еко” (79010, м. Львів, вул. Пекарська,95. Код ЄДРПОУ 31658533) 9 292,80 грн. боргу, 1 440,38 грн. інфляційних втрат, 314,84 грн. 3% річних, всього –11 048,02 грн.; 110,48 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

4.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя