Ухвала суду № 100304034, 13.10.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

у справі про неплатоспроможність

13.10.2021м. ДніпроСправа № 904/8381/21

Розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Суддя Примак С.А.

ВСТАНОВИВ:

08.10.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи, Господарський суд Дніпропетровської області прийшов до висновку про необхідність залишення її без руху, враховуючи наступне.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам Кодексу України з процедур банкрутства.

Перелік документів (доказів), які в обов`язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений статтею 116 КУзПБ.

Відповідно до пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Згідно ч.5 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

ОСОБА_1 не зазначила у деклараціях інформацію про свої доходи, отримані у 2018, 2019, 2020 роках.

Крім того, у поданих деклараціях ОСОБА_1 не зазначила вартість квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить їй на праві власності.

Отже, подані заявником декларації про майновий стан боржника за 2018, 2019, 2020 роки не можуть вважатись належним доказом виконання заявником пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки останні не містять відомостей щодо майна, доходів та витрат ОСОБА_1 та інформацію щодо вартості квартири, яка належить їй на праві власності.

Відповідно до частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Згідно абзацу 3 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Судом встановлено, що до заяви ОСОБА_1 не подано доказів сплати авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 34 050,00 грн.

В постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду по справі №922/1734/20 від 24.11.2020 та по справі №910/2629/20 від 24.09.2020 викладено правову позицію, що обов`язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов`язковою умовою, встановленою статтею 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому.

Враховуючи те, що боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, суд дійшов висновку, що подана заява не відповідає змісту вимог, визначених статтею 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи заявником подано Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 28.06.2021 п. 3.3. якого передбачено, що заявник вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 6 місяців у сумі 5 675 грн. щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.

Станом на 13.10.2021 відносно заявника ОСОБА_1 провадження у справі про неплатоспроможність не відкрито.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що Кодексом України з питань банкрутства чи іншим нормативно-правовим актом не передбачено можливості розстрочення, відстрочення чи звільнення ініціатора провадження у справі про неплатоспроможність від авансування винагороди арбітражному керуючому встановленої, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з питань банкрутства.

Стосовно посилання заявника на Постанову ВСУ у справі № 910/726/20 від 19.11.2020, господарський суд зазначає наступне.

У вказаній постанові зазначено:

"36. Колегія суддів касаційного суду погоджується з правильністю таких висновків апеляційного суду з огляду на те, що законодавцем обрано спосіб врегулювання неплатоспроможності фізичної особи виключно за заявою боржника. При цьому, Законом України "Про судовий збір" не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство. Зазначене обґрунтовує виконання державою свого позитивного обов`язку забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство у спосіб не встановлення для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Разом з тим, законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин другої, шостої статті 43 Конституції України.

37. Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.

40. Верховний Суд звертає увагу, що Кодекс України з процедур банкрутства та інші норми законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають можливості відстрочення чи розстрочення заявнику в авансуванні такої винагороди.

41. Доводи скаржника про необхідність застосування аналогії Закону України "Про судовий збір" про можливість суду в окремих випадках звільнити особу від сплати судового збору (стаття 8 Закону) до положень статті 30 КУзПБ щодо винагороди арбітражного керуючого, колегія суддів касаційного суду вважає недостатньо обґрунтованими і зазначає, що авансування винагороди керуючому реструктуризацією та сплата судового збору мають різну правову природу, регулюються різними нормативно-правовими актами, мають різну сферу застосування та кінцеву мету.

42. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками апеляційного суду про необґрунтованість доводів скаржниці про можливість покладення обов`язку з авансування винагороди керуючого реструктуризацією за перші три місяці роботи на кредиторів з розподілом загальної суми між кредиторами боржника чи обов`язку створення кредиторами фонду для такого авансування винагороди керуючому реструктуризацією.

Норми статті 116 КУзПБ не містять положень про можливість розподілити між кредиторами зобов`язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі в перші три місяці провадження, та обов`язку для кредиторів щодо створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Положеннями статті 114 КУзПБ передбачено право кредиторів за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду, а не здійснити авансування винагороди арбітражному керуючому.

Зазначені висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20 (пункти 34-36 постанови) і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від них у цій справі."

З наведеного вбачається, що у справі № 910/726/20 угода з арбітражним керуючим укладалася на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника.

З доданих до заяви документів вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить однокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 . У вказаній квартирі проживає ОСОБА_1 разом з неповнолітньою донькою - ОСОБА_2 .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.11.2020 по справі № 910/726/20 зазначено, що місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи, тобто це право суду, а не обов`язок.

Враховуючи той факт, що в однокімнатній квартирі, яка належить ОСОБА_1 на праві власності мешкає неповнолітня дитина, та той факт, що іншого рухомого та нерухомого майна за ОСОБА_1 не зареєстровано, відстрочення авансування на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, буде порушенням гарантії з боку держави оплати праці цієї особи та порушення гарантій на оплату праці відповідно до частин другої, шостої статті 43 Конституції України.

Згідно абзацу 3 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет" установлено у 2021 році прожитковий мінімум з 1 січня 2021 року для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень.

Доказом сплати авансування винагороди арбітражному керуючому є оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення (Інформаційний лист Державної судової адміністрації України № 12-6621/11 від 10.11.2011).

Так, згідно доданих ОСОБА_1 квитанцій №0.0.2264836503.1 від 14.09.2021, №0.0.2180078529.1 від 30.06.2021, №0.0.2255605457.1 від 06.09.2021 на виконання вимог пункту 12 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства сплачено суму авансування винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень у справі про неплатоспроможність у загальному розмірі 17 025,00 грн.

Таким чином, Заявнику необхідно здійснити доплату авансування винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією за три місяці на суму 17 025,00 грн.

У відповідності до вимог пунктів 3, 12 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема:

- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.

Проте, подані заявником документи, що підтверджують наявність зобов`язань ОСОБА_1 перед кредиторами не містять зазначення суми неустойки (штрафу, пені) по кожному кредитору окремо.

Отже, суд доходить до висновку про неналежне виконання заявником пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки матеріали поданої заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не містять інформації про наявну заборгованість з нарахованих штрафних санкцій (штрафу, пені) по кожному кредитору окремо, що в свою чергу виключає можливість суду встановити наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявника у відповідності до частини 3 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Способом усунення недоліків заяви є надання до суду конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, Господарський суд Дніпропетровської області прийшов до висновку про необхідність залишення заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність без руху, зобов`язавши заявника у 7 - ми денний строк з дня отримання ухвали суду усунути недоліки заяви.

Керуючись ч.1 ст. 174, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.

Зобов`язати ОСОБА_1 протягом 7 - ми днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху подати до суду:

- належним чином заповнені декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;

- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, а саме докази доплати авансування винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією за три місяці на суму 17 025,00 грн.;

- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо.

Роз`яснити заявнику, що у випадку невиконання нею вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.А. Примак