Рішення № 10028258, 03.06.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2010 р.Справа № 5/33 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/33

за позовом: Державної іпотечної установи, м. Київ,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс", м. Олександрія Кіровоградської області,

про розірвання договору, стягнення 6 247 089,99 грн.

Представники сторін:

від позивача - представник Ободовський О.Є., довіреність № 133 4-1 від 22.02.10 ;

від відповідача - директор Беспальченко В.М., наказ № 46 від 05.09.06.

У судовому засіданні, в якому брали участь представники сторін, оголошувалась перерва з 19.05.10 до 25.05.10 і до 03.06.10.

Державна іпотечна установа звернулася до господарського суду у березні 2010р. з позовною заявою, яка містить вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" (далі - ТОВ "ВКФ "Шанс") наступного змісту:

розірвати договір відчуження прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 15.08.2009 року посвідчений приватним нотаріусом КМНО заєць І.О. за реєстровим номером № 4023, що був укладений між Державною іпотечною установою та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Шанс";

стягнути з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 6247089,99 грн., в тому числі штраф у розмірі 10% від суми договору - 457200,00 грн., штраф у розмірі 50% від суми договору - 2 286 000,00 грн., відшкодування витрат Установи, пов'язаних із сплатою винагороди за фінансові ресурси - 183474,99 грн., та інфляційні втрати - 120 015,00 грн.

Відповідач 20.04.2010 року подав суду відзив на позовну заяву № 63 від 16.04.2010 року у якому зазначив, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Крім того, відповідач подав суду пояснення до відзиві № 78 від 17.05.2010 року у яких зазначив, затримка термінів введення будинку в експлуатацію має об'єктивні причини - недостатність коштів, та припинення окремих видів робіт в зимовий період.

Позивач подав суду заперечення на відзив на позовну заяву у справі від 18.05.2010 року № 2722-4.1 у яких, обґрунтовуючи свою позицію, вважає доводи відповідача безпідставними.

Позивач в судовому засіданні 19.05.2010 року подав суду уточнення підстав позовних вимог у яких зазначив, що підставою для розірвання Договору є істотне порушення відповідачем умов Договору, що стало підставою звернення з позовом в порядку ст. 651 Цивільного кодексу України про розірвання договору та відшкодування завданих збитків.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Між ТОВ "ВКФ "Шанс" - первинний власник та Державною іпотечною установою - новий власник 15.08.2009 року укладено договір відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрований за № 4023 (далі -Договір).

Згідно п.1.1. Договору первинний власник зобов'язується передати у власність нового власника, а новий власник зобов'язується прийняти майнові права, що належать первинному власнику, на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, вимоги щодо якісних характеристик якого визначаються у додатку № 1 до цього договору, та сплатити грошову суму, визначену п. 5 цього договору.

У відповідності до п. 3.1. Договору первинний власник зобов'язався, зокрема:

- в термін до 23 грудня 2009 року добудувати та здати в експлуатацію об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення; - протягом 30 робочих днів з моменту здачі об'єкту незавершеного будівництва житлового призначення в експлуатацію передати первинному власнику за вимогою необхідні йому правовстановлюючі документи на придбаний ним об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення. Пунктами 5.1. та 5.2. Договору встановлено, що вартість об'єкта незавершеного будівництва складає 4 572 000,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 762000,00 грн.) та має бути сплачена новим власником на умовах та в терміни, зазначені цим договором. Не пізніше трьох робочих днів з дня набрання чинності пунктом 1.1. цього договору та виконання умов Договору, новий власник зобов'язався сплатити первинному власнику за відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, а первинний власник зобов'язався прийняти грошову суму в розмірі 70% вартості майнових прав, зазначеної у п. 5.1. цього Договору, що становить 3200400,00 грн.

Інші 30% вартості майнових прав, зазначеної у п. 5.1. цього договору, що становить 1371600,00 грн. повинні бути перераховані новим власником протягом трьох робочих днів з дня передачі йому документів, підтверджуючих введення об'єкту незавершеного будівництва житлового призначення в експлуатацію та реєстрації права власності нового власника на придбане житло та після підписання відповідного акта приймання - передачі квартир.

На виконання умов Договору позивач перерахував на користь відповідача 17.08.2009 року грошові кошти у загальній сумі 3200400,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 4556 від 17.08.2009 року, тобто позивач повністю виконав своє грошове зобов'язання щодо сплати 70 % вартості майнових прав.

Однак, відповідач не виконав зобов'язання відповідно до умов договору, а саме, у строк до 23.12.2010 року об'єкт будівництва (житловий будинок за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вул. Тельмана, 10 не введений в експлуатацію.

Позивач 28.12.2009 року надіслав відповідачу вимогу про виконання зобов'язання № 7386/2-4. Проте, станом на 19.01.2010 року та день подання позовної заяви від 17.03.2010р. вимога відповідачем не була виконана.

Відповідно до п. 6.5. Договору у разі виявлення новим власником факту невиконання первинним власником зобов'язань за цим договором новий власник має право надіслати на адресу первинного власника вимогу про виконання зобов'язання або розірвання договору та відшкодування новому власнику понесених витрат та завданих збитків. При цьому, під понесеними новим власником витратами та завданими йому збитками розуміється:

- суми, що сплачені новим власником відповідно до умов цього договору;

- понесені витрати, пов'язані із сплатою новим власником винагороди за фінансові ресурси, що були ним залучені із розрахунку 13,5% річних від вартості об'єкту незавершеного будівництва житлового призначення, що вказана у п. 5.1. цього договору від дати проведення розрахунків;

- нараховані штрафні санкції передбачені цим договором та чинним законодавством;

нараховані інфляційні витрати.

Позивач, в обґрунтування порушення істотних умов договору та об'єктивних обставин, що вказують на значну міру позбавлення позивача квартир, зазначених у додатку № 1 до Договору, вказує наступне.

Відповідно до Статуту Державної іпотечної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 року № 768, основною метою діяльності Установи, зокрема є забезпечення реалізації державних програм щодо забезпечення житлом громадян України. При цьому, діяльність Установи з питань забезпечення громадян України власним житлом, зокрема з виконання програм іпотечного житлового кредитування та фінансування придбання житла, є пріоритетом стосовно інших видів її діяльності.

Позивач з метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 832 "Питання забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов" повинен був забезпечити виконання програми Уряду щодо забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку, щодо придбання квартир за переліками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, у житлових будинках, зданих в експлуатацію, у яких виконано внутрішні опоряджувальні роботи, а також квартир на об'єктах незавершеного житлового будівництва.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 929-р "Про придбання квартир для забезпечення житлом громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов" затверджений перелік житлових будинків та об'єктів незавершеного житлового будівництва для придбання квартир Державною іпотечною установою для громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов. До цього переліку був включений об'єкт незавершеного будівництва, розташований по вул. Тельмана, 10 у м. Олександрії стосовно якого й укладений договір між позивачем та відповідачем.

Істотні умови Договору визначені вказаним вище рішенням Кабінету Міністрів України.

Істотними умовами Договору, зокрема, визначено строк здачі в експлуатацію об'єкта незавершеного будівництва житлового призначення, обов'язковість виконання в квартирах внутрішніх опоряджувальних робіт на момент здачі будинку та вартість 1 кв. метра житла.

Відповідно до Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якими також є постанови Кабінету Міністрів України, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору, а саме, як до визначеної Договором дати так і станом на 03.06.2010 відповідач не добудував та не здав в експлуатацію передбачений договором об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення.

Невиконання відповідачем свого обов'язку та істотної умови договору - строку здачі в експлуатацію об'єкта незавершеного будівництва житлового призначення, призвело до істотного порушення договору та, як наслідок, невиконання позивачем своєї пріоритетної статутної мети, часткового невиконання програми Уряду та не забезпечення житлом 17 сімей, які перебувають на квартирному обліку для отримання житла.

Оскільки Договір був укладений сторонами 15.08.2010р., відповідач зобов'язався в строк до 23 грудня 2010 року добудувати та здати в експлуатацію об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, тобто через 4 місяці і 8 днів. Але і через 9 місяців станом на 03.06.2010р. відповідач не добудував та не здав в експлуатацію передбачений договором об'єкт незавершеного будівництва.

Отже, позивачем доведено істотність порушення відповідачем Договору як підстави для його розірвання.

Статтею 188 ГК України передбачено порядок зміни та розірвання господарських договорів. Вказаною статтею встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.01.2010 р. №01-08/12 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним судом України)" недотримання вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову про розірвання оспорюваного договору.

Таким, чином, позивач має право звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання Договору.

Позовна вимога про розірвання договору відчуження прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 15 серпня 2009 року є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на існування заборони на розірвання Договору, передбаченої Законом України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", відхиляються з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" №800-VІ (далі - Закон №800-VІ) забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін.

Отже, зазначеною нормою Закону №800-VІ заборонено розірвання будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовникам об'єкта (частини об'єкта) житлового будинку за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 % вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. У даному випадку на виконання постанови КМ України від 05.08.2009 № 832 та істотних умов Договору не здійснювалося і не могло здійснюватися 100% оплати придбаних квартир на об'єкті незавершеного житлового будівництва, а було проведено тільки 70 % розрахунку.

У листі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15.12.2009 № 12/19-1-8/5-1173 "Про реалізацію Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" визначається коло договорів, які підпадають під дію норми Закону №800-VІ.

У цьому листі, який не є актом нормативного характеру, зазначається, що заборона на розірвання договорів, не виключаючи повернення коштів за згодою сторін, обмежує різкий відтік інвестицій із об'єктів незавершеного житлового будівництва, що має дозволити ввести їх в експлуатацію, а інвесторам отримати профінансоване житло. Також в листі наводиться перелік можливих механізмів залучення коштів у житлове будівництво, який чітко визначений Законом України "Про інвестиційну діяльність" та зазначається, що інвестор, який правомірно здійснює інвестиційну діяльність, зобов'язаний укласти договір або низку договорів, якими врегулюються відносини, пов'язані із створенням об'єкта інвестицій, у тому числі об'єкта житлового будівництва. Саме на такі договори розповсюджується обмеження на їх розірвання, яке передбачене частиною 4 статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва".

Проте Договір, укладений між позивачем та відповідачем, не містить ознак таких договорів, оскільки предмет цього договору не є об'єктом інвестицій, цей договір був укладений у межах виконання програми Уряду, фінансування якої здійснювалося за рахунок коштів, залучених позивачем під державну гарантію, та його укладення було одним із заходів підтримки Урядом будівельної галузі шляхом фінансування позивачем об'єктів незавершеного будівництва із високим ступенем готовності, фіксованою ціною та строками завершення будівництва.

Отже, враховуючи викладене, ч. 4 ст. З Закону № 800-УІ, яка забороняє розірвання будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будинку, не розповсюджується на договір, укладений між позивачем та відповідачем, а тому штрафні санкції та збитки, передбачені Договором, підлягають сплаті та відшкодуванню відповідачем.

Згідно до умов Договору позивач має право у разі порушення відповідачем умов Договору стягнути із забудовника понесені витрати та завдані збитки.

Нормами статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі коли предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тобто встановлення сторонами відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у збільшеному розмірі відповідає матеріальному праву України.

У відповідності до частин 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, зазначені види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними заходами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що за порушення сторонами строків виконання зобов'язань, за цим договором, винна сторона виплачує іншій стороні штраф в розмірі 10% від вартості майнових прав, сума яких визначена в п. 5.1. Договору, тобто, 4572000 грн., що становить 457200,00 грн.

Відповідно до п. 6.4. Договору у випадку прострочення первинним власником терміну здачі об'єкту будівництва від сплачує штраф у розмірі 50% від вартості майнових прав, сума яких визначена в п. 5.1. Договору.

Відповідач повністю не виконав свої передбачені Договором обов'язки, прострочив термін здачі об'єкта будівництва, а тому позивач правомірно заявив вимогу про стягнення штрафу у розмірі 50% від вартості майнових прав, сума яких визначена в п. 5.1. Договору, тобто 4572000 грн. Зазначений штраф у розмірі 50 % суми 4572000 грн. становить 2286000,00 грн.

Проте, штраф у розмірі 10 % від вартості майнових прав за порушення строків виконання зобов'язань є фактично другим притягненням відповідача до відповідальності за одне й те саме порушення, що суперечило б ст. 61 Конституції України.

Отже, вимога про стягнення 10% штрафу, що становить 457200,00 грн., задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 6.5. відповідач повинен сплатити позивачу усі грошові кошти, що були отримані ним від Установи відповідно до умов Договору, що становить 3200400,00 грн., а також відшкодувати витрати, пов'язані зі сплатою винагороди за фінансові ресурси, що були залучені із розрахунку 13,5 % річних, тобто, 13,5% від суми 3200400,00 грн. протягом 155 днів у період з 17.08.09 р. по 19.01.10 р., що становить 183474,99 грн.

Розрахунок 13,5 % річних підтверджено Змінами до проспекту емісії облігацій Державної іпотечної установи, погодженими Міністерством фінансів України від 18.02.2009р. та випискою із протоколу № 37 членів наглядової ради Державної іпотечної установи.

Також відповідач повинен відшкодувати позивачу інфляційні втрати від суми 3200400,00 грн. за період: вересень - грудень 2009р., що становить 120015,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково на загальну суму 5789889 грн. 99 коп.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у справі на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

У судовому засіданні згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір відчуження прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 15 серпня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та реєстрований за номером № 4023, що укладений між Державною іпотечною установою та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" (ідентифікаційний код 23096646, проспект Леніна, 51, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000) на користь Державної іпотечної установи (ідентифікаційний код 33304730, адреса для пошти: бульвар Л.Українки, 34, м. Київ, 01133, місцезнаходження юридичної особи: вул. Грінченка, 1, м. Київ, 01001):

грошову суму в розмірі 70 % вартості майнових прав - 3 200 400,00 грн.; штраф у розмірі 50% від суми договору - 2 286 000,00 грн., відшкодування витрат Установи, пов'язаних із сплатою винагороди за фінансові ресурси - 183474,99 грн., та інфляційні втрати - 120 015,00 грн., що разом становить 5789889 грн. 99 коп.;

судові витрати у справі на державне мито в розмірі 25500 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Наказ видати.

У іншій частині позову відмовити.

Рішення у справі набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

08.06.10