Рішення № 10028256, 10.06.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2010 р.Справа № 17/44 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/44

за позовом: публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", м. Одеса від імені якого діє філія АТ "ІМЕКСБАНК" у м. Кіровограді, м. Кіровоград

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 720 790,48 грн.

Представники:

від позивача - Черевко Є.М., довіреність №06409/3 від 06.11.2009 року;

від відповідача - участі не брали.

Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" від імені якого діє філія АТ "ІМЕКСБАНК" у м. Кіровограді подано позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором кредитної лінії №04-13-584 від 09.10.2007 року у розмірі 487245,99 грн., з яких 470861,85 грн. - борг по кредиту, 8359,39 грн. - пеня по простроченому кредиту, 7886,67 грн. - борг по відсотках, 69,67 грн. - пеня по прострочених відсотках та 68,40 грн. штрафу.

Згідно заяви б/н та б/д (вх. №02-15/16836 від 27.05.2010 року), яка за своїм змістом є заявою про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача борг в сумі 721454,04 грн., в тому числі 470808,39 грн. - борг по кредиту, 47861,25 грн. - пеня по простроченому кредиту, 184847,83 грн.- борг по відсотках, 16 886,57 грн. - пеня по прострочених відсотках, 1050 грн. - штраф (а.с. 82).

В остаточній редакції позовні вимоги викладено в заяві б/н від 10.06.2010 року (вх. №02-15/18452 від 10.06.2010 року), згідно якої позивач просить стягнути з відповідача борг в сумі 720790,48 грн., в тому числі 470374,73 грн. боргу по кредиту, 47817,17 грн. пені по простроченому кредиту, 184677,57 грн. боргу по відсотках, 16 871,01 грн. пені по прострочених відсотках, 1050 грн. штрафу (а.с. 101).

Відповідач належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 94) до суду не зявився, позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не подав, проте 10.06.2010 року через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи документами (а.с. 98).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

09.10.2007 року між акціонерним комерційним банком "Імексбанк" ("кредитор"), правонаступником якого згідно пункту 1.1 статуту публічного акціонерного товариства "Імексбанк", затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів акціонерного комерційного банку "Імексбанк" №5 від 28.07.2009 року та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради Одеської області 14.08.2009 року (а.с. 19-20) є позивач, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ("позичальник") було укладено договір кредитної лінії №04-13-584 та 03.03.2008 р. і 13.05.2008 р. договори про внесення змін до нього (далі - договір №04-13-584 від 09.10.2007 року), за умовами якого кредитор зобовязався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 59405 дол. США на розвиток бізнесу, зі сплатою 15% річних, а починаючи з 13.05.2008 р. зі сплатою 18% річних з кінцевим терміном повернення 08.10.2008 року (а.с. 8-10, 36).

Даний договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до вимог статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач виконав свої зобовязання за договором кредиту в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 34-35).

Пунктом 3.3.8 договору №04-13-584 від 09.10.2007 року передбачено обов'язок позичальника повернути в повному обсязі кредит із нарахованими відсотками в порядку, що визначений пунктом 1.1.1 цього договору, тобто 08.10.2008 року.

Згідно пункту 2.4 договору №04-13-584 від 09.10.2007 року сторонами узгоджено також, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на фактичну суму заборгованості щоденно за методом факт/360, та сплачуються позичальником щомісяця до останнього робочого дня поточного місяця в період дії цього договору. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день повернення кредиту.

Між тим взяті на себе зобовязання відповідач належним чином не виконав: повернення кредиту та відсотків за його користування в строк до 08.10.2008 року не забезпечив, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом в сумі 59405 дол. США та по сплаті відсотків в розмірі 23323,47 дол. США за період з 01.10.2008 року по 12.05.2010 року, що в гривневому еквіваленті станом на 10.06.2010 року (дату прийняття господарським судом рішення) за офіційним курсом Національного банку України складає 470374,73 грн. - борг по кредиту та 184677,57 грн. - борг по відсотках.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази виконання в повному обсязі фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань за договором №04-13-584 від 09.10.2007 року в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, тому позовні вимоги в частині стягнення 470374,73 грн. заборгованості по кредиту та 184 677,57 грн. заборгованості по відсоткам є такими, що заявлені обґрунтовано, а тому підлягають задоволенню.

Пунктом 4.1 договору №04-13-584 від 09.10.2007 року визначено, що у випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків, визначених в пункті 2.4 цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених цим договором, позичальник сплачує кредиторові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми.

У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розмір пені, передбачений статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 47817,17 грн. за загальний період з 09.10.2008 року по 08.04.2009 року та за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 16871,01 грн. за загальний період з 01.10.2008 року по 12.05.2010 року.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 1050грн. штрафу.

Під штрафом розуміють неустойку, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.1.1 договору №04-13-584 від 09.10.2007 року передбачено, що за кожен випадок виникнення простроченої заборгованості по кредиту та відсотках в розмірі до 1000 грн., позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25 грн., при виникненні простроченої заборгованості по кредиту та відсотках в розмірі понад 1000 грн., позичальник сплачує банку штраф у розмірі 50 грн.

Як вбачається із змісту довідки по рахунку відповідача (а.с.41-73) та розрахунку виникнення заборгованості (а.с.39) з 01.10.2008 р. щомісяця відповідачем порушувались строки сплати відсотків, що станом на 01.05.2010 р. складає 21 випадок прострочення заборгованості по сплаті відсотків.

В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1050 грн. штрафу за порушення виконання вимог договору №04-13-584 від 09.10.2007 року підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, просп. Гагаріна, 12А, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код 20971504) - 470374,73 грн. боргу по кредиту, 184677,57 грн. боргу по відсотках, 47817,17 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 16871,01 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 1 050 грн. штрафу, 7207,90 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Таран

Повний текст рішення складено і підписано відповідно до вимог статей 84, 85 Господарського процесуального кодексу України 14.06.2010 року.