Рішення № 10028048, 10.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2010 р. Справа № 5/049-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД” Єврокомфорт”, м. Васильків

про стягнення 150708,77 грн.

за участю представників:

позивача:ОСОБА_2 дов. від 01.03.2010р.

відповідача:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД” Єврокомфорт” (далі відповідач) про стягнення 150708,77 грн. з яких 125436 грн. основного боргу, 20571,50 грн. інфляційних втрат та 4701,27 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу від 22.09.2008р. № 2209-05 (далі договір), відповідно до умов якого, позивач - продавець зобовязався передати у власність, а покупець зобовязався прийняти і оплатити побутову техніку та інші товари народного споживання на умовах даного договору, в асортименті, кількості і номенклатурі у відповідності з накладними, які є невідємною частиною договору.

Згідно п. 2.1 договору позивач передає відповідачу товар по договірній ціні, вказаній в рахунку на оплату кожної партії товару.

Загальна сума платежів по договору визначається на підставі сум, вказаних в рахунках на оплату товару (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору оплата за товар, який поставляється по договору, здійснюється протягом 20-ти календарних днів з моменту поставки кожної партії товару по накладній.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2009р., але в любому випадку до повного завершення всіх розрахунків між сторонами (п. 7.1 договору).

На виконання умов договору позивач по видатковій накладній № Б-00000015767 від 22.09.2008р. завірена копія якої долучена до матеріалів справи поставив відповідачу товар на загальну суму 125436 грн.

Відповідач свої зобовязання щодо оплати за отриманий товар не виконав.

З матеріалів справ вбачається, що позивачем 22.12.2009р. на адресу відповідача була надіслана претензія від 11.12.2009р. № 111209-3 з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар. В підтвердження надіслання зазначеної кореспонденції позивач надав до суду чек «Укрпошти»та опис вкладення у цінний лист віл 22.12.2009р., копії яких залучені до матеріалів справи.

Однак, відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, у звязку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 125436 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 125436 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобовязання щодо здійснення оплати поставленого товару в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати складають 20751,50 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 4701,27 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 125436 грн. основного боргу, 20751,50 грн. інфляційних втрат та 4701,27 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД” Єврокомфорт” (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Тракторна, 9, код ЄДРПОУ 32944747) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 125436 (сто двадцять пять тисяч чотириста тридцять шість) грн. основного боргу, 20571 (двадцять тисяч пятсот сімдесят одну) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 4701 (чотири тисячі сімсот одну) грн. 27 коп. 3% річних, 1507 (одну тисячу пятсот сім) грн. 09 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.