Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77
Іменем України
РІШЕННЯ
"03" червня 2010 р. Справа № 7/053-10
Розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТИП"
До ФОП ОСОБА_1
Про стягнення 968,06 грн.
суддя
за участю представників сторін:
від позивача: Казаков Д.І. представник за довіреністю б/н від 01.10.2008року,
від відповідача: не зявились,
секретар судового засідання: Яцук Е.В.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Антип»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н і дати (вх. №1610 від 15.04.2010року) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 968,06грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобовязань за договором купівлі-продажу №389 від 17.07.2008року, зокрема, щодо проведення оплати за поставлений товар в повному обсязі, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 968,06грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2010року було порушено провадження у справі №7/053-10 та призначено її розгляд на 12.05.2010року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2010року, у звязку з неявкою в судове засідання представників відповідача, розгляд справи було відкладено на 03.06.2010року.
У судове засідання 03.06.2010року представники відповідача повторно не зявились, про причини неявки відповідач суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.
Представник позивача у судовому засіданні 03.06.2010року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його незявлення не перешкоджає вирішенню спору.
За згодою представника позивача, на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 03.06.2010року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:
17.07.2008року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Антип»(продавець за договором, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець за договором, відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу №389 (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець продає, а покупець купує продукти харчування. Назва та кількість товару визначається накладними або рахунками-фактурами, які датовані пізніше, ніж цей договір і є його невідємними частинами. Весь товар, що поставлений під час дії даного договору від продавця до покупця вважається поставленим на умовах даного договору, якщо інше не зазначено у документах.
Згідно п. 4.1. договору продавець продає товар (відпускає зі складу, або поставляє на склад покупця) за відпускними цінами, згідно накладних або діючих прейскурантів.
Загальна сума договору складається з суми всіх накладних по цьому договору. (п.4.2. договору).
Пунктами 6.1., 6.2. договору визначено умови платежу: що на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. У випадку відсутності оплати до моменту поставки товару, товар вважається поставленим із відстрочкою платежу: протягом 7 календарних днів з моменту поставки товару.
У відповідності до п. 8.1. договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2008року. А у випадку відсутності повідомлення будь-якої із сторін про припинення договору за 15 календарних днів до його закінчення, дія договору продовжується до 31.12.2009року.
На виконання умов договору продавець поставляв покупцю товари. Так, зокрема, за видатковою накладною №АН-0005356 від 10.10.2008року позивачем було поставлено товар на суму 1538,06грн. Отже, з наявних в матеріалах справи копії видаткової накладної, яка підписані повноважними представниками як позивача, так і відповідача, зокрема, самим ОСОБА_1, та скріплені печаткою Товариства вбачається, що відповідач отримав вказаний товар без будь-яких зауважень щодо його якості, кількості чи інших умов поставки.
Як стверджує позивач та не заперечено відповідачем, в порушення умов договору відповідач за товар, який поставлений по вищезазначеною видатковою накладною, розрахувався частково, а саме у сумі 570,00грн., даний факт підтверджується довідкою, наданою позивачем, яка підписана головним бухгалтером та директором Товариства. У звязку з несплатою відповідачем в повному обсязі, у відповідності до умов договору, вартості отриманих товарів позивач звернувся з позовом до суду.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобовязання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого, відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До обовязків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обовязок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Під час розгляду спору у господарському суді відповідач не заперечив факт отримання вказаного товару від позивача, проте доказів оплати його вартості в повному обсязі не надав. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені товари становить 968,06грн. (1538,06грн.- 570,00грн.).
За таких обставин господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 968,06грн. є обґрунтованою, доведеною і такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у сумі 2000,00грн.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антип»(04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 35018273) 968 (девятсот шістдесят вісім) грн. 06 коп. основного боргу, та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Антонова В.М.
Дата підписання 09.06.2010року
Судове рішення № 10027974, Господарський суд Київської області було прийнято 03.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/053-10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: