Рішення № 10027972, 03.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" червня 2010 р. Справа № 7/052-10

Розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТИП"

До           Приватний підприємець Коляда О.О.

Про стягнення 6836,82 грн.

суддя

за участю представників сторін:

від позивача: Казаков Д.І. –представник за довіреністю б/н від 01.10.2008року,

від відповідача: не з’явились,

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Антип»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н і дати (вх. №1611 від 15.04.2010року) до Фізичної особи-підприємця Коляди Олександри Олександрівни (далі –відповідач) про стягнення 6836,82грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу №25 від 18.02.2008року, зокрема, щодо проведення оплати за поставлений товар в повному обсязі, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 6215,29грн. та штраф в розмірі 621,53грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2010року було порушено провадження у справі №7/052-10 та призначено її розгляд на 12.05.2010року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2010року, у зв’язку з неявкою в судове засідання представників відповідача, розгляд справи було відкладено на 03.06.2010року.

У судове засідання 03.06.2010року представники відповідача повторно не з’явились, про причини неявки відповідач суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Представник позивача у судовому засіданні 03.06.2010року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За згодою представника позивача, на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 03.06.2010року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:

18.02.2008року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Антип»(продавець за договором, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Колядою Олександрою Олександрівною (покупець за договором, відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу №25 (далі-договір), відповідно до п. 1.1.,1.2. якого продавець продає, а покупець купує продукти харчування. Назва та кількість товару визначається накладними або рахунками-фактурами, які датовані пізніше, ніж цей договір і є його невід’ємними частинами. Весь товар, що поставлений під час дії даного договору від продавця до покупця вважається поставленим на умовах даного договору, якщо інше не зазначено у документах.

Згідно п. 4.1. договору продавець продає товар (відпускає зі складу, або поставляє на склад покупця) за відпускними цінами, згідно накладних або діючих прейскурантів.

Загальна сума договору складається з суми всіх накладних по цьому договору. (п.4.2. договору).

Пунктами 6.1., 6.2. договору визначено умови платежу: що на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. У випадку відсутності оплати до моменту поставки товару, товар вважається поставленим із відстрочкою платежу: протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

У відповідності до п. 8.1. договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2008року. А у випадку відсутності повідомлення будь-якої із сторін про припинення договору за 15 календарних днів до його закінчення, дія договору продовжується до 31.12.2009року.

На виконання умов договору продавець поставляв покупцю товари. Так, зокрема, за видатковими накладними №АН-0003637 від 12.08.2008року на суму 960,32грн., №АН-0003190 від 25.07.2008року на суму 1977,14грн., №АН-0002385 від 24.06.2008року на суму 5497,01грн., загалом по вищевказаним накладним продавець поставив покупцю товар на суму 8434,47грн. Отже, з наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних, які підписані повноважними представниками як позивача, так і відповідача, зокрема, самою Колядою Олександрою Олександрівною, та скріплені печатками сторін вбачається, що відповідач отримав вказаний товар без будь-яких зауважень щодо його якості, кількості чи інших умов поставки.

Як стверджує позивач та не заперечено відповідачем, в порушення умов договору відповідач за товар, який поставлений по вищезазначеним видатковим накладним, розрахувався частково, а саме у сумі 2219,18грн., даний факт підтверджується довідкою, наданою позивачем, яка підписана головним бухгалтером та директором Товариства. У зв’язку з несплатою відповідачем в повному обсязі, у відповідності до умов договору, вартості отриманих товарів позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого, відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов’язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов’язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Під час розгляду спору у господарському суді відповідач не заперечив факт отримання вказаного товару від позивача, проте доказів оплати його вартості в повному обсязі не надав. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені товари становить 6215,29грн. (8434,47грн.- 2219,18грн.).

За таких обставин господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 6215,29грн. є обґрунтованою, доведеною і такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Беручи до уваги п.6.3. договору, відповідач повинен був оплатити поставлений товар:

- по видатковій накладній №АН-0003637 від 12.08.2008року на суму 960,32грн. до 26.08.2008року,

- по видатковій накладній №АН-0003190 від 25.07.2008року на суму 1977,14грн. до 08.08.2008року,

- по видатковій накладній №АН-0002385 від 24.06.2008року на суму 5497,01грн. до 08.07.2008року.

Оскільки станом на 03.06.2010року повна вартість отриманого товару по вказаним накладним відповідачем не сплачена, то господарський суд дійшов до висновку, що факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пунктом 7.5. договору сторони визначили, що у випадку прострочення терміну оплати строком більше ніж на 70 календарних днів покупець повинен сплатити штраф у розмірі 10% від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми штрафу, господарський суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у сумі 6836,82грн., з яких 6215,29грн. основний борг та 621,53грн. штраф.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

                    2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коляди Олександри Олександрівни (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 61-А, кв. 62, ідентифікаційний номер 1864706849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антип»(04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 35018273) 6215 (шість тисяч двісті п’ятнадцять) грн. 29 коп. основного боргу, 621 (шістсот двадцять одну)грн. 53 коп. штрафу та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   Антонова В.М.

Дата підписання 09.06.2010року