Рішення № 10027853, 04.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2010 р. Справа № 17/021-10

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ромстал Україна”

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 16886,56грн.

За участю представників:

від позивача Рогівська С.А. (дов. № 1509/09 від 15.09.2009р.);

від відповідача не зявилися;

від третьої особи не зявилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ромстал України” (далі - позивач) звернулося з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач) про стягнення 16886,56грн. заборгованості, з яких: 14433,57грн. основного боргу, 1514,30грн. пені, 221,60грн. 3% річних та 717,09грн. інфляційних витрат.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки торгового обладнання № 18 від 18.02.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2010р. порушено провадження у справі № 17/021-10, розгляд справи призначено на 02.04.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.04.2010р., замінено неналежного відповідача Фізичної особу підприємця ОСОБА_3 належним відповідачем Фізичної особою підприємцем ОСОБА_2, залучено до участі у справі Фізичної особу підприємця ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи призначено на 16.04.2010р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 16.04.2010р., 26.04.2010р., 11.05.2010р., 17.05.2010р. розгляд справи відкладено на 26.04.2010р., 11.05.2010р., 17.05.2010р. та 25.05.2010р. відповідно.

В судовому засіданні 25.05.2010р. представником позивача подано зміни до позовної заяви (а.с. 86-87), згідно яких позивач просить стягнути з відповідача 13942,37грн., з яких: 9040,09грн. основного боргу, 2881,65 грн. пені, 421,70грн. 3 % річних та 1598,93грн. інфляційних витрат, яка прийнята судом, розгляд справи відкладено на 04.06.2010р.

В судовому засіданні 04.06.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання 16.04.2010р., 26.04.2010р., 11.05.2010р., 17.05.2010р., 25.05.2010р. та 04.06.2010р. не зявився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ромстал України” (Постачальник) та Фізичної особою підприємцем ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір поставки торгового обладнання № 18/02.09, згідно якого постачальник зобовязався передати торгове обладнання у кількості та асортименті, що передбачені у специфікації до цього договору, а покупець прийняти зазначене торгове обладнання і оплатити його вартість в порядку і строки передбачені договором.

Постачальник передає покупцеві торгове обладнання в кількості та за узгодженими цінами, які діють на момент поставки торгового обладання та зазначаються у видатковій накладній № У-00000004 від 18.02.2009р. Загальна вартість даного договору визначається відповідно до фактично відвантаженого торгового обладнання та становить 19660,19грн. (п.п 2.1, 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору постачальник зобовязаний поставити торгове обладнання на протязі 14 днів, з моменту підписання цього договору.

Згідно п. 5.1. договору оплата за поставлене торгове обладнання проводиться покупцем не пізніше 180 календарних днів з моменту поставки торгового обладнання, що зазначена в Акті прийому-передачі до договору.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 16.02.2010р., за умови відсутності майнових зобовязань між стронами (п. 10.1. договору).

18.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ромстал України” (Постачальник) та Фізичної особою підприємцем ОСОБА_3 (Покупець) укладено додатковий договір № 1 до договору поставки № 18/02.09 від 18.02.2009р., згідно якого постачальник зобовязався передати комплект палетних стелажів на основі акту прийому-передачі на умовах зазначених у розділі 5 договору, а покупець прийняти зазначений товар та розрахуватися за нього.

Всі інші положення договору залишити без змін (п. 3 додаткового договору № 1 до договору поставки № 18/02.09 від 18.02.2009р.).

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 24266,10грн., що підтверджується наступними товарними накладними: № У-00000004 від 18.02.2009р. на суму 19660,19грн., № У-00000070 на суму 1190грн., № РУ-0000013 від 27.08.2009р. на суму 1190грн., № РУ-0000014 від 27.08.2009р. (а.с. 13, 89-91), який прийнятий Фізичної особою підприємцем ОСОБА_3, що підтверджується підписом скріпленим печаткою останнього на вказаних накладних.

01.10.2009р. між Фізичної особою підприємцем ОСОБА_3 (Первісний боржник), Фізичної особою підприємцем ОСОБА_2 (Новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ромстал Україна” (Кредитор) укладено договір про переведення боргу № 22, за умовами якого новий боржник стає зобовязаним здійснити замість первісного боржника обовязки останнього, що випливають з договору поставки № 18/02.09 від 18.02.2009р.

Згідно ст. 520 ЦК України боржник у зобовязанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобовязанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦК України).

Договір про переведення боргу № 22 від 01.10.2009р. та договір поставки торгового обладнання № 18/02.09 від 18.02.2009р. вчинено у письмовій формі.

Суд дійшов висновку, що заміна боржника Фізичної особи підприємцем ОСОБА_3 на Фізичної особу підприємця ОСОБА_2 здійснена правомірно, зобовязаною особою за договором поставки торгового обладнання № 18/02.09 від 18.02.2009р. є Фізичної особа підприємець ОСОБА_2.

Крім того, суд встановив, що відповідач на момент судового розгляду справи частково сплатив суму основного боргу на загальну суму 15226,01грн., внаслідок чого заборгованість відповідача з оплати поставленого торгового обладнання згідно спірних накладних зменшилася до 9040,09грн., що підтверджується банківською випискою № РУ-0001129 від 15.12.2009р. (а.с. 14) та витягом з карточки розрахунків між сторонами (а.с. 92).

На момент судового розгляду справи відповідач свої договірні зобовязання в повному обсязі не виконав, заборгованість за поставлений товар повністю не погасив.

Предметом позову з урахуванням поданих позивачем змін до позовної заяви (а.с. 86-87) є вимога про стягнення з відповідача 13942,37грн., з яких: 9040,09грн. основного боргу, 2881,65 грн. пені, 421,70грн. 3 % річних та 1598,93грн. інфляційних витрат.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 9040,09грн. основного боргу підлягає задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором, позивачем, за період з 17.08.2009р. по 11.05.2010р. нарахована пеня в сумі 2881,65грн.: 203,88грн. за період з 17.08.2009р. по 15.12.2009р.; 682,40грн. за період з 17.08.2009р. по 16.04.2010р.; 699,25грн. за період з 17.08.2009р. по 22.04.2010р.; 1002,48грн. за період з 17.08.2009р. по 11.05.2010р.; 241,51грн. за період з 15.02.2010р. по 11.05.2010р.; 52,13грн. за період з 23.02.2010р. по 11.05.2010р.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2. договору в разі прострочення оплати покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним помісячному розрахунку пені (а.с. 88), суд обмежив період її нарахування шістьмома місяцями від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 17.08.2009р. по 11.05.2010р. становить загалом 5080,28грн., зокрема: 1336,08грн. за період з 17.08.2009р. по 15.12.2009р.; 1731,05грн. за період з 17.08.2009р. по 17.02.2010р.; 1211,53грн. за період з 17.08.2009р. по 17.02.2010р.; 692,01грн. за період з 17.08.2009р. по 17.02.2010р.; 57,48грн. за період з 15.02.2010р. по 11.05.2010р.; 52,13грн. за період з 23.02.2010р. по 11.05.2010р. Оскільки суд, приймаючи рішення, не може вийти за межі позовних вимог, то вимога про стягнення з відповідача 2881,65грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором, позивачем за період 17.08.2009р. по 11.05.2010р. нараховано 421,70грн. 3 % річних та 1598,93грн. інфляційних витрат.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування 3 % річних та інфляційних витрат, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку 3 % річних та інфляційних витрат (а.с. 88), арифметично вірний розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат, нарахованих за період з 17.08.2009р. по 11.05.2010р. з урахуванням суми заборгованості складає 923,90грн. 3 % річних та 3490,73грн. інфляційних витрат відповідно. Оскільки суд, приймаючи рішення, не може вийти за межі позовних вимог, то вимога про стягнення з відповідача 421,70грн. 3 % річних та 1598,93грн. інфляційних витрат підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 9040,09грн. основного боргу, 2881,65грн. пені, 421,70грн. 3 % річних та 1598,93грн. інфляційних витрат є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ромстал Україна” (04655, м. Київ, вул. Констянтинівська, 4а; код ЄДРПОУ 32346937) 9 040 (девять тисяч сорок гривень) 09 коп. основного боргу, 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну гривню) 65 коп. пені, 421 (чотириста двадцять одну гривню) 70 коп. 3 % річних, 1598 (одну тисячу пятсот девяносто вісім гривень) 93 коп. інфляційних витрат, 144 (сто сорок чотири гривні) 33 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Рішення підписане: 08.06.2010р.