Рішення № 10027337, 31.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"31" травня 2010 р. Справа № 21/058-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго», Київська обл., м. Вишневе

до Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України», Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький

про стягнення 174268,86 гривень

за участю представників:

від позивача: Солнцева О.В. (довіреність №1290 від 15.01.2010р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго»(далі-ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України»(далі-ДСП «ГСЦУ»/відповідач) про стягнення 170006,15 грн., з яких: 121485,12 грн. заборгованості по сплаті за активну енергію за договором №64 від 08.07.1997р., 10773,26 грн. пені, 14929,98 грн. інфляційних втрат та 22817,79 грн. заборгованості по сплаті за перетікання реактивної енергії за договором №64 від 08.07.1997р.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.03.2010р. порушено провадження у справі №21/058-10 та призначено справу до розгляду на 21.04.2010р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 21.04.2010р. та 12.05.2010р. розгляд даної справи відкладався на 12.05.2010р. та 31.05.2010р. відповідно.

До того ж, ухвалами господарського суду Київської області від 29.03.2010р., 21.04.2010р. та 12.05.2010р. позивача було зобов’язано надати суду детальний та обґрунтований розрахунок сум пені, із зазначенням дат початкового та кінцевого розрахункового періоду, що містить посилання на підставу походження зобов’язання та суми фактичної заборгованості, на яке здійснюється нарахування по кожному виставленому рахунку, окремо.

В судовому засіданні 12.05.2010р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 174268,86 грн., з яких: 121485,12 грн. заборгованості по сплаті за активну енергію за договором №64 від 08.07.1997р., 10773,26 грн. пені, 14929,98 грн. інфляційних втрат, 4262,71 грн. 3% річних та 22817,79 грн. заборгованості по сплаті за перетікання реактивної енергії за договором №64 від 08.07.1997р. Зазначені уточнення судом прийняті.

В судові засідання 21.04.2010р., 12.05.2010р. та 31.05.2010р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

08.07.1997р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київобленерго»(перейменовано на ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго») (далі-електропостачальна організація) та ДСП «ГСЦУ»(далі-споживач) укладено договір на користування електричною енергією №64 (далі-Договір).

Пунктами 1, 4.1, 7.2 та 16 Договору передбачено, що електропостачальна організація зобов’язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами Договору, а споживач своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Споживач зобов’язується сплачувати за використану електроенергію, а також вносити інші платежі за розрахунковий період згідно з діючим в цей період тарифами, індексом цін та умовами цього договору.

Оплата платіжних документів здійснюється споживачем самостійно, в 5-ти денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі.

Договір набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Судом встановлено, що позивач протягом дії Договору свої обов’язки за Договором в частині постачання електричної енергії виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору позивачем, зокрема, за листопад 2008р.-січень 2010р. виставлено відповідачу рахунки за спожиту електричну електроенергію №9367684959 від 26.01.2010р., №9221111496 від 25.12.2009р., №9174349218 від 26.11.2009р., №9173857229 від 30.10.2009р., №9265976770 від 25.09.2009р., №9216997834 від 25.08.2009р., №9169617900 від 27.07.2009р., №9125254699 від 25.06.2009р., №9262893218 від 25.05.2009р., №9122724538 від 24.04.2009р., №9165083370 від 25.03.2009р., №9120481313 від 25.02.2009р., №9118714972 від 26.01.2009р., №9117222845 від 25.12.2008р., №9115870363 від 27.11.2008р. на загальну суму 567260,97 грн. Копії зазначених рахунків містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення електропостачальною організацією умов Договору.

Втім, свої обов’язки за Договором в частині своєчасної сплати вартості спожитої електроенергії відповідач належним чином не виконав.

Як зазначає позивач, грошові кошти, що надходили від відповідача, позивачем зараховувались в рахунок існуючої заборгованості за попередніми рахунками.

За таких обставин, відповідно до наданого позивачем розрахунку та копій банківських виписок за 28.11.2008р., 03.12.2008р., 04.12.2008р., 08.12.2008р., 10.12.2008р., 15.12.2008р., 16.12.2008р., 17.12.2008р., 18.12.2008р., 19.12.2008р., 22.12.2008р., 24.12.2008р., 25.12.2008р., 29.12.2008р., 30.12.2008р., 12.01.2009р., 28.01.2009р., 30.01.2009р., 06.02.2009р., 23.02.2009р., 04.03.2009р., 10.03.2009р., 17.03.2009р., 19.03.2010р., 01.04.2010р., 02.04.2010р., 09.04.2009р., 23.04.2009р., 27.04.2009р., 28.05.2009р., 29.05.2009р., 02.06.2009р., 03.06.2009р., 03.07.2009р., 30.07.2009р., 28.08.2009р., 03.09.2009р., 07.09.2009р., 11.09.2009р., 14.09.2009р., 26.10.2009р., 03.11.2009р., 30.11.2009р., 25.12.2009р., 29.12.2009р., 11.01.2010р., 29.01.2010р., рахунки №9265976770 від 25.09.2009р., №9216997834 від 25.08.2009р., №9169617900 від 27.07.2009р., №9125254699 від 25.06.2009р., №9262893218 від 25.05.2009р., №9122724538 від 24.04.2009р., №9165083370 від 25.03.2009р., №9120481313 від 25.02.2009р., №9118714972 від 26.01.2009р., №9117222845 від 25.12.2008р., №9115870363 від 27.11.2008р. відповідачем оплачені повністю, рахунок №9173857229 від 30.10.2009р. - частково, у розмірі 7996,79 грн., а рахунки №9367684959 від 26.01.2010р., №9221111496 від 25.12.2009р., №9174349218 від 26.11.2009р. - неоплачені повністю. Загальна сума боргу відповідача по сплаті за електроенергію за Договором, як зазначає позивач, складає 121485,12 грн. Копії зазначений банківських виписок містяться в матеріалах справи.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 121485,12 грн. заборгованості по сплаті вартості спожитої електроенергії згідно Договору за рахунками №9173857229 від 30.10.2009р., №9174349218 від 26.11.2009р., №9367684959 від 26.01.2010р., №9221111496 від 25.12.2009р.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога є обґрунтованою виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що споживач зобов’язаний, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що споживач зобов’язується сплачувати за використану електроенергію, а також вносити інші платежі за розрахунковий період згідно з діючим в цей період тарифами, індексом цін та умовами цього договору.

Приписами статей 33, 34 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Водночас, в судовому засіданні 12.05.2010р. представником позивача було надано суду банківські виписки з поточного рахунку позивача, зокрема, від 05.02.2010р., 01.03.2010р., 26.03.2010р., 06.05.2010р., 05.05.2010р., 19.05.2010р., зі змісту яких вбачається, що за зазначений період відповідачем в якості сплати вартості спожитої електроенергії було додатково сплачено 35700,00 грн. Копії зазначений банківських виписок містяться в матеріалах справи.

Втім, зазначена сума коштів не була врахована позивачем при визначенні розміру заборгованості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що фактичний розмір заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті вартості спожитої електроенергії за Договором за листопад 2008р.-січень 2010р. становить 85785,12 грн. (567260,97-481475,85), а не 121485,12 грн. як помилково вважає позивач.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість спожитої електричної енергії, зазначений факт відповідачем не спростовано, а арифметично вірний розмір заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті вартості спожитої електроенергії за Договором становить 85785,12 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 121485,12 грн. заборгованості по сплаті вартості спожитої електроенергії згідно Договору за рахунками №9173857229 від 30.10.2009р., №9174349218 від 26.11.2009р., №9221111496 від 25.12.2009р., №9367684959 від 26.01.2010р., підлягає частковому задоволенню в розмірі 85785,12 грн., що включає заборгованість по сплаті вартості спожитої електроенергії згідно Договору за рахунками №9174349218 від 26.11.2009р., №9221111496 від 25.12.2009р., №9367684959 від 26.01.2010р.

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 10773,26 грн. пені, 4262,71 грн. 3% річних та 14929,98 грн. інфляційних втрат.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що при відсутності оплати за електроенергію, яка спожита за розрахунковий період обумовлений Договором, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення боргу.

Згідно п. 7.2 Договору, оплата платіжних документів здійснюється споживачем самостійно, в 5-ти денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі.

Враховуючи викладене, право на нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення строків сплати вартості спожитої електроенергії за Договором, у позивача виникає по кожному виставленому відповідачу рахунку окремо.

До того ж, частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.

За таких обставин, законодавством України встановлено механізм реалізації права кредитора для стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання боржником господарських зобов’язань.

Приписами статей 4-7 та 43 ГПК України, встановлено, що судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вимоги наведених норм Закону, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування сум, що заявлені до стягнення, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (інформаційний лист Вищого господарського суду України №01-8/344 від 11.04.2005р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»(зі змінами і доповненнями)).

Враховуючи відсутність обґрунтування нарахування позивачем 10773,26 грн. пені, 4262,71 грн. 3% річних, 14929,98 грн. інфляційних втрат та неможливість здійснення перерахунку судом, ухвалами господарського суду Київської області 29.03.2010р., 21.04.2010р. та 12.05.2010р. останнього було зобов’язано надати детальний та обґрунтований розрахунок сум пені, із зазначенням дат початкового та кінцевого розрахункового періоду (число, місяць, рік), що містить посилання на підставу походження зобов’язання, тобто з чого складається сума заборгованості (відповідний рахунок) та суми фактичної заборгованості, на яке здійснюється нарахування за кожний розрахунковий період (по кожному виставленому рахунку) окремо.

Вимоги господарського суду позивач не виконав, обґрунтований розрахунок суду не надав, причини ненадання розрахунку не повідомив.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог (п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/344 від 11.04.2005р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»(зі змінами і доповненнями)).

Оскільки позивачем, в порушення вимог ухвал господарського суду Київської області від 29.03.2010р., 21.04.2010р., 12.05.2010р., так і не надано детального та обґрунтованого розрахунку сум пені, що унеможливлює здійснення перерахунку/перевірки сум пені, 3% річних та інфляційних втрат судом, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 10773,26 грн. пені, 4262,71 грн. 3% річних, 14929,98 грн. інфляційних втрат підлягають залишенню без розгляду в порядку п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Крім того, предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 22817,79 грн. заборгованості по сплаті вартості послуг за перетікання реактивної електроенергії згідно Договору за січень 2010р., з урахуванням сальдо станом на 01.01.2010р.

Відповідно до п. 10 Договору розрахунок знижок та надбавок до тарифу на електроенергію за компенсацію реактивної потужності на межі розподілу балансової приналежності здійснюється відповідно до Додатку №5 «Порядок розрахунків за реактивну електроенергію».

Судом встановлено, що позивач протягом дії Договором свої обов’язки за Договором в частині послуг з перетікання реактивної електричної енергії виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору позивачем, зокрема, за січень 2010р. виставлено відповідачу рахунок за послуги №9367684959 від 26.01.2010р.

Розмір сальдо станом на 01.01.2010р. підтверджується актами звірки заборгованості, що підписані начальником ПХРП ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»і фахівцем по комерційним розрахунками та скріплені відбитками печатки Товариства, які містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення електропостачальною організацією умов Договору.

Втім, свої обов’язки за Договором в частині оплати наданих послуг відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, з урахуванням сальдо на 01.01.2010р., в розмірі 22817,79 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість послуг за реактивні перетоки, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, зазначений факт відповідачем не спростовано, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 22817,79 грн. заборгованості по сплаті вартості послуг за перетікання реактивної електроенергії згідно Договору за січень 2010р., з урахуванням сальдо станом на 01.01.2010р. підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 59, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 612, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»до Санаторно-оздоровчого підприємства учбово-спортивної бази «Переяславль»в частині стягнення 10773,26 грн. пені, 4262,71 грн. 3% річних, 14929,98 грн. інфляційних втрат залишити без розгляду.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України»(08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Новокиївське шосе, 1А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00699945) на корить Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»(08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2Б, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 23243188) 85785 (вісімдесят п’ять тисяч сімсот вісімдесят п’ять) грн. 12 коп. заборгованості по сплаті вартості спожитої активної електроенергії, 22817 (двадцять дві тисячі вісімсот сімнадцять) грн. 79 коп. заборгованості по сплаті вартості послуг за перетікання реактивної електроенергії, 1086 (одну тисячу вісімдесят шість) грн. 02 коп. державного мита та 150 (сто п’ятдесят) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    В.А. Ярема

Рішення підписане-03.06.2010р.