Рішення № 10027333, 26.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2010 р. Справа № 8/052-10/14          

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Андрюх В. В. (довіреність б/н від 25.07.2008 р.);

від відповідача: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства „Київхліб” „Булочно-кондитерський комбінат” м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта-Торг”, м. Буча

про стягнення 3 314, 62 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДП ВАТ „Київхліб” „Булочно-кондитерський комбінат” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Дельта-Торг” про стягнення 3314, 62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати за товар за договором № 12944/3 від 31.03.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2010 р. (суддя Чорна Л. В.) порушено провадження у справі № 8/052-10 за позовом ДП ВАТ „Київхліб” „Булочно-кондитерський комбінат” до ТОВ „Дельта-Торг” про стягнення 3 314, 62 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 13.04.2010 р.

Розпорядженням Голови господарського суду Київської області від 06.04.2010 р., у зв’язку з обранням судді Господарського суду Київської області Чорної Л. В. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, справу № 8/052-10 передано із провадження судді Чорної Л. В. до провадження судді Бацуци В. М. Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2010 р. справу 8/052-10 прийнято до провадження судді Бацуци В. М. та присвоєно їй № 8/052-10/14.

13.04.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 26.05.2010 р.

26.05.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву, письмові пояснення, заяви, клопотання та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

31.03.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу хлібо-булочних виробів, виробів довготривалого зберігання та кондитерських виробів № 12944/3, згідно п. 1.1. якого продавець зобов’язується продавати на умовах цього договору хліб, хлібобулочні, кондитерські, сухарно-бараночні та макаронні вироби постачальника, далі- товар, у відповідності з поданими покупцем замовленнями, а покупець зобов’язаний приймати товар у власність та своєчасно сплатити його вартість постачальнику.

Згідно п. 1.3 договору право власності на поставлений товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами товарно-транспортної накладної, оформленої згідно наказу МАП України від 06.06.2001 р. № 153.

Відповідно до п. 31. договору товар постачається (відпускається) за діючими на час поставки (відпуску) цінами з урахуванням податку на додану вартість. Перелік продукції визначається в прайс-листах постачальника, наданих продавцем.

Пунктом 3.4 договору визначено, що розрахунки за товар проводяться у відповідності до умов оплати, визначених в специфікації, в національній валюті України шляхом перерахування на банківський рахунок постачальника, вказаному на ТТН, у безготівковому порядку та/або готівкою через КРФ ВАТ КБ „Хрещатик”, що знаходиться на території підприємства постачальника.

Згідно п. 3.6 договору датою оплати по даному договору вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 9.1. договору даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2008 р.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що при відсутності заяв про розірвання (переукладання) чи зміни окремих умов договору за 30 календарних днів до закінчення його дії, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік і на тих же умовах. У разі, якщо на момент закінчення строку дії договору або у випадках передбачених п. 7.2. договору у сторін залишаються невиконані обов’язки, дія договору по відношенню до цих зобов’язань продовжується до повного їх виконання.

19.05.2009 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду до договору купівлі-продажу № 12944/3 від 31.03.2008 р.

В п. 1. даної угоди зазначається, що сторони договору в цій додатковій угоді підтверджують факт поставки постачальником товару без попередньої оплати, та, відповідно, факт прийому покупцем у власність цього товару, вартість якого дорівнює 3218, 08 грн., ПДВ 20 % -643, 62 грн., всього 3861, 70 грн.

Відповідно до п. 3. додаткової угоди терміном здійснення оплати товару, визначеного в п. 1. цієї додаткової угоди, сторони визначають 1 рік, а строком остаточного розрахунку покупця з постачальником сторони визначають місяць травень 2010 р., при цьому оплата товару покупцем на банківський рахунок постачальника здійснюється щомісячно рівними частками в сумі 321, 81 грн.

Згідно п. 5. додаткової угоди договір припиняє свою дію після остаточного розрахунку за товар.

Отже, на виконання умов договору позивачем будо передано у власність відповідачу товар на загальну суму 3861, 70 грн., що підтверджується додатковою угодою від 19.05.2009 р.

Отже, позивач належним чином виконав свої зобов’язання щодо поставки товару, а відповідач не повністю виконав свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар, оскільки відповідачем була проведена лише часткова оплата суми заборгованості. А саме, 31.07.2009 р. відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача 321, 81 грн., також 21.09.2009 р. відповідач перерахував позивачу кошти у розмірі 321, 81 грн., що підтверджується довідкою № 215 від 26.02.2010 р., виданою ВАТ КБ „Хрещатик” та відповідними банківськими виписками з рахунку.

Однак відповідач до цього часу не виконав свої зобов’язання по оплаті за отриманий товар в повному обсязі і його заборгованість станом на час розгляду справи складає 3218, 08 грн. (3861, 70-321, 81-321, 81).

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України зазначає, що, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначається, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк та на момент розгляду справи відповідач не виконав свій обов’язок щодо оплати товару і його заборгованість перед позивачем складає 3 218, 08 грн., що також підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 3 218, 08 грн. за договором купівлі-продажу хлібо-булочних виробів, виробів довготривалого зберігання та кондитерських виробів № 12944/3 від 31.03.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф у розмірі 96, 54 грн., передбачений додатковою угодою до договору купівлі-продажу № 12944/3 від 31.03.2008 р. від 19.05.2009 р. в разі невиконання або неналежного виконання покупцем графіку оплати товару у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4. додаткової угоди передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання покупцем графіку оплати товару постачальник має право вимагати від покупця здійснення негайного повного розрахунку за товар та сплати покупцем штрафу в розмірі 3 % від вартості неоплаченого товару.

Розрахунок штрафу, виконаний позивачем, є вірним, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу в розмірі 96, 54 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта-Торг” (ідентифікаційний код 35095803) на користь Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства „Київхліб” „Булочно-кондитерський комбінат” (ідентифікаційний код 24374107 ) 3218 (три тисячі двісті вісімнадцять) грн. 08 (вісім) коп. заборгованості, 96 (дев’яносто шість) грн. 54 (п’ятдесят чотири) коп. штрафу та судові витрати 102 (сто дві) грн. 00 (нуль) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

31 травня 2010 р.