Рішення № 10027037, 21.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2010 р. Справа № 15/046-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вассма”,

м. Київ

до           Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Поділля”,

Київська обл., Баришівський р-н, с. Поділля

про           стягнення 107372,04 грн.

за участю представників:

від позивача: Грищенко О.М. (дов. від 01.02.2010 р.);

від відповідача: не з’явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вассма” (далі-Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Поділля” (далі-Відповідач) про стягнення 107372,04 грн., з яких 105234,50 грн. заборгованості за товар поставлений на підставі видаткових накладних, 1999,46 грн. інфляційних втрат та 138,08 грн. 3% річних.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач не розрахувався з позивачем за товар, поставлений позивачем відповідачу на підставі видаткових накладних, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 105234,50 грн. У зв`язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 1999,46 грн. інфляційних втрат та 138,08 грн. 3% річних. Всього сума позову становить 107372,04 грн. Також позивач просить стягнути судові витрати у справі, а саме 10000,00 грн. витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката, сплачене державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

19.05.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 137- 4/05 від 18.05.2010р. про уточнення позовних вимог, яка за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 96068,00 грн. основного боргу, 2401,70 грн. інфляційних втрат, 591,00 грн. 3% річних, всього сума позову становить 99060,70 грн.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 96068,00 грн. заборгованості, 2401,70 грн. інфляційних втрат та 591,00 грн. 3% річних, всього сума позову становить 99060,70 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 21.05.2010р. підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судові засідання 13.04.2010р., 30.04.2010р. та 21.05.2010р. не з’явився, хоча про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення № 22500986. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вассма” було поставлено, а товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Поділля” було прийнято згідно з видатковими накладними № РН21/00238 від 17.06.2008р. на суму 17654,00 грн., № РН21/0329 від 20.08.2008р. на суму 125400,00 грн., № СМП-1703 від 02.03.2009р. на суму 8924,83 грн., № СМП-1849 від 08.05.2009р. на суму 47640,00 грн., № СМП-1847 від 22.05.2009р. на суму 11993,90 грн., № СМП-1882 від 10.06.2009р. на суму 42108,60 грн., № СМП-2049 від 18.09.2009р. на суму 12852,00 грн. товар на загальну суму 266573,33 грн.

Для отримання товару відповідачем видано довіреності серії ЯОЗ № 918593 від 20.08.2008р., № 0053 від 20.05.2009р., № 0064 від 10.06.2009р. на ім’я Божка Василя Олександровича, серії ЯОЗ № 918799 від 02.03.2009р., № 0133 від 18.09.2009р на ім’я Бойка Павла Михайловича,

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З викладеного вище вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами, та довіреностями. Відповідно до цього договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти його і оплатити.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач за отриманий товар розрахувався з позивачем частково у сумі 170505,33 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22.02.2010р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 22-8/02 від 22.02.2010р., яка отримана відповідачем 25.02.2010р., що підтверджується повідомленням № 02519606 про вручення поштового рекомендованого відправлення. У зазначеній вимозі позивач просить відповідача протягом 7 календарних днів з моменту пред’явлення вимоги здійснити оплату заборгованості у сумі 105234,50 грн. за поставлений товар.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не погасив.

Таким чином, станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар на підставі видаткових накладних № РН21/00238 від 17.06.2008р. на суму 17654,00 грн., № РН21/0329 від 20.08.2008р. на суму 125400,00 грн., № СМП-1703 від 02.03.2009р. на суму 8924,83 грн., № СМП-1849 від 08.05.2009р. на суму 47640,00 грн., № СМП-1847 від 22.05.2009р. на суму 11993,90 грн., № СМП-1882 від 10.06.2009р. на суму 42108,60 грн., № СМП-2049 від 18.09.2009р. на суму 12852,00 грн. становить 96068,00 грн.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 96068,00 грн. за товар, поставлений на підставі вищезазначених видаткових накладних у кількості 7 штук на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 96068,00 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2401,70 грн. інфляційних втрат та 591,00 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2401,70 грн. інфляційних втрат, що нараховані з лютого 2010р. по квітень 2010р. на суму заборгованості 96068,00 грн. Згідно з вірним арифметичним розрахунком інфляційні втрати, які розраховані з додержанням вимог рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. “Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” за загальний період за загальний період з березня 2010р. по квітень 2010р. на суму боргу 96068,00 грн. становлять 576,41 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 591,00 грн., які нараховані за загальний період з 05.03.2010р. по 18.05.2010р. Згідно з вірним арифметичним розрахунком 3% річних, які нараховані за період з 05.03.2010р. по 18.05.2010р. становлять 592,20 грн., проте стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у сумі 591,00 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статями 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Поділля” (07561, Київська обл., Баришівський р-н, с. Поділля, код 00849936) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вассма”(04201, м. Київ, вул. Мінське шосе, буд.4, код 33937992) 96068,00грн. (дев’яносто шість тисяч шістдесят вісім грн. 00 коп.) боргу, 576,41 грн. (п’ятсот сімдесят шість грн. 41 коп.) інфляційних втрат, 591,00 грн. (п’ятсот дев’яносто одна грн. 00 коп.) 3% річних, 972,35 грн. (дев’ятсот сімдесят дві грн. 35 коп.) витрат по сплаті державного мита та 231,65 грн. (двісті тридцять одна грн. 65 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 28.05.2010р.