Рішення № 10027030, 28.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2010 р. Справа № 20/040-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Мегапол»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»

про стягнення 71304,83 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Процай В.М., довір. від 03.07.2009 р.

від відповідача: Юрченко О.І., довір. № 3 від 12.01.2010 р.

Обставини справи:

У квітні 2009 року Приватне підприємство «Мегапол»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(далі –відповідач) про стягнення 489813,07 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на укладення 04.07.2008 р. з ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»договору поставки № 03/07-08, відповідно до якого ПП «Мегапол»зобов’язувалося поставляти покупцеві товар, а відповідач –приймати та оплачувати його.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на загальну суму 812896,03 грн., який покупцем був частково сплачений, у зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 416396,00 грн. основного боргу, 40414,06 грн. пені, 5085,51 грн. 3% річних, 27917,50 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.04.2009 р. у справі № 3/047-09 позовні вимоги були задоволені частково, з ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»було стягнуто на користь ПП «Мегапол»416396,00 грн. основного боргу, 5085,51 грн. 3% річних, 19225,03 грн. інфляційних втрат, 40414,06 грн. пені, 4810,93 грн. державного мита та 115,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.07.2009 р. рішення господарського суду Київської області від 27.04.2009 р. у справі № 3/047-09 було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2009 р. рішення господарського суду Київської області від 27.04.2009 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.07.2009 р. у справі № 3/047-09 було залишено без змін.

16.11.2009 р. на виконання рішення господарського суду Київської області від 27.04.2009 р. у справі № 3/047-09 було видано відповідний наказ.

Позивач у даній справі № 20/040-10 посилається на невиконання відповідачем рішення господарського суду Київської області у справі № 3/047-09 станом на 21.01.2010 р., у зв’язку з чим просить суд стягнути з ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»13963,52 грн. пені, 11430,90 грн. 3% річних, 44970,76 грн. інфляційних втрат, а також відшкодувати 708,78 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розгляд справи відкладався.

13.04.2010 р. у судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову, посилаючись при цьому на те, що статтею 232 Господарського кодексу України встановлений строк припинення нарахування штрафних санкцій.

На думку відповідача, всупереч приписам статті 625 Цивільного кодексу України, позивач не надав суду доказів надсилання вимоги на адресу відповідача, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є незаконною.

Також, за твердженням відповідача, позивач не надав відповідачу розрахунок стягнення коштів та доказів встановлення індексу інфляції за період, зазначений у позовній заяві.

Крім того, ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД» вважає відсутнім предмет позову у даній справі у зв’язку з не зазначенням, яке саме право позивача порушено та не зазначенням способу захисту свого права позивачем відповідно до вимог статті 16 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 28.05.2010 р. представник позивача надав суду заяву про збільшення суми позовних вимог № 47, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 13963,52 грн. пені, 67872,53 грн. інфляційних втрат, 16598,76 грн. 3% річних.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.05.2010 р. відмовився від отримання примірника заяви про збільшення суми позовних вимог з мотивів відсутності повноважень на вчинення таких дій.

У судовому засіданні 28.05.2010 р. за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

04.07.2008 р. між Приватним підприємством «Мегапол» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД» (покупець) було укладено договір поставки № 03/07-08, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставляти покупцю олію соєву (товар), а покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати та оплачувати товар.

Згідно з п. 8.2 договору за прострочення терміну розрахунку покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від неоплаченої у встановлений термін суми.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.04.2009 р. у справі № 3/047-09 позовні вимоги були задоволені частково, з ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»було стягнуто на користь ПП «Мегапол»416396,00 грн. основного боргу, 5085,51 грн. 3% річних, 19225,03 грн. інфляційних втрат, 40414,06 грн. пені, 4810,93 грн. державного мита та 115,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

16.11.2009 р. господарським судом Київської області було видано наказ про примусове виконання рішення у справі № 3/047-09.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як зазначає позивач, станом на 21.01.2010 р. рішення господарського суду Київської області від 27.04.2009 р. у справі № 3/047-09 не виконано, у зв’язку з чим, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 13963,52 грн. пені, 67872,53 грн. інфляційних втрат, 16598,76 грн. 3% річних за договором поставки № 03/07-08 від 04.07.2008 р. на підставі рішення господарського суду Київської області від 27.04.2009 р. у справі № 3/047-09.

Як зазначає позивач, рішенням господарського суду Київської області від 27.04.2009 р. у справі № 3/047-09 було стягнуто борг, нарахований станом на 31.12.2008 р.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

У відповідності з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, пеню за договором поставки № 03/07-08 від 04.07.2008 р. необхідно було обраховувати за період з 20.08.2008 р. до 20.02.2009 р.

За таких обставин у відповідності з приписами ст. 232 ГК та на підставі п. 8.2 договору поставки № 03/07-08 від 04.07.2008 р. позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за договором.

Відповідно до п. 8.2 договору за прострочення терміну розрахунку покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від неоплаченої у встановлений термін суми.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені у сумі 13963,52 грн. за період з 01.01.2009 р. до 20.02.2009 р. на суму 416396,00 грн., який є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3 % річних.

Частинами 1, 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, дана норма закріплює за кредитором право вимагати з боржника стягнення інфляційних витрат, як збільшення суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України та 3 % річних, як плату за користування боржником його грошовими коштами за весь період прострочки виконання грошового зобов'язання, що є об'єктивним процесом збільшення грошових сум боргу у боржника перед стягувачем.

Водночас приписи статті 625 ЦК України не заперечують можливість звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання, і зокрема, за період, що утворився після прийняття судом відповідного рішення.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України № 16/77 від 12.11.2008 р.

Розмір 3% річних, визначений підприємством, становить 16598,76 грн. за період з 01.01.2009 р. до 30.04.2010 р. на суму 416396,00 грн., є арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідача.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 67872,53 грн. за період з січня 2009 р. до травня 2010 р. на суму 416396,00 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Мегапол»у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, при цьому недоплачене позивачем при зверненні до суду із заявою про збільшення суми позовних вимог № 47 від 28.05.2010 р. державне мито в сумі 275,57 грн. підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України на підставі приписів частини другої ст. 46 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 46, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(07526, Київська обл., Баришівський р-н, с. Морозівка, вул. Садова, 9 код ЄДРПОУ 30467889) на користь Приватного підприємства «Мегапол»(36020, м. Полтава, вул. Котляревського, 21, кв. 28, код ЄДРПОУ 24390508) –13963 (тринадцять тисяч дев’ятсот шістдесят три) грн. 52 коп. пені, 67872 (шістдесят сім тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 53 коп. інфляційних втрат, 16598 (шістнадцять тисяч п’ятсот дев’яносто вісім) грн. 76 коп. 3% річних, 708 (сімсот вісім) грн. 98 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(07526, Київська обл., Баришівський р-н, с. Морозівка, вул. Садова, 9 код ЄДРПОУ 30467889) в доход Державного бюджету України на р/р 31118095700001, банк ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу У ДКУ в Київській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито в сумі 275 (двісті сімдесят п’ять) грн. 57 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення – 28.05.2010 р.