Рішення № 10026520, 09.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2010 р. Справа № 5/008-10          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське зерно», м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинська птахофабрика», м. Яготин

про стягнення 150991,47 грн.

за участю представників:

позивача:Кучеренко В.М.–дов. від 30.04.2009р. № 21

відповідача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське зерно»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинська птахофабрика»(далі –відповідач) про стягнення 150991,47 грн., з яких 145822,81 грн. основного боргу, 3362,67 пені, 1312,40 грн. інфляційних втрат та 493,59 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання двічі не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 31.08.2009р. № 31/08/09-ЯН (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов’язався поставити у власність відповідачу товар, а відповідач – покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору найменування, кількість, ціна і вартість конкретної партії товару вказується в видатковій накладній постачальника, які є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями протягом всього строку дії договору поставки.

Згідно п. 5.1 договору оплата товару відповідачем здійснюється в порядку 100% оплати вартості конкретної партії товару у відповідності з видатковою накладною протягом 30 календарних днів з дати поставки конкретної партії товару. Партією товару вважається кількість товару, поставленого у відповідності з конкретною видатковою накладною позивача. Датою поставки конкретної партії товару є дата, вказана у видатковій накладній позивача.

Договір вступає в силу з 01.09.2009р. і діє до 31.12.2010р.

Згідно умов додаткової угоди № 2 від 09.09.2009р. до договору поставки № 31/08/09 –ЯН від 31.08.2009р. відповідач має право оплачувати вартість поставленого товару векселем.

На виконання умов договору та додаткової угоди до нього позивач по видатковим накладним, копії яких залучені до матеріалів справи поставив відповідачу товар на загальну суму 1145822,81 грн., а відповідач на підставі довіреності № 36 від 01.09.2009р. вказаний товар отримав. Завірена копія довіреності залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої зобов’язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар здійснив частково, передавши відповідачу в якості оплати прості векселі на загальну суму 1000000 грн. Факт приймання - передачі векселів підтверджується актом приймання передачі векселю від 10.09.2009р., який підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, завірена копія якого долучена до матеріалів справи.

Станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 145822,81 грн.

Розмір зазначеної заборгованість також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі, який підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, згідно якого сальдо на користь позивача станом на 17.11.2009р. складає 145822,81 грн. Завірена копія зазначеного акту долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 145822,81 грн. заборгованості за поставлений товар.

Оскільки на протязі строку дії договору відповідачем було порушено строки виконання зобов’язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 1312,40 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 493,59 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 8.3 договору просить суд стягнути з відповідача за прострочку здійснення оплати поставленого товару пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 3362,67 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 145822,81 грн. основного боргу, 1312,40 грн. інфляційних втрат, 493,59 грн. 3% річних та 3362,67 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинська птахофабрика»(07700, Київська область, м. Яготин, вул. Робоча, 1, код ЄДРПОУ 32395759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське зерно»(36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 32А, код ЄДРПОУ 30044094) 145822 (сто сорок п’ять тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 81 коп. заборгованості, 1312 (одну тисячу триста дванадцять) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 493 (чотириста дев’яносто три) грн. 59 коп. 3% річних, 3362 (три тисячі триста шістдесят дві) грн. 67 коп. пені, 1509 (одну тисячу п’ятсот дев’ять) грн. 91 коп. –витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.