Рішення № 10026378, 19.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" травня 2010 р. Справа № 21/027-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента агро», м. Київ

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Шляховик», Київська обл., с. Пришивальня

про стягнення 101 795,83 гривень

за участю представників:

від позивача: Грищенко О.М. (довіреність від 01.02.2010р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента агро»(далі-ТОВ «Тридента агро»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Шляховик»(далі-ПСП «Шляховик»/відповідач) про стягнення 101 795,83 грн., з яких: 75 513,84 грн. заборгованості за договором №53-04-2009 СФК від 10.04.2009р., 3 861,01 грн. пені, 5 650,26 грн. 30% річних , 1 661,96 грн. інфляційних втрат та 15 108,76 грн. штрафу.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2010р. порушено провадження у справі №21/027-10 та призначено справу до розгляду на 03.03.2010р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 03.03.2010р., 17.03.2010р., 14.04.2010р. та 28.04.2010р. розгляд даної справи відкладався на 17.03.2010р., 14.04.2010р., 28.04.2010р. та 19.05.2010р. відповідно.

В судові засідання 03.03.2010р., 17.03.2010р., 14.04.2010р., 28.04.2010р. та 19.05.2010р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.04.2009р. між ТОВ «Тридента агро»(далі-продавець) та ПСП «Шляховик»(далі-покупець) укладено договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №53-04-2009 СФК (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 2.2, 2.4, 3.1, 5.3, 6.1 та 11.1 Договору передбачено, що цей договір визначає умови купівлі-продажу насіння (далі-товар) на умовах відстрочення платежу.

Всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.

Підписання видаткових накладних, що виписані в період дії Договору, засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікату якості, інструкції щодо використання та застосування даного товару.

Товар може передаватись покупцю партіями.

Оплата товару проводиться наступним чином: 50% від вартості товару оплачується покупцем протягом 3 днів з моменту підписання даного договору; 50% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 31.10.2009р.

Покупець зобов'язаний, зокрема, провести оплату за товар в строк та на умовах, вказаних в ст. 5 Договору.

Договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по Договору.

У додатку №1 до Договору сторони погодили, що загальна вартість товару становить 142067,52 грн.

У відповідності до ч. 1 п. 5.3 Договору, для здійснення покупцем попередньої оплати вартості товару позивачем виставлено відповідачу рахунки №СФ-СМ00094 від 10.04.2009р. на суму 62 013,60 грн. та №СФ-СМ00101 від 14.04.2009р. на суму 9 020,16 грн. Копії зазначених рахунків.

Судом встановлено, що позивач протягом дії Договору свої обов'язки за Договором виконав належним чином.

На виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю 142 067,84 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видаткових накладних №РН-СМ00071 від 14.04.2009р. на суму 18 040,32 грн., №РН-СМ00069 від 13.04.2009р. на суму 124 027,20 грн. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.

Отримання покупцем товару згідно Договору підтверджується також і довіреностями на отримання цінностей, що були видані відповідачем відповідно до кожної з вищезазначених накладних. Копії довіреностей містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов Договору.

Проте, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, сплативши 66 524,28 грн., в наслідок чого за ним утворилась заборгованість, як зазначає позивач, в розмірі 75 513,84 грн.

Факт часткової сплати відповідачем вартості поставленого згідно Договору товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача за 10.04.2009р. та 07.04.2009р.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №146 від 18.05.2010р., що підписана генеральним директором ТОВ «Тридента агро»та скріплена відбитком печатки Товариства.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 75 513,84 грн. заборгованості за Договором згідно видаткових накладних №РН-СМ00071 від 14.04.2009р., №РН-СМ00069 від 13.04.2009р.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами п. 6.1 Договору визначено, що покупець зобов'язаний, зокрема, провести оплату за товар в строк та на умовах, вказаних в ст. 5 Договору.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.3 Договору оплата товару проводиться наступним чином: 50% від вартості товару оплачується покупцем протягом 3 днів з моменту підписання даного договору; 50% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 31.10.2009р.

Враховуючи строки оплати вартості поставлено товару, встановлені Договором відповідач повинен був остаточно розрахуватись за видатковими накладними №РН-СМ00071 від 14.04.2009р., №РН-СМ00069 від 13.04.2009р. до 31.10.2009р.

Водночас, враховуючи, що за видатковими накладними №РН-СМ00071 від 14.04.2009р., №РН-СМ00069 від 13.04.2009р. позивачем було поставлено товар загальною вартістю 142 067,84 грн., а відповідачем за Договором сплачено 66 524,28 грн., арифметично вірний розмір боргу відповідача перед позивачем за Договором становить 75 543,56 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар, зазначений факт відповідачем не спростовано, арифметично вірний розмір заборгованості становить 75 543,56 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 75 513,84 грн. заборгованості за Договором згідно видаткових накладних №РН-СМ00071 від 14.04.2009р., №РН-СМ00069 від 13.04.2009р. підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, позивач нарахував 3 861,01 грн. пені за періоди: з 02.11.2009р. по 01.02.2010р. на 75 543,84 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.2 Договору за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 3 903,44 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3 861,01 грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 650,26 грн. 30% річних, нарахованих за період: з 02.11.2009р. по 01.02.2010р. на 75 543,84 грн. заборгованості, та 1661,96 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період: з 01.11.2009р. по 31.12.2009р. на 75 543,84 грн. заборгованості.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.6 Договору передбачено, що сторони згідно п. 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.

Оскільки, арифметично вірний розмір 30% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України та положень Договору, становить 5712,36 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 5 650,26 грн. 30% річних підлягає задоволенню.

Водночас, оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України, становить 1 510,87 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 1 661,96 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 510,87 грн.

Крім того, у зв'язку з прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач просить суд, на підставі п. 8.4 Договору, стягнути з відповідача 15 108,76 грн. штрафу.

Пунктом 8.4 Договору передбачено, що покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Втім, статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.

З приписів даної норми вбачається, що підставою застосування штрафу може бути будь-яке порушення зобов'язання, за виключенням прострочення виконання грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29.04.2010р. у справі №11/267-09.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 15 108,76 грн. штрафу, оскільки вимога про стягнення штрафу, нарахованого за прострочення виконання грошового зобов'язання, суперечить вимогам п. 2 ст. 549 ЦК України.

Крім того, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, в тому числі, витрати, що складаються з оплати послуг адвоката в розмірі 2 800,00 грн.

На підтвердження факту надання правової допомоги позивачем надано суду договір про надання правової допомоги №256/10/09 від 19.10.2009р., що укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія»(далі-ТОВ «Незшіежна юридична компанія»), Акт прийому-передачі документів (матеріалів) від 19.10.2009р., Акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 26.10.2009р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3280 Бонтлаб В.В., наказ по особовому складу ТОВ «Незалежна юридична компанія»№5 від 08.01.2008р., платіжне доручення про перерахування грошових коштів з поточного рахунка позивача на поточний рахунок «Незалежна юридична компанія»№1163 від 22.10.2009р. на 2 500,00 грн. з призначенням платежу: «За надання послуг зг. Дог. №256/10/09 про надання правової допомоги від 19.10.2009р.». Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інше.

Зі змісту зазначеної норми слідує, що до судових витрат відносяться кошти, якщо вони були сплачені саме адвокату, а не будь-якому представнику сторони, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Зокрема, поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 цього Закону, якою визначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Зазначена правова позиція відповідає позиції, викладеній в постанові Вищого господарського суду України від 15.04.2010р. по справі №38/114.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що судові витрати по справі, в цій частині, пов'язані з оплатою позивачем саме послуг адвоката Бонтлаби В.В.

Натомість, наявні у справі докази, свідчать про перерахування позивачем грошових коштів за надання правової допомоги ТОВ «Незалежна юридична компанія», за розпорядженням якого Бонтлаб В.В. представляє інтереси позивача в суді, яке не є адвокатським об'єднанням, а тому витрати понесені позивачем на оплату послуг зазначеного товариства не можуть відноситись до судових витрат в розумінні ст. 44 ГПК України.

Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 800,00 грн. витрат на послуги адвоката задоволенню не підлягає з огляду на її необґрунтованість.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 48, 49, 59, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 612, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента агро»(03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 25591321) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Шляховик»(08513, Київська обл., Фастівський р-н, с. Пришивальня, вул. Буйка, 28, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30786357) 75 513 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 84 коп. заборгованості, 3 861 (три тисячі вісімсот шістдесят одну) грн. 01 коп. пені, 5 650 (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 26 коп. 30% річних, 1 510 (одну тисячу п'ятсот десять) грн. 87 коп. інфляційних втрат, 865 (вісімсот шістдесят п'ять) грн. 35 коп. державного мита та 198 (сто дев'яносто вісім) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позовних вимог відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                                         В.А. Ярема

Рішення підписане 25.05.2010р.