Рішення № 10026236, 28.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2010 р. Справа № 14/049-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Осипова О. С. (довіреність б/н від 18.12.2009 р.);

від відповідача: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дистриб’юторська Компанія „Європа”, м. Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта-Торг”, м. Буча

про стягнення 12 177, 32 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Дистриб’юторська Компанія „Європа” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Дельта-Торг” про стягнення 12 177, 32 грн. ( 11 574, 06 грн. –основна заборгованість, 344, 52 грн. –пеня, 50, 41 грн. – 3 % річних, 208, 33 грн. –інфляційні збитки).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати за товар за договором поставки № 004/б-08 від 04.03.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2010 р. порушено провадження у справі № 14/049-10 за позовом ТОВ „Дистриб’юторська Компанія „Європа” до ТОВ „Дельта-Торг” про стягнення 12 177, 32 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 09.04.2010 р.

09.04.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 28.04.2010 р.

28.04.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву, письмові пояснення, заяви, клопотання та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

04.03.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 004/б-08, згідно п. 1.1. якого постачальник зобов’язався поставити товар згідно замовлення покупця, а покупець прийняти його відповідно до накладних та Протоколу узгодження цін та асортименту, що є невід’ємною частиною договору.

У пункті 1.2. договору зазначається, що моментом передачі права власності на товар є момент фізичного одержання товарів покупцем та оформлення уповноваженими представниками обох сторін відповідної документації, що підтверджує фактичну предачу товару.

Згідно п. 2.1. договору кількість, ціна і вартість товару фіксується в накладній, що виписується відповідно до попереднього замовлення покупця та Протоколу узгодження цін та асортименту і передається по факсу, e-mail або через торгового представника постачальника. У ціну товару включена: вартість товару, упаковка, витрати на оформлення необхідної документації.

Відповідно до п. 3.2. договору покупець оплачує суму за реалізований товар за цінами, зазначеними у накладних кожні 7 (сім) календарних днів.

На виконання умов договору № 004/б-08 від 04.03.2008 р. позивачем у 2008-2009 р. р. належним чином виконувались обов’язки щодо поставки відповідачу товару згідно відповідних видаткових накладних.

30.07.2009 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 42 про розірвання договору поставки № 004/б-08 від 04.03.2008 р. та оплату боргу.

У пункті 1 даної угоди зазначається, що покупець та постачальник прийшли до згоди розірвати договір поставки № 004/б-08 від 04.03.2008 р.

Пунктом 2 угоди № 42 передбачено, що покупець зобов’язується погасити заборгованість перед постачальником за поставлений товар в сумі 14467, 12 грн. на протязі шести календарних місяців, шляхом розстрочення платежу, але не пізніше ніж до 31.12.2009 р.

25.09.2009 р. згідно банківської виписки, наданої позивачем, відповідачем була проведена лише часткова оплата в сумі 2893, 06 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 11574, 06 грн. ( 14467, 12-2893, 06).

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У встановлений Додатковою угодою строк та на момент розгляду справи відповідач не виконав у повному обсязі обов’язок щодо оплати товару і його заборгованість перед позивачем складає 11574, 06 грн., що також підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 11574, 06 грн. за договором № 004/б-08 від 04.03.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 004/б-08 від 04.03.2008 р., за період прострочення виконання обов’язку по оплаті з 01.01.2010 р. по 22.02.2010 р. у розмірі 344, 52 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що у випадку невиконання, неналежного чи несвоєчасного виконання однією із сторін своїх зобов’язань за договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого зобов’язання.

Розрахунок пені, виконаний позивачем, є вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені в розмірі 344, 52 грн.

Також позивач просить стягнути інфляційні збитки та 3 % річних за період прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті за товар за договором № 004/б-08 від 04.03.2008 р. у розмірі 208, 33 грн. і 50, 41 грн. відповідно, згідно виконаного ним розрахунку.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків, виконаний позивачем, є невірним.

Період заборгованості - з 05.01.2010 р. по 22.02.2010 р., розмір заборгованості –11 574, 06 грн., середній індекс інфляції за період заборгованості –1, 037, інфляційне збільшення суми боргу - 428, 24 грн., сума боргу з врахуванням індексу інфляції- 12 002, 30 грн.

Розрахунок інфляційних збитків за вказаний період складає: 11574, 06*1, 037 = 12002, 30.

Інфляційне збільшення суми боргу згідно розрахунку інфляційних збитків, виконаного позивачем, становить 208. 33 грн. Дана сума є меншою за суму боргу з урахуванням індексу інфляції згідно розрахунку, проведеного судом, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків у розмірі 208, 33 грн.

Розрахунок 3 % річних, виконаний позивачем, є вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних у розмірі 50, 41 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта-Торг” (ідентифікаційний код 35095803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дистриб’юторська Компанія „Європа” (ідентифікаційний код 34977088) 11 574 (одинадцять тисяч п’ятсот сімдесят чотири) грн. 06 (шість) коп. заборгованості, 344 (триста сорок чотири) грн. 52 (п’ятдесят дві) коп. пені, 208 (двісті вісім) грн. 33 (тридцять три) коп. інфляційних збитків, 50 (п’ятдесят) грн. 41 (сорок одна) коп. 3 % річних від простроченої суми та судові витрати 121 (сто двадцять одна) грн. 77 (сімдесят сім) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

17 травня 2010 р.