Рішення № 10026244, 18.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" травня 2010 р. Справа № 18/047-10

Розглянувши матеріали справи за позовом Закритого акціонерного товариства «Фірма «Полтавпиво», м. Полтава

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Українка

про стягнення 57423,36 грн.

за участю представників сторін

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства «Фірма «Полтавпиво»(далі позивач) до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 57423,36 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали суду від 12.04.2010 року та призначено справу до розгляду на 22.04.2010 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 22.04.2010 року без поважних причин не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладався до 18.05.2010 року.

В судове засідання 18.05.2010 року сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, не зявились. Позивач надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позов не надав.

У звязку з чим, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, судом встановлено.

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором поставки пива № 62 від 20.10.2009 року. На виконання умов вищезазначеного Договору позивач в період з 23.10.2009 року по 12.11.2009 року позивач поставив відповідачу продукцію власного виробництва в засобах упаковки багаторазового використання (зворотній тарі), за яку останній зобовязаний розрахуватись та у встановлений термін повернути зворотну тару відповідно до умов Договору.

Судом встановлено, що поставлена продукцію була прийнята відповідачем без будь-яких зауважень та застережень, що свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов'язань. Однак, відповідач в порушення умов Договору вартість продукції оплатив частково та частково повернув зворотну тару, в результаті чого за ним утворилась заборгованість.

Перерахування грошових коштів за отриману продукцію відповідач повинен був здійснити у строки, вказані у Додатку № 1 до вищевказаного Договору поставки, тобто на протязі 20 днів з моменту отримання продукції (у зимовий період).

Як вбачається з наявних у справі доказів, згідно накладної № 00001789 від 23.10.2009 року, позивач поставив відповідачу продукцію на суму 25 867,29 грн. з терміном оплати до 13.11.2009 року (зимовий сезон), відповідач провів оплату в сумі 2 500,00 грн. таким чином, за зазначеною накладної заборгованість складає 23367,29 грн.

Згідно накладних № 00001878, 00001879 від 12.11.2009 року позивач поставив відповідачу продукцію на суму 8 467,17 грн. з терміном оплати до 03.12.2009 року (зимовий сезон), яка відповідачем не оплачена.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, в результаті несвоєчасної сплати вартості продукції, у відповідача перед ЗАТ «Фірма «Полтавпиво»виникла заборгованість в сумі 31834,46 грн.

Відповідно до ч. 2 ст.625, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 6.2. Договору, відповідач, який прострочив виконання свого грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 20 % річних з простроченої суми. Тобто, договором встановлений інший розмір процентів, який складає 20 % річних.

За розрахунком позивача за накладною № 00001789 від 23.10.2009 року інфляційні втрати нараховані на суму боргу за фактичний період прострочення з листопада 2009 по лютий 2010 року в сумі 1360,00 грн.; за накладними № 00001879, 00001878 від 12.11.2009 року за період з грудня 2009 по лютий 2010 року в сумі 398,00 грн. Всього позивачем нараховано 1758,00 грн. інфляційних.

Також, позивачем нараховано 20 % річних відповідно п. 6.2. Договору за накладною № 00001789 від 23.10.2009 року за період з 13.11.2009 року по 01.03.2010 року в сумі 1395,02 грн. та за накладними № 00001879, 00001878 від 12.11.2009 року за період з 03.12.2009 року по 01.03.2010 року в сумі 403,88 грн., всього 1798,9 грн.

Крім того, продукція власного виробництва відпускалася у засобах упаковки багаторазового використання (тарі), яка відповідно до п. 3.2. Договору - є залоговою (що також вказується безпосередньо в накладних на отримання тари). Зворотна тара підлягала обов'язковому поверненню позивачу у стані, придатному для повторного використання, у строки вказані у Додатку № 1 до вищевказаного договору поставки, тобто на протязі 45 днів з моменту отримання такої тари.

Відповідачем не повернуто за накладними №№ 00001789 від 23.10.2009 року (з датою повернення до 08.12.2009 року), 00001878, 00001879 від 12.11.2009 року (з датою повернення до 29.12.2009 року):

- пляшка Missile місткістю 0,5 л. у кількості 8400 шт. загальною вартістю 2100,00 грн.

- ящик євро у кількості 420 шт. на загальну вартість 5460,00 грн.

- піддон євро у кількості 20 шт. на загальну вартість 600,00 грн.

Вартість тари розрахована по заставним цінам відповідно до п. 3.2. Договору та вказується без врахування ПДВ.

Отже, загальна вартість неповернутої тари складає 8160,00 грн. без врахування ПДВ.

Як передбачено п. 6.3. Договору, Постачальник має право нарахувати штраф за прострочу повернення зворотної тари у розмірі 150% вартості тари, вказаної у товарно-транспортних накладних.

Відповідно до п. 95 Правил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання і Правил повторного використання дерев'яної, картонної тари та паперових мішків, затверджених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 1992 року № 174 наказом Міндержресурсів України від 16.06.1992 року № 15 за прострочку повернення (здачі) засобів упаковки багаторазового використання до 15 днів покупець (одержувач) сплачує постачальнику штраф у розмірі 150 % ціни придбання цих засобів, а більше 15 днів - 300 % з урахуванням раніше знятого штрафу. У випадках втрати засобів упаковки багаторазового використання, окрім штрафу, сплачується і їх вартість.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки тара повинна бути повернена відповідачем протягом 45-тиденного терміну з моменту отримання такої тари, термін прострочення станом на момент звернення до суду складає більше 15 днів, у зв'язку з чим, з відповідача підлягає стягненню штраф в розмірі 150% з вартості тари 8160,00 в сумі 12240,00 грн.

Крім того, враховуючи, що відповідач не надав відповіді на претензію позивача від 25.02.2010 року вих. №04/140 про повернення тари та оплати продукції, позивач відповідно до п. 6.8. Договору відмовився від повернення тари в натурі і вимагає сплати її вартості з урахуванням ПДВ в сумі 9 792,00 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, одностороннє припинення зобовязання, сплата неустойки та відшкодування збитків. Відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 9 792,00 грн. вартості тари підлягає задоволенню.

За наслідками розгляду спору судом встановлено обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті продукції в сумі 31834,46 грн., інфляційних в сумі 1758,00 грн. та 20% річних в сумі 1798,9 грн. Також позивачем правомірно нараховано 150% штрафу за прострочення повернення тари в сумі 12240,00 грн. та заборгованість по сплаті вартості тари в сумі 9 792,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Фірми «Полтавпиво»(36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, 160, код 05518768) 31834,46 грн. боргу, 1758,00 грн. інфляційних, 1798,9 грн. 20% річних, 12240,00 грн. 150% штрафу, 9 792,00 грн. заборгованості по сплаті вартості тари, 574,23 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя