Рішення № 10026218, 18.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" травня 2010 р. Справа № 18/037-10

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нормаль –Україна», м. Славутич

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пісківський завод скловиробів»,

смт. Пісківка

про стягнення 77360,86 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Сидорін В.Б.

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нормаль –Україна»(далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пісківський завод скловиробів»(далі – відповідач) про стягнення 77360,86 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали суду від 17.03.2010 року та призначено справу до розгляду на 01.04.2010 року.

Відповідач, належними чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 01.04.2010 року без поважних причин не з‘явився. Розгляд справи відкладено на 20.04.2010 року.

У судовому засіданні 20.04.2010 року представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з позовною заявою та підготувати відзив. Розгляд справи відкладався до 18.05.2010 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 20.04.2010 року, надісланою на його адресу 26.04.2010 року, у судове засідання 18.05.2010 року без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд встановив.

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором № 17-2008 на виконання робіт по монтажу систем аспірації: АС-1-АС-5, АС7, АС8, АС12, АС14-АС-17, укладеним 16.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нормаль-Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пісківський завод скловиробів».

За умовами вказано Договору позивач взяв на себе зобов’язання виконати для відповідача роботи по монтажу систем аспірації: АС-1-АС-5, АС7, АС8, АС12, АС14-АС-17 на об’єкті ТОВ «Пісківський завод скловиробів» у смт. Пісківка, а відповідач зобов’язався оплатити виконані роботи протягом 5-ти банківських днів після підписання актів виконаних робіт форми КБ-2в і довідки форми КБ-3 (п. 3.4. Договору).

Позивач, на виконання умов Договору протягом листопада 2008 року виконав для відповідача роботи на суму 305020,80 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт форми КБ-2в за листопад 2008 року № 1/17-2008, підписаним сторонами 28.11.2008 року; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за листопад 2008 року, підписаною сторонами 28.11.2008 року.

На виконання п.п. 3.2.1 Договору відповідач до початку робіт перерахував позивачу у жовтні 2008 року аванс в сумі 183444 грн. Однак, в порушення п. 3.4 Договору відповідач решту заборгованості в сумі 121576,80 грн. своєчасно та в повному обсязі не сплатив. Зокрема, з огляду на п. 3.4. Договору кінцевий розрахунок за виконані роботи мав бути проведений відповідачем до 05.12.2008 року, відповідачем заборгованість частково погашена 02.02.2009 року в сумі 20000 грн., 24.02.2009 року в сумі 30000 грн., 21.10.2009 року в сумі 15146,36 грн. Таким чином, несплаченою залишилась заборгованість в сумі 56430,44 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

В ході розгляду спору позивач повідомив суду, що відповідачем сплачено 20000 грн. 30.03.2010 року в погашення спірної заборгованості.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача на день вирішення спору складає 36430,44 грн., що ним не заперечено та не спростовано.

Крім того, п. 10.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати, відповідач сплачує на користь позивача за кожний прострочений день пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що пеня нарахована на суму фактичної заборгованості в межах строку давності і підлягає стягненню з відповідача у сумі 4471,10 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 13721,32 грн. інфляційних та 2738 грн. річних підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідачем сплачено 20000 грн. в погашення спірної заборгованості після подачі позову, зазначене свідчить про відсутність предмету спору щодо стягнення 20000 грн. боргу і є підставою для припинення провадження у справі в порядку п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у відповідній частині.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій - несвоєчасної сплати заборгованості.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.           Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пісківський завод скловиробів»(07820, Київська обл., Броварський р-н, смт. Пісківка, вул. Жовтнева, 1, код 33894121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нормаль-Україна» (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових Будівельників, 8, код 32415261) 36430,44 грн. основного боргу, 4471,10 грн. пені, 13721,32 грн. інфляційних, 2738 грн. річних, 773,61 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Щодо стягнення 20000 грн. боргу провадження у справі припинити.

Суддя