Постанова № 1002555, 04.09.2007, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № -22а- 6513 / 07 р.                                    Головуючий  у  1 інстанції

                 Терлецька-Байдюк  Н.Я.

Суддя доповідач Бистрик Г.М.                            

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04  вересня  2007 року.                                                                   м. Київ.

      Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                              Бистрик  Г.М.,

Суддів:                                                        Ситникова  О.Ф.,                                                                                                                      Бєлової Л.В.,             

при секретарі:                                              Пономаренко О.О.,

         розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Юнік Фарма»   та  апеляційною  скаргою  представника Житомирської  митниці  на  постанову  Господарського  суду Житомирської  області  від  09.07.2007 року по адміністративній справі  за  позовом Товариства  з  обмеженою  відповідальністю « Юнік Фарма»  до  Житомирської  митниці, третя  особа : Новоград-Волинська  об’єднана державна  податкова  інспекція  про  визнання  недійсним  податкового  повідомлення  за  № 1  від  24.01.2007 року, - 

В С Т А Н О В И В :

                Позивач  ТОВ «Юнік-Фарма»  звернувся  до  суду  з  позовом в  якому  просив визнати  недійсним  податкове  повідомлення  Житомирської  митниці ( Далі  по  тексту  - Відповідач-1 )  за  № 1  від  24.01.2007 року про  донарахування  податку  на  додану  вартість  в  сумі  996 395,27  грн. та  застосування  штрафних  санкцій  в  сумі  49 819,76  грн.

          Позовні  вимоги  мотивує  тим, що  Житомирською  митницею  при  проведенні  камеральної  перевірки   правильності  визначення  податкових  зобов’язань  ТОВ “Юнік  Фарма”  за  раніше  поданими   вантажними  митними  деклараціями  було  встановлено  порушення  позивачем  правил  митного  оформлення  товару, що  виявилося  у  неправомірному  та  методологічно неправильному застосуванні  ним  “002” преференції  при здійсненні  митного  оформлення  товару  “Пробки  гумові  для  закупорювання  флаконів  з  лікарськими  засобами”,який   був  імпортований  позивачем  по  вантажних митних деклараціях ( Далі  по  тексту – ВМД )  в  період  з  21.04.2005 року  по  07.12.2006 рік.

Виявлені  Житомирською  митницею  порушення  знайшли  своє  відображення  в  акті, який  було  складено   22.01.2007 року .

За  результатами  перевірки відповідачем  було прийнято  податкове  повідомлення  за  № 1  від  24.01.2007 року  про  донарахування  позивачу  податку  на  додану  вартість  в  сумі  996 395,27  грн. та  застосування  щодо  нього штрафних  санкцій   на  суму  49 819,76 грн.

          Позивач ТОВ “Юнік  Фарма”  не  погоджується  з   рішенням  відповідача , так  як  вважає  його  протиправним, та  таким, що  порушує  пп. “В”  пп. 4.2.2 п. 4.2  ст. 4  Закону  України  “Про  порядок  погашення  зобов’язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними  цільовими  фондами” ( Далі  по  тексту –Закон № 2181-ІІІ) , оскільки  на  його  думку  Житомирська  митниця  не  наділена  правом  самостійно  визначати  податкові  зобов”язання , так  як  камеральна  перевірка проводиться  на  підставі  даних, зазначених  у податкових  деклараціях, які  подаються  до  податкового  органу, а  митниця таким  органом  не  являється.  Тому  на  думку  позивача в  разі  якщо  сума  податкового  зобов’язання, згідно  з  нормами  пункту  4.2  ст. 4  Закону  № 2181-ІІІ , розраховується  контролюючим  органом, платник  податків ( яким  виступає  позивач )  не  несе  відповідальності  за  своєчасність, достовірність  та  повноту  нарахування  такої  суми, однак  несе  відповідальність  за  своєчасне  і  повне  погашення  нарахованого  податкового  зобов”язання  та  має  право  на  оскарження  цієї  суми  у  порядку, встановленому  цим  Законом. 

         Постановою Господарського суду Житомирської області від 09.07.2007 року позов ТОВ «Юнік Фарма» задоволено частково:  визнано недійсним податкове повідомлення Житомирської митниці за № 1 від 24.01.2007 року в частині застосування штрафних санкцій у сумі 49819,76 грн. В  іншій  частині  позову  відмовлено.

       Позивач, не  погоджуючись з  рішенням  суду , подав апеляційну скаргу, де  зазначив, що  суд  при  винесенні  оскаржуваної  постанови, не  в  повній  мірі  дослідив  обставини, що  мають  значення  для  справи, в  зв’язку  з  чим допустив  порушення  норм  матеріального права, а  тому просить  скасувати  постанову Господарського  суду  Житомирської  області  від 09.07.2007 року, з  постановленням  нового рішення про  задоволення позовних  вимог  ТОВ “Юнік  Фарма” в  повному  обсязі.

        Представник відповідача-1 не  погоджуючись  із  прийнятою  постановою  суду  подав  апеляційну  скаргу, в  якій  зазначив,що суд  при  винесенні  оскаржуваного  рішення  порушив  норми  матеріального  права, а  тому  просить  скасувати  постанову  господарського  суду  Житомирської  області  від  0-9.07.2007 року  в  частині  визнання  недійсним  податкового  повідомлення  Житомирської  митниці  за  № 1  від  24.01.2007 року  та  в  частині  застосування  штрафних  санкцій  , з  постановленням  нового  рішення  про  відмову  в  задоволенні  позовних  вимог  ТОВ  «Юнік  Фарма».

       Вслід  за  цим , представник  відповідача -1 подав  до  суду  заперечення  на апеляційну  скаргу ТОВ “Юнік  Фарма” , де  виклав  свої  доводи  з  приводу  безпідставності  апеляційної  скарги  позивача, мотивуючи  їх  тим, що  відповідач-1  у  своїх  діях  чітко  керувався  нормами   діючого  законодавства  України, а  тому  висновки  Житомирської  митниці щодо неправильності   застосування  позивачем  “002”  преференції  при  здійсненні  митного  оформлення  товару “Пробки  гумові  для  закупорювання  флаконів  з  лікарськими  засобами”, що  були  імпортовані    по  ВМД  в  період з  21.04.2005 року  по  07.12.2006 рік - вважає  обґрунтованими  та  правомірними. Тому з посиланням  на  викладене просить  суд  апеляційну  скаргу  ТОВ “Юнік  Фарма” залишити  без  задоволення, а  постанову  Господарського  суду  Житомирської  області  від  09.07.2007 року   в  частині  визання  недійсним  податкового  повідомлення  митниці  від  24.01.2007 року  про  донарахування  ПДВ в  сумі  996395,27  грн. залишити  без  змін. 

Заслухавши  у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача -ТОВ  “Юнік  Фарма” підлягає задоволенню, а  апеляційна  скарга представника  відповідача-1 Житомирської  митниці  не  підлягає задоволенню виходячи  з наступних підстав:

Суд  першої інстанції  відмовляючи  у  задоволенні  позову  ТОВ “Юнік Фарма” в  частині визнання  недійсним  податкового  повідомлення  Житомирської  митниці  за  № 1  від  24.01.2007 року  про  донарахування  податку  на  додану  вартість в  сумі  996 395,27 грн. повно  та  всебічно  встановив  фактичні  обставини  даної  справи , однак неправильно застосував  норми  матеріального  та   порушив  норми   процесуального  права, що  призвело  до  прийняття  неправомірного  судового  рішення.

Мотивація  та  доводи  оскаржуваної  постанови  суду  зводяться  до  того, що пробки  гумові  для  закупорювання  флаконів з  лікарськими  засобами  імпортовані  ТОВ  “Юнік  Фарма” на  митну  територію  України  по  вантажних  митних  деклараціях, не  зазначені  у  Переліку  виробів  медичного  призначення, операції  з  продажу  яких  звільняються  від  обкладання  податком  на  додану  вартість” , затвердженому  Постановою  Кабінету  Міністрів  України  № 1949  від  17.12.2003 року, відповідно  до  чого судом   зроблено   висновок  про  правомірність  прийняття  відповідачем-1  рішення  про  відсутність  підстав  для  звільнення  ТОВ “Юнік  Фарма”  від  обкладання  ПДВ. 

Згідно  з  підпунктом  2.1.1  пункту  2.1  ст.2   Закону  № 2181-ІІІ    контролюючими  органами є : митні  органи – стосовно  акцизного  збору  та  податку  на  додану  вартість ( з  урахуванням  випадків, коли  законом  обов’язок  з  їх  стягнення  або  контролю  покладається  на  податкові  органи ), ввізного  та  вивізного  мита, інших  податків  і  зборів ( обов’язкових  платежів ), які  відповідно  до  законів справляються  при  ввезенні ( пересиланні )  товарів  і  предметів  на  митну  територію  України  або  вивезенні ( пересиланні )  товарів  і  предметів  з  митної  території  України.

Згідно  пункту  10.4  ст. 10  Закону  України  “Про  податок  на  додану вартість” ( Далі  по  тексту – Закон  № 168 ) контроль  за  правильністю  нарахування  сплати  (перерахування)  податку  до  бюджету  здійснюється  відповідним  податковим  органом, а  при  імпорті  товарів  із  сплатою  податку  при  його  митному  оформленні - відповідним  митним  органом  за  правилами, встановленими  спільним  рішенням  центральним  податкового  та  митного  органів.

Відповідно  до  абзацу  2  підпункту  2.2.1  пункту  2.2  ст. 2  Закону  № 2181-ІІІ  порядок  контролю з  боку  мирних  органів  за  сплатою  платниками  податку  на  додану  вартість  та  акцизного збору  встановлюється  спільними  рішенням  центрального  податкового органу  та  центрального  митного  органу.

Спільним  рішенням  є  Порядок  здійснення  митними  органами  контролю  за  сплатою  платниками  податків  ПДВ  та  акцизного  збору, які  справляються  при  ввезенні (пересиланні)  товарів  та  інших  предметів  на  митну  територію  України  , затверджений  спільним  наказом  ДПА  України  та  Державної  митної  служби  України  за  № 109/188  від  16.03.2001 року  та  зареєстрований в  Міністерстві  Юстиції  України  22.03.2001 року  за  № 261/5452.

Відповідно  до  підпункту  2.1  пункту 2  даного  Порядку контроль  за  своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення  податкових  зобов’язань та  за  сплатою  платниками  податків, які  справляються  при  ввезенні (пересиланні)  товарів  на  митну  територію  України, здійснюється  митними  органами.

Окрім  того, відповідно  до  підпункту  “в”  підпункту  4.2.2  пункту  4.2  ст. 4  Закону  № 2181-ІІІ контролюючий  орган  самостійно  визначає  суму  податкового   зобовязанння  платника  податку у  разі, коли  контролюючий  орган  внаслідок  проведення  камеральної  перевірки  виявляє  арифметичні  або  методологічні  помилки  у  поданій  платником  податків  податковій  декларації, які  призвели  до  заниження  або  завищення  суми  податкового  зобов’язання.

 З  огляду  на  вищевикладене,  суд  першої  інстанції  правильно  дійшов  висновку та  встановив , що  Житомирська  митниця  згідно   підпункту “б” пункту  10.1  ст. 10  Закону                 № 168  є  відповідальною  за  нарахування, утримання  та  сплату ( перерахування )  податку  до  бюджету  оскільки  виступає  митним  органом  при  справлянні  податку  з  осіб, визначених  у  пункті  2.4  ст.2 цього  Закону.

Як  вбачається  з  матеріалів  справи, імпортований позивачем  товар  являє  собою   гумові  пробки  для  закупорювання  флаконів  з  лікарськими  засобами. Даний  товар  було  зареєстровано  у  встановленому законом  порядку, що  підтверджується  відповідними  свідоцтвами про  його державну  реєстрацію ( а.с. 111-114).

Пунктом  2.4  статті 2  Закону  № 168  передбачено, що  платником  податку є  будь-яка  особа, що  імпортує ( для  фізичних  осіб – ввозить (пересилає)) товари (супутні  послуги)  на  митну  територію   України  для  їх  використання  або  споживання  на  митній  території  України, незалежно  від  того, який  режим  оподаткування  вона  використовує  згідно  із  законодавством, за  винятком  фізичних  осіб, не  зареєстрованих  платниками  податку, які  ввозять (пересилають)  товари (предмети)  у  супроводжувальному багажі  або  отримують  їх  як  поштове  відправлення  у  межах  неторгового  обороту  в  обсягах, що  не  відповідають  оподаткуванню  відповідно  до  митного законодавства (крім  ввезення  транспортних  засобів  чи  запасних  частин  до  них  такими  фізичними  особами ) та  нерезидентів, які  пересилають  поштові  відправлення  згідно  з  правилами  Міжнародного  поштового  союзу  на  митну  територію  України, та  отримувачів  таких  поштових  відправлень.

В  своєму  позові позивач  посилається  на  підпункт  5.1.7  пункту  5.1  ст. 5  Закону   № 168 згідно  якого  звільняються  від  оподаткування операції з поставки ( в  тому  числі  аптечними  закладами )  зареєстрованих та  допущених  до  застосування  в  Україні  лікарських  засобів  та  виробів  медичного  призначення  за  переліком, що  щорічно  визначається Кабінетом  Міністрів  України  до  1  вересня  року, попередньо  звітному. Якщо  у  такий  строк  перелік  не  встановлено, діє  перелік  минулого  року .

Постановою  Кабінету  Міністрів  України № 1949  від  17.03.2003 року затверджено  відповідний  Перелік  лікарських  засобів  та  виробів  медичного  призначення, операції  з  продажу  яких  звільняються  від  обкладання  податком  на  додану  вартість ( Далі по  тексту-Перелік), у  відповідності  з  яким звільняються  від  сплати  НДС – “вироби гігієнічні з вулканізованої гуми: молоковідсмоктувачі; предмети догляду за хворими (судна підкладні, круги від пролежнів тощо)”, код Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності               ( Далі  по  тексту – УКТЗЕД )   - 4014 90 90 00 .

Даний Перелік складено повністю на основі Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності, який, в свою чергу, складено на основі Гармонізованої системи опису і кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення УКТЗЕД , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1863 від 12.12.2002 року, УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

          Слід  зазначити, що митним тарифом України до товарної позиції 4014 віднесено вироби гігієнічні або фармацевтичні (включаючи соски) з вулканізованої гуми, крім твердої (ебоніту), з фітингами з твердої гуми або без них. Товарна підпозиція 4014 90 90 00 товарної позиції 4014 включає інші вироби гігієнічні або фармацевтичні (включаючи соски) з вулканізованої гуми, крім твердої (ебоніту), з фітингами з твердої гуми або без них, крім тих, що зазначені у інших товарних підпозиціях.

До інших виробів гігієнічних або фармацевтичних (включаючи соски) з вулканізованої гуми, крім твердої (ебоніту), з фітингами з твердої гуми або без них, які мають код 4014 90 90 00 згідно з УКТЗЕД, належать і пробки гумові для закупорювання флаконів з лікарськими засобами, які позивач ввозив на митну територію України.

Той факт, що найменування конкретного товару не входить до текстового опису, зазначеного в Переліку , не виключає можливість звільнення від сплати ПДВ такого товару, за умови, що код такого товару згідно з УКТЗЕД відповідає коду, вказаному у Переліку.

Відповідно до пункту 1.2 “Порядку подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України”(далі  по  тексту – Порядок), затвердженого наказом Державної митної служби України №514 від 22.06.2006 року, митне оформлення товарів, щодо яких відповідно до законодавства України встановлено пільги в обкладенні ввізним/вивізним митом, податком на додану вартість або акцизним збором, здійснюється після подання всіх документів, необхідних для застосування пільг, або за умови сплати всіх належних податків і зборів, установлених законодавством України.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку переліки документів, подання яких необхідне для здійснення митного оформлення товарів із застосуванням пільг в оподаткуванні відповідно до положень нормативно-правових актів, визначені в Додатках 1 – 2 вищезазначеного Порядку.

Пунктом 3 переліку документів, подання яких потрібне для застосування пільгового режиму оподаткування при митному оформленні товарів, що ввозяться на митну територію України, який є Додатком № 1 до Порядку, передбачено, що для звільнення від оподаткування ПДВ операцій із ввезення на митну територію України виробів медичного призначення (крім підакцизних товарів), зареєстрованих та допущених до застосування в Україні, подається оригінал реєстраційного посвідчення або його копія, або підтвердження державної реєстрації виробів медичного призначення, видане Міністерством охорони здоров’я України, згідно з Переліком .

Аналогічні за змістом вимоги щодо порядку підтвердження права суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, містилися у переліку документів, подання яких потрібне для застосування пільгового режиму оподаткування при митному оформленні товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України (вивозяться за межі митної території України), затвердженому наказом Державної митної служби України № 285 від 17.05.2000 року, що діяв до набрання чинності згаданим вище Порядком.

У період, за який проводилося  донарахування відповідачем  податкових  зобов’язань з ПДВ, позивачем  було  надано всі необхідні  документи, що відповідачем не заперечується, тому відповідно митне оформлення пробок гумових для закупорювання флаконів з лікарськими засобами повинне було здійснюватися без сплати податку на додану вартість.

Окрім  того  слід  звернути  увагу  на  те,  що Новоград-Волинською об’єднаною державною податковою інспекцією в Акті № 308/05-53/23-20/30600896 від 18.04.2007 року, складеному за результатами виїзної планової перевірки ТОВ «Юнік Фарма» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 31.12.2006 року, не встановлено порушень при перевірці правильності застосування позивачем пільги по податку на додану вартість згідно з пп. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону № 168.

У листі № 8/2/06-65/1353 від 14.02.2007 року відповідач  посилається на  неоднозначне  трактування працівниками  митного  поста “ Новоград-Волинський” вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. № 1949 , в  зв’язку  з  чим вважає  неможливим надання ТОВ «Юнік Фарма» пільг щодо сплати ПДВ.

Згідно з пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Оскільки відповідач – митний орган – та третя особа – податковий орган – висловили різну позицію щодо застосування пп. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону № 168  та Постанови Кабінету Міністрів України № 1949 від 17.12.2003 року, в  даному  випадку  слід  застосувати  пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ.

Згідно з п. 10.3 ст. 10 Закону № 168  платники податку, що імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, в питанні сплати податку на додану вартість відповідають лише за дотримання правил надання митному органу інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати).

Як передбачено пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Таким  чином, зробивши висновок, що митний орган є відповідальним за нарахування ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України, суд  повинен був застосувати пп. 4.2.1              п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ , який  в  свою  чергу звільняє позивача від відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування суми податкового зобов’язання з ПДВ.

Таким  чином, зробивши висновок, що митний орган є відповідальним за нарахування ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України, колегія  суддів  вважає, що  суд  першої  інстанції  повинен був застосувати пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ , який  звільняє позивача від відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування суми податкового зобов’язання з ПДВ, а  тому  помилково  визнав правомірним  рішення  Житомирської  митниці  про  відсутність  підстав  для  звільнення  ТОВ “Юнік  Фарма”  від  обкладання  ПДВ при  ввезенні  в  Україну  пробок  гумових  для  закупорювання  флаконів  з  лікарськими  засобами.

  Стосовно застосування  до  ТОВ  “Юнік Фарма”  штрафних  санкцій , колегія  суддів  вважає, що  суд  першої  інстанції з  посиланням  на  п.п.  “г”  п.  4.2.2  ст. 4  та  п.п. 17.1.5  п. 17.1  ст. 17  Закону  № 2181 правомірно  визнав  недійсним  податкове повідомлення  Житомирської  митниці  за  № 1  від 24.01.2007 року  в  частині  застосування  щодо  позивача  штрафних  санкцій  в  сумі  49 819,76 грн..

Відповідно  до  ст. 71  КАС України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини, на  яких  ґрунтуються  її  вимоги та  заперечення, крім  випадків, встановлених статтею  72  цього  Кодексу. В  адміністративних  справах  про  протиправність  рішень, дій  чи  бездіяльності суб’єкта  владних  повноважень  обов’язок  щодо  доказування  правомірності   свого  рішення, дії  чи  бездіяльності  покладається  на  відповідача, у  випадку  якщо  він  заперечує  проти  адміністративного  позову.

             Відповідач  не  надав  суду  належних  доказів  на  підтвердження  обставин  на  які  він  посилається  в  справі .

З  огляду  на  викладене , колегія  суддів  дійшла  висновку,  що рішення   суду  першої  інстанції є  безпідставним в  частині  відмови  визнання  недійсним  податкового  повідомлення  Житомирської  митниці  за  № 1  від 24.01.2007 року   про  донарахування  податку  на  додану  вартість  в  сумі  996 395,27 грн., так  як  винесене з  порушенням  норм матеріального  та процесуального  права, що  є  підставою  для  його  скасування.

Керуючись ст. ст. 160,  198, 202, 205, 207  КАС України, Київський  апеляційний  адміністративний  суд , -

                                                  П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ТОВ «Юнік Фарма»    на  постанову  Господарського  суду Житомирської  області  від  09.07.2007 року   - задовольнити.

Апеляційну скаргу  представника Житомирської  митниці  на  постанову  Господарського  суду Житомирської  області  від  09.07.2007 року   - залишити без задоволення.

ПостановуГосподарського  суду  Житомирської  області  від  09.07.2007 року   по  цій  справі -  скасувати .

Постановити  нове  рішення , яким  позовні вимоги Товариства  з  обмеженою  відповідальністю “Юнік  Фарма”  про  визнання  недійсним  податкового  повідомлення Житомирської  митниці  за  № 1  від 24.01.2007 року   про  донарахування  податку  на  додану  вартість  в  сумі  996 395,27 грн. та  застосування  штрафних  санкцій  в  сумі 49 819,76 грн.  – задовольнити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

            Головуючий: підпис                                        Бистрик Г.М.

                 Судді : підписи                                                          Ситников О.Ф.

                                                                                     Бєлова Л.В.