Рішення № 10025516, 02.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/11402.04.10 За позовом

До

Про Могилів-Подільського міжрайпрокурора в інтересах держави в особі відділу Державної виконавчої служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Прокуратури           не з'явилися,

Від Позивача           Шаповал С.В. –предст.,

Від Відповідача           не з'явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся Могилів-Подільський міжрайпрокурор в інтересах держави в особі відділу Державної виконавчої служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»про стягнення 2342,78 грн. заборгованості та 603,33, грн. пені.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором № 8031022-МК про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації конфіскованого рухомого майна від 04.06.2008 щодо взятих на себе зобов’язань в частині перерахування на розрахунковий рахунок Позивача грошових коштів від реалізації арештованого майна.

Позивач письмових пояснень по суті спору не надав, в судовому засідання повноважний представник Державної виконавчої служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважні представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»у судове засідання не з’явились, про причини неявки представників суд належним чином не повідомили, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.06.2008 між Відділом державної виконавчої служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області (далі –Позивач, Відділ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»( далі –Відповідач, Спеціалізована організація) укладено Договір № 8031022-МК про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації конфіскованого рухомого майна (далі – Договір).

Предметом вказаного Договору є здійснення сторонами дій, пов’язаних з виконанням вимог умов Генерального Договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень № 2 від 11.04.2008 з надання послуг по реалізації конфіскованого рухомого майна на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів, шляхом його продажу на аукціоні.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 8031022-МК про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації конфіскованого рухомого майна від 04.06.2008 є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

На виконання умов Договору № 8031022 про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації конфіскованого рухомого майна від 04.06.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»реалізувало арештоване майно на суму 3269,00 грн. (відповідно до протоколів проведення аукціону з реалізації рухомого майна, копії яких долучено до матеріалів справи). Згідно з аукціонною відомістю по реалізації майна від 29.09.2008 на користь Відділу державної виконавчої служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області підлягають перерахуванню кошти з боку Відповідача в сумі 2342,78 грн.

Відповідно до п 1.2 Договору Відділ доручає Спеціалізованій організації здійснити дії по організації і проведення аукціону з реалізації конфіскованого рухомого майна у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 № 42/5, зареєстрованим в Мін’юсті України 19.07.1999 за № 480/3773, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 985 «Про затвердження Порядку розпорядженням майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби», та іншими нормативно-правовими актами України.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що на аукціон передається рухоме майно за наступною характеристикою: Лот 1 –Човен металевий «Прогрес», Лот 2 –Сітка риболовецька –2 шт., Лот 3 –Човен гумовий «Бріг», Лот 4 –Двигун «Меркурій-15». Ціна майна визначена експертом Фізичною особою-підприємцем Шуткевичем В.Є. у звіті про незалежну оцінку майна від 31.02.2008 і складає: Лот № 1 –1302,90 грн. (ПДВ – 217,15 грн.), Лот № 2 –67,20 грн. (ПДВ –11,20 грн.), Лот № 3 –1083,66 грн. (ПДВ –180,61 грн.), Лот № 4 –3823,31 грн. (ПДВ –637,22 грн).

Згідно з п. 3.2 Договору кошти, одержані Спеціалізованою організацією від переможця аукціону за придбане ним рухоме майно, за відрахуванням винагороди, вказаної в п. 3.1 цього Договору (14%) та податку на додану вартість, нарахованого відповідно до вимог п. 5.1.16. ст. 5 Закону України «Про додану вартість», перераховуються на відповідний рахунок Відділу у термін 3 банківських днів з дня надходження коштів на рахунок Спеціалізованої організації.

Листом № 302 від 01.10.2008 Відповідач повідомив Позивача, що реалізація конфіскованого майна за Лотами № 3 та № 4 відбулась, та направив останньому відомість проведення аукціону та відповідні протоколи проведення аукціону.

Стаття 14 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи встановлено, що сума не перерахованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»грошових коштів від реалізації арештованого рухомого майна на користь Відділу Державної виконавчої служби Винницького районного управління юстиції становить 2342,78 грн.

Листами № 9142/1 від 19.11.2008 та № 11338/1 від 31.12.2008 Позивач звертався до Відповідача з вимогами щодо перерахування виручених від реалізації конфіскованого майна коштів.

Однак, Відповідач відповіді на претензії Позивачу не направив, грошові кошти в сумі 2342,78 грн. на відповідний рахунок Позивача не перерахував.

Станом на час розгляду спору Відповідач доказів повного перерахування Позивачу грошових коштів від реалізації арештованого майна до суду не надав.

Таким чином, Відповідачем не дотримано порядку проведення розрахунків, передбачених п. 3.2 Договорів та порушено вимоги п. 6.2 наказу Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 липня 1999 року за № 480/3773 «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна», яким передбачено, що кошти одержані від реалізації аукціонного майна, з вирахуванням винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна, обумовленої договором, перераховуються організатором аукціону на відповідні рахунки виконавчої служби в установленому порядку в термін не пізніше семи банківських днів від дня затвердження протоколу.

З урахуванням викладених обставин суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 2342,78 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 згаданого Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного перерахування Спеціальною організацією на рахунок Відділу сум від реалізації майна, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня.

За розрахунком суду стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає сума пені в розмірі 279,60 грн., визначена судом з урахуванням розміру облікової ставки, встановленої згідно з Постановою НБУ від 21.04.2008 № 107 в розмірі 12% на період з 30.04.2008 та Листа НБУ від 16.02.2009 № 14-011/778-2395, та розрахована судом за шість місяців, як те передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»(01011, м. Київ, вул. Московська, 45/1, 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7, літ. А, код ЄДРПОУ 25635917) на користь Відділу державної виконавчої служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області (24000, м. Могилів-Подільський, вул. Сагайдачного 1/30, код 34893286) 2342,78 грн. заборгованості, 279,60 грн. пені.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»(01011, м. Київ, вул. Московська, 45/1, 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7, літ. А, код ЄДРПОУ 25635917) до Державного бюджету України 90,79 грн. державного мита та 210,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 21.06.2010